Лірика Ліни Костенко
УРОК 51
Тема : Лірика Ліни Костенко.
Мета: ознайомити старшокласників із творчістю поетеси, проаналізувати вірші, рекомендовані Програмою, розкрити дивовижний світ поезії, високу художню довершеність, яскраву образність, афористичність поетичних рядків; виховувати учнів в дусі поваги й любові до високого поетичного мистецтва, заохочувати їх до читання віршів поетеси.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: збірки Ліни Костенко, епіграф, ілюстративний матеріал.
. Організаційна частина.
. Перевірка засвоєних знань.
Запитання
1. Розкажіть про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко.
2. З чим пов’язане 16-річне “мовчання” Ліни Костенко 1961 – 1977pp.
3. Прочитайте виразно поезію “Життя іде і все без коректур.”
4. Як ви розумієте останні рядки поезії?
Людині бійся душу ошукать,
Бо в цьому схибиш – то уже навіки.
5. Назвіть головний образ вірша “Життя іде і все без коректур”.
6. Що хвилює поетесу? Знайдіть відповідні рядки у поезії.
Вчитель узагальнює відповіді учнів.
“Життя іде і все без коректур”, тобто без поправок, і те, що ти вдіяв, виправити дуже важко,
Медитація – ліричний жанр роздуму, самозаглиблення. Поетесу хвилює майбутнє людства: ,
Щоб ці ліси не вимерли, як тур, щоб ці слова не вичахли, як руди.
Головною художньою особливістю поезії є незвично короткі, раптові, ніби стріляючі порівняння: “пройдемо, як тіні”, “прозріння, як ліки”. Останні рядки поезії – афористичні.
. Повідомлення теми і мети уроку.
IV. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.
Епіграфом уроку хай стануть слова Ліни Костенко:
Поезія – це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі.
Незбагненна сила поетичного слова. Ніжне і обурливе, пристрасне і розчулене, воно обережно торкається най потаємніших струн наших сердець, народжуючи мелодії радості, смутку, любові, надії. Аналізуватимемо поезії за таким планом:
1. Читання поезій учителем.
2. Бесіда з учнями.
3. Коментар учителя.
XX сторіччя”.
Читання поезії вчителем.
Запитання для бесіди.
1. Чи відповідає назва вірша його змістові?
2. Що вразило вас у цій поезії?
3. Над чим примушує замислитись “Пастораль XX сторіччя”?
4. Які художні засоби допомагають досягти експресивності у зображенні відлуння війни.
Коментар учителя.
Пастораль – невеликий мистецький твір з ідилічним зображенням сцен сільського життя на лоні природи, де умовні пастухи і пастушки співали, гралися, кохалися.
У “Пасторалі…” Ліни Костенко теж є сільські пастушки. Але нема безтурботно-щасливого життя. Бо це – пастораль XX століття, далекого від ідилії. Юні пастушки Павло, Сашко, Степан, бавлячись, розбили біля вогнища фанату – смертоносний залишок війни, що пролежав довгі роки:
Їх рвонуло навідліг. І бризнуло кров’ю в багаття.
І несли їх діди, яким не хотілося жить.
Назва поезії гірко саркастична. Пронизлива драматургія вірша підсилена контрастом. Замість ідилії, обіцяної назвою вірша, – смерть дітей. Є в цьому різкому протиставленні своя сумна іронія: які вже там пасторалі у цьому кривавому XX сторіччі… Страшний парадокс сліпого відлуння війни: гинуть діти, а старшим людям соромно, що вони живуть. У новелістичній кінцівці вірша несподівано зустрічаються смерть і життя. Мати одного з загиблих пастушків, приголомшена потрясінням, “розродилась і стала ушосте – мати”. Це нове народження постає у фіналі вірша як бунт самої природи проти нищення, наруги й безумства. Експресивність художнього зображення досягається короткими рубаними реченнями, які підкреслюють бездонність і невчасність людського горя.
Гарні діти були. Козацького доброго крою.
Коли зносили їх, навіть сонце упало ниць.
Написаний п’ятистопним анапестом, вірш звучить з епічним розмахом, кожне слово в ньому виважене і несе значне смислове та емоційне навантаження.
“Пастораль…” – це прокляття війні. Це – заклик будувати світ, у якому людське життя повинне стати найвищою цінністю.
Читання поезії вчителем.
Питання для учнів.
1. Чому ліричний герой поезії приходить на солдатський цвинтар?
2. Які поетичні засоби використовує автор для опису солдатського меморіалу?
3. Сформулюйте головну думку поезії.
Коментар учителя.
Пам’ятники, обеліски, солдатські могили є знаками пам’яті тим, хто, “не проживши й півжиття”, віддав його за перемогу у страшній війні.
Пам’ятаючи і шануючи минуле, ліричний герой поезії Ліни Костенко звертається і до філософських роздумів про справжні цінності життя.
“Вже почалось, мабуть, майбутнє”.
Читання поезії вчителем.
Питання для учнів.
1. Які справжні і вічні людські цінності проповідує у цій поезії Ліна Костенко?
2. Зачитайте рядки, що є афористичними.
3. До яких філософських роздумів спонукає цей вірш?
Коментар учителя.
Поезія розкриває складний філософський смисл, який торкається проблем історичної пам’яті і людської духовності. Майбутнє починається кожної миті. Наше життя – це миттєвість між минулим і майбутнім. Поетеса формулює систему духовних цінностей, які варто брати з собою в майбутнє з безперервного потоку днів, що минають.
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
На сто ерзаців у собі!
Серед цінностей, які поетеса рекомендує взяти із собою в майбутнє, виділяється “посмішка Джоконди” (ознака жіночності, довіри і доброти) та погляд “рафаелівської Мадонни” (любов до сина, якого вона тримає на руках, тривога за його майбутнє і готовність усе зрозуміти і все простити). Для поетеси важливими життєвими цінностями є природність почуттів і близькість до природи взагалі:
Любіть травинку, і тваринку,
І сонце завтрашнього дня,
Вечірню в попелі жаринку.
Шляхетну інохідь коня.
Не всі здатні збагнути красу життя. Цей вірш для особливих сердець: філософська глибінь поезії майстерно поєднує символи вічного і запити сучасного інтелекту, що є спадкоємцем людських цивілізацій. Багато рядків твору – афористичні. Такою є остання строфа:
В епоху спорту і синтетики
Людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
Торкнуть вам серце і уста.
Любов для Ліни Костенко – почуття світле. Недарма поезія, в якій ідеться про закоханість сімнадцятирічної дівчинки, названа “Світлим сонетом.”
“Світлий сонет”.
Читання поезії вчителем.
Питання для бесіди.
1. Чому поезія називається саме так?
2. Пригадайте, що таке сонет? Доведіть, що цей твір є сонетом.
3. Поетеса використала у вірші обрамлення. Як ви гадаєте, з якою метою?
4. Як ставиться авторка до сімнадцятирічної героїні поезії?
5. Чи дорікає поетеса “хлопчині”, що не відповів взаємністю?
6. Розкрийте головну думку поезії.
7. Чи може нерозділене кохання принести людині щастя?
Коментар учителя.
Героїні поезії все ж пощастило, бо до неї прийшло світле почуття – перше кохання. Дарма, що воно неподілене. Поетеса називає дівчину “квітучою вишенькою”. Романтична дівчинка ще не розуміє, що її дівочі почуття, які прокинулись у ній, хай і без взаємності, – це і є велике щастя людської весни, яка промайне вишневим цвітом і розтане невловимо;
Це ще не сльози – це квітуча вишенька,
Що на світанку струшує росу.
Справжнє кохання прийде до героїні, коли настане день її життя: з ним прийдуть справжні тривоги і печалі, великі радощі і випробування, гіркі сльози.
Вірш написаний з легкою сумовитою усмішкою.
Поезія “Розкажу тобі думку таємну…” – шедевр інтимної лірики.
Читання поезії учителем.
Питання для бесіди.
1. Яке враження залишилось у вас від прослуханої поезії?
2. Розкрийте роль поетичного рефрену “на сьогодні, на завтра, навік?”
3. Які почуття викликає пережите ліричними героями?
4. Зіставте поезії “Світлий сонет” та “Розкажу тобі думку таємну”: що в них спільне, а що – відмінне?
Коментар вчителя.
Це – вірш-заклинання перед остаточною розлукою, але не перед драмою кохання. Пережите викликає почуття вдячності й доброти. Зустріч двох людей не зітреться у їхній пам’яті ніколи.
Незабутність, глибока любов до людини, які торкнулись душі ліричної героїні, притаманні рядкам цього вірша.
Поезії Ліни Костенко про кохання цінні і як художньо довершене диво словесного мистецтва, і як твори, здатні ошляхетнювати людські почуття.
V. Підсумок уроку. Закріплення вивченого.
Слово вчителя.
Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко. В її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність трибуна. Запитання та завдання для учнів.
1. Які загальнолюдські цінності постають перед нами з поезій Ліни Костенко?
2. Чим вразили вас вірші поетеси?
VI. Домашнє завдання.
Підготувати усний аналіз поезій Ліни Костенко, прочитати роман у віршах “Маруся Чурай”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)