Л. Н. Толстой. Життя й творчість
1. Короткі біографічні відомості. 2. Трилогія “Дитинство”, “Отроцтво”, “Юність”, становлення типового толстовського героя. 3. Історія появи роману “Війна й мир”. 4. Трагізм головної героїні роману “Ганна Каренина”.
5. Переломний момент у житті Л. Н. Толстого. Великий російський письменник Л. Н. Толстой народився 28 серпня (9 вересня) 1828 року в маєтку Ясна Галявина Крапивинского повіту Тульської губернії у дворянській сім’ї. Товстої дуже рано втратив батьків, і його вихованням зайнялася далека родичка Т. А. Ергольская.
По спогадах самого письменника, його дитинство – це безхмарна й щаслива неповернута пора У дитинстві Л. Н. Толстого оточували дуже гарні й люблячі його люди. Ішли роки, але все, що було пов’язане із цими людьми, спогаду, відчуття й враження назавжди залишилися в серце письменника. Настільки ж тремтливо Л. Н. Толстой ставитися й до дивовижної природи, що оточувала його в дитинстві.
Ясна галявина є не просто місцем, де народився Л. Н. Толстой, але й де він провів найкращі роки у своєму житті, де були написані безліч добутків.
Також всі ці враження були відбиті й в оповіданнях “Рубання лісу” (1855), “Набіг” (1853). Саме на Кавказі Л. Н. Толстой почав роботу над повістю “Дитинство”, що стала початком для створення трилогії “Дитинство” (1852), “Отроцтво” ( 1852-1854), “Юність” ( 1855-1857, повість не кінчена). Більша частина дитячих спогадів були відбиті письменником у першій повести Головний герой “Дитинства” Николенько Иртеньев – це дитина, інтереси якого не виходять за межі сім’ї, йому властиві хлоп’яцтво, безтурботність і веселість. “Отроцтво” – це пора пробудження й розуміння того, наскільки складне життя. У цьому віці в людини з’являється прагнення розібратися не тільки в подіях, які відбуваються довкола нього, але й в оточуючих людях.
Спроба пізнати всі й кожного починає переважати вчеловеке. “Юність” у цей період життя людина вперше замислюється над питанням про сенс життя, складається свій світогляд на навколишній світ. Таким чином, видно, що герой трилогії росте, поступово формується його характер, відношення до навколишнього світу й до людей. Значення цієї трилогії дуже велико в історії творчості Л. Н. Толстого. Саме тут починає проявлятися той самий толстовський герой – людин, що шукає істину, що любить правду, спостережливий і володіє бачення життя не тільки через призму холодного розуму, але й через саме серце й любов.
Це високоморальна людина, що часом нерідко й помилялася, але все-таки прагнув стати краще й справедливіше. Наступний добуток створене Л. Н. Товсто-Вим є одним з найбільших романів російської літератури. У жовтні 1863 року письменник заявив: “Я ніколи не почував свої розумові й навіть всі моральні сили стільки вільними й стільки здатними кработе.
И робота ця є в мене. Робота ця – роман із часу 1810 і 20-х років, що займає мене цілком з осені…”. Це висловлення і є перше згадування про створення знаменитого роману Л. Н. Толстого “Війна й мир”. Читаючи роман “Війна й мир”, дивуєшся його більшим охопленням собь! тий – більше п’ятнадцяти років життя описується в добутку.
У романі задіяно більше шестиста героїв. Перш ніж почати писати цей роман, Л. Н. Толстой вивчив величезну кількість матеріалів часів Вітчизняної війни 1812 року. Прочитав багато газет і журналів того років, де зробив важливі позначки Ці газети й донині зберігаються в бібліотеках. Сама книга – це як якийсь історичний документ, що складається з безлічі документів, листів, спогадів реальних людей. Сам письменник так відгукнувся про свою книгу “Війна й мир”: “…
Коли я пишу історичне, я люблю бути до найменших подробиць вірним дійсності”. Головна проблема роману “Війна й мир” – це питання про те, яке місце в суспільстві займає людина, який зміст його існування. Кожний окремо прагнути внести свій внесок у єдину справу – захист своєї батьківщини й збереження її волі від ” правителів-адміністраторів”. Люди діють не тому що їм наказане з вище, а по своїх внутрішніх переконаннях.
Головна думка роману – це “думка народна”. Л. Н. Толстой намагався написати саме історію народу, розкрити весь його національний характер. І йому вдалося показати всю силу й міць російської людини.
Читаючи цей роман Л. Н. Толстого, ставати зрозуміло, що саме народ є головним творцем і двигуном історії. В 1870-х роках письменник живе в Ясній Галявині й уже працює над новим романом. Це єдиний роман із всіх інших, написаних Л. Н. Толстовим, що був названий ім’ям головної героїні, – “Ганна Каренина” ( 1873-1877). Основна тема добутку стосується сім’ї, хоча по своїй суті його складно назвати сімейним або сімейно-побутовим романом. У цьому романі були поставлені багато важливих питань російського життя того часу.
У наслідку роман “Ганна Каренина” громадськість стала називати саме соціальним романом Все життя того суспільства було побудовано на моделі протиставлення двох сюжетних ліній. З одного боку, це сімейна драма головної героїні, а з іншого боку – ідилія й спокій домашнього життя поміщика Костянтина Левина. Ганна являє собою чоло-століття люблячого, доброго, живучого по велінню серця.
Левин же людина розуму, що думає про вічні питання буття Але він щиро співчуває головній героїні. Ганна не хоче мірятися з навколишнім її лицемірством. Заради любові головна героїня жертвує всім: суспільством, сім’єю, сином, щиросердечним спокоєм. Вона кинула виклик тому середовищу, у якій була вихована – це протест проти закону й світської моралі.
Наприкінці до Ганни приходить страшне розчарування й у любові, і в житті. Все це приводить ктрагедии. В 80-х роках відбувається найважливіший перелом у світогляді самого письменника. Все це відбивається в переживаннях його героїв (повести “Смерть Івана Ілліча” ( 1884-1886), “Батько Сергий” ( 1890-1898, опублікована в 1912), драмі “Живий труп” (1900, опублікована в 1911), в оповіданні “Після балу” (1903, опублікований в 1911).
Л. Н. Толстой описує у своїх добутках соціальна нерівність верств населення: як злидарюють бедние і як вічно святкують богатие. Письменник різко висловлюється й критикує державні інститути, аж до нерозуміння існування науки, суду, інституту шлюбу й різних досягнень Нове розуміння буття Л. Н. Толстой показав у статтях “Про перепис у Москві” (1882), “Так що ж нам робити?” (1906) і в “Сповіді” (1906).
В 1910 році 82-літній Л. Н. Толстой у таємниці від сім’ї їде з Ясної Галявини Але дорога для письменника виявилася занадто довгої й важкою. По шляху Толстої занедужав і зійшов на станції Астапово, а через сім днів письменник умер. Головна мета всього творчого життя Л. Н. Толстого полягає не в рішенні, яких-небудь теоретичних питань, а в прагненні змусити читачів плакати й сміятися, любити саме життя
(2 votes, average: 4.50 out of 5)