Кріпосне й сирітське дитинство Т. Шевченко
Десь далеко були і Дніпро із крутими берегами, і біленькі українські будинки, і вишневі сади, і звучання рідної пісні… Автобіографічні добутки, безумовно, мають цінність, вони несуть у собі спогаду про минуле. Ніж глибше відображена епоха й життя людей, тим більше значення буде мати добуток. Дитинство Т. Шевченко було типовим для кріпосницької дійсності того часу
Важке, безрадісне дитинство, коли іноді траплялися радісні хвилини, відтворено поетом у вірші “Мені тринадцятий пройшов”. Стих написаний у формі спогадів ліричного героя
У цьому вірші передаються дитячі спогади, які поєднують щасливі, але дуже короткі переживання дитини, з його безрадісним кріпосним життям. Сам поет пережив це положення. Маленькою дитиною йому доводилося ходити обірваним, голодним, терпіти знущання хазяїв. Тим більшим щастям для нього було ласкаве слово, чуйне відношення, виявлена ніжність. У минулому, яким би складним воно не було, людина знаходить і згадує ті радісні хвилини, які запам’яталися на все життя. Такі спогади були й у Т. Шевченко