Козацькому роду Нема переводу. Народна мудрість
П. Кулішеві належить першість у створенні історичного роману в українській літературі. Головна ідея “Чорної ради” в тому, що Руїні, злим символом якої стала чорна рада, письменник протиставляє тиху гавань справедливої української держави, суспільна організація якої нагадувала б, життя на хуторі – Череваня. “Чорна рада” – твір багатоплановий. Автор яскраво показує козацькі звичаї, закони, життя панства та простого люду, їх взаємини між собою. Реальні герої й герої вигадані діють тут згідно з принципами романтизованої історичної
Цей разючий контраст допомагає краще зрозуміти конфлікт між, начебто однаковими, січовиками. Брюховецького можна порівняти х хитрючим лисом. Щоб узяти в руки булаву, він не відступає ні перед чим. Шрам же із Сомком самі склали свої повноваження представників влади. Письменник яскраво змальовує історичну добу Запорізької Січі. Читачі
В атмосферу епохи П. Куліш вводить читачів через образи історичних постатей. На сторінках роману читаємо: “як вода в чорному морі не переведеться, поки світ сонця, так і в світу злітаються вони туди, як орли ва недоступну скелю”. Крім основних героїв, автор часто згадує про давні часи української історії, про славних лицарів: Петра Конашевича – Сагайдачного, Самійла, Кішку, Морозенка, Наливайка та інших. З любов’ю зображений Кулішем полковник Шрам, який був палким поборником об’єднання України. Шрам – особа історична. В його образі втілено почуття патріотизму. Через риси характеру полковника і священика Шрама письменник узагальнює характер запорожців – старшин, їхніх звичаїв, любові до рідної землі. “Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани”, – говорить Шрам.
Гідний батька і його син Петро – “орел не козак”. Мужність, хоробрість Шраменка вражають навіть старих козаків: “Не кожен здатен під кулями велику ріку перепливати”. Втіленням громадянського сумління у романі виступає Божий чоловік – сліпий старець-кобзар. Це романтичний образ людини зрілої національної свідомості, котрий у моральному плані стоїть вище козацької верхівки. Цей кобзар – патріот виконує думи та історичні пісні. Автор пише, що “душа його жила не на землі, а на небі”. Яскраво описується завзятий січовик, батько Пугач, який обстоює демократичну козацьку республіку. Запам’ятовується він найперше своїм правдолюбством. Коли Кирило Тур зганьбив запорізький звичай, Пугач наисильніше лупцює його. Не боїться Пугач і Брюховецького, промовляючи до нього мужнє слово: “Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся! Плюйте, братці, на його гетьманство!” Роман П. Куліша “Чорна рада” є відображенням лицарства козаків, їх безмежної любові до України, готовності віддати життя за рідну землю.