Короткий сюжет комедії “Дурочка”

Знатний дворянин Лисео, супроводжуваний слугою Туріном, приїжджає із провінції в Мадрид: Лисео очікує радісна подія – весілля. Його майбутня дружина Финея – дочка відомого й шановного в столиці дворянина Октавьо. В Октавьо є й інша дочка – Ниса, що славиться в окрузі своїм неабияким розумом і освіченістю. Финея ж сливет, як, до своєї прикрості, довідається Лисео, розговорившись у трактирі, дурочкой, чия з і відсутність яких би те не було манер сталі в Мадриді притчею в язицех. Заодно Аисео стає відомо, що за Финеей дають велике придане,

що дісталося їй у спадщину від чудакуватого дядюшки, що незвичайно любили саме цю племінницю. За Нисой же немає ніякого приданого. Почуте трохи обескураживает Лисео, однак відступати він не може й поспішає в Мадрид – скласти власну думку про наречену й, якщо відомості виявляться вірними, відправитися назад неодруженим

Тим часом у будинку Октавьо вже заждалися нареченого. Глава сімейства ремствує своєму другові Мисено, скільки турбот доставляють йому обидві дочки, кожна на свій манер: одна пригнічує батька непомірною дурістю, інша – надмірною вченістю, що Октавьо, людині старого загартування, здається

в жінці зовсім зайвої. Разом з тим багате придане Финеи притягає до неї наречених, тоді як руки Ниси, незважаючи на всі її таланти й красу, ніхто не домагається. Насправді в Нису палко закоханий Лауренсьо, небагатий дворянин, що захоплюється твором віршів. Пристрасть до літератури й зблизила молодих людей: Ниса платить Лауренсьо повною взаємністю. Але якщо Ниса схиляється перед Гелиодором, Вергілієм, зачитується давньогрецькою поезією, то для її сестри Финеи навіть вивчити алфавіт – непосильне завдання. учитель, Що Змучився з нею, грамоти втрачає терпіння й відмовляється вчити чому-небудь цю дівчину, переконаний, що “не приділив творець мозків їй ні крупиці”. До Нисе приходять молоді люди, щоб почути її думка об тільки що складеному сонеті, а Финея пожвавлюється, лише коли її вірна служниця Клара, цілком їй під стать по розуму й розвитку, докладно розповідає, як окотилася їх кішка

Але хоча Лауренсьо й харчує искреннее почуття до Нисе й уважає її досконалістю, вона, будучи людиною знатного роду, але бедним, визнає необхідність керуватися у своєму поводженні розумом, а не почуттям, і, залишивши Нису, починає доглядати за Финеей.

Прийнявши подібне рішення, він відразу переходить у настання, але його вишуканих, повний витончених порівнянь склад не тільки не скоряє Финею, він їй незрозумілий, оскільки ця дівчина всі слова сприймає тільки в буквальному значенні. Перші спроби не приносять ніякого результату, що змушує юнака пошкодувати про ухвалене рішення: Финея ніколи не замислювалася над тим, що таке любов, і, уперше почувши це слово, навіть має намір з’ясувати його зміст у батька. Переляканий Лауренсьо ледь устигає неї зупинити. Не краще обстоят справи й у Педро, слуги Лауренсьо, що вирішив приударить за Кларою. Але якщо Финея цілком щира у своїй крайній простодушності, то служниця собі на розумі: вона прекрасно бачить, які щирі наміри Лауренсьо, чому він раптом став так увічливий з її господаркою

Нарешті приїжджає довгоочікуваний Лисео, що, побачивши обох сестер поруч, до невдоволення Финеи, починає марнувати похвали красі Ниси, Финея ж при знайомстві з майбутнім чоловіком проявляє себе з гіршої сторони: її дурість, нерозуміння й незнання найпростіших речей настільки очевидні, що навіть батько випробовує за неї незручність. Лисео ж, відразу зрозумівши, яка лихо на нього може обрушитися у випадку одруження, відразу відмовляється від наміру зв’язати свою долю з подібної дурочкой. Нітрохи сприяє подібному до рішення й краса Ниси.

Проходить місяць. Лисео живе в будинку Октавьо на правах нареченого Финеи, однак розмови про весілля стихли. Лисео проводить час, доглядаючи за Нисой і намагаючись домогтися її любові, але мало процвітає в цьому: гордовита дівчина холодна до нього й продовжує любити Лауренсьо. Той же, навпроти, виявився набагато удачливее, поступово завоювавши любов Финеи. І це почуття зовсім перетворило недавню дурочку: прокинулися розум, що дрімав у ній, і вроджена тонкість натури. Часом Финея ще буває грубувата, але назвати її дурочкой уже ніяк не можна. Ниса мучається ревнощами й докоряє Лауренсьо за невірність, він же відкидає подібні обвинувачення й завіряє Нису у своїй любові. Свідком їхнього пояснення стає Лисео: заставши Нису наодинці з Лауренсьо, він викликає суперника на дуель. Але, прибувши на місце двобою, молоді люди воліють поговорити начистоту й об’єднують свої зусилля, склавши щось начебто змови – Лисео бажає роздобути в дружин Нису, а Лауренсьо – Финею.

Суши ревнощами, Ниса гнівно дорікає сестру, що та заміряється на її Лауренсьо, і вимагає повернути невірного коханого, залишивши собі Лисео. Однак Финея вже встигла полюбити Лауренсьо й жорстоко страждає, бачачи його поруч із сестрою. Вона простодушно розповідає про свої мучення Лауренсьо, і той запевняє, що допомогти може тільки один засіб: треба при свідках – а вони виявляються поблизу – оголосити про згоду стати законною дружиною Лауренсьо. І в присутності друзів парубка – Дуардо й Фенисо – Финея відразу радісно треба цій раді. Тим часом Лисео після пояснення з Лауренсьо із ще більшою ретельністю намагається домогтися прихильності Ниси й відкрито зізнається їй, що він зовсім не має наміру женитися на Финее. Але навіть після такого визнання Ниса продовжує зі збурюванням відкидати його домагання. Финея ж міняється з кожним днем. Вона й сама не довідається себе й пояснює своє перетворення любов’ю: вона стала почувати тонше, у ній прокинулася допитливість. Зміну помітили й всі навколишні: у місті тільки й говорять що про новий Финее. Устав безуспішно домагатися любові Ниси, Лисео вирішує повернутися до Финее, оскільки Ниса відкрито йому зізналася, що любить Лауренсьо, з яким, на її погляд, ніхто не може зрівнятися ні розумом, ні освіченістю, ні доблестю

Про рішення Лисео відразу ж – через слугу – стає відомо Лауренсьо. Ця новина його обескураживает: він встиг щиро полюбити Финею, і думка про можливості втратити її змушує юнака страждати. Финея знаходить вихід: вона збирається прикинути колишньої дурочкой Финеей, над якою все насміхалися, для того щоб Лисео знову від її відмовився. Їй це цілком вдається, і вона з легкістю вводить в оману й Лисео, і Нису, і свого батька. Але ревниві сумніви все-таки не залишають Нису, і вона просить батька заборонити Лауренсьо бувати в їхньому будинку, що той із задоволенням і виконує: його дратує пристрасть парубка до Творчості віршів. Проти очікування, Лауренсьо не ображається й виряжает повну готовність покинути будинок Октавьо, але за умови, що цей будинок разом з ним покине і його наречена. Він пояснює здивованому Октавьо, що вже два місяці, як вони з Финеей заручені, і просить своїх друзів це підтвердити. Розлютований Октавьо відмовляється визнати ці заручини, і тоді Финея придумує сховати Лауренсьо на горищі. Октавьо ж щоб уникнути яких-небудь ще несподіванок наказує Финее зникнути з око, поки в будинку залишається ще хоча б один чоловік. Як притулок дівчина вибирає горище, на що Октавьо відразу погоджується

Потім він самим рішучим образом пояснюється з Лисео, наполягаючи на якнайшвидшому весіллі з Финеей: у місті й так уже пересуди через те, що парубок третій місяць живе в будинку, не будучи чоловіком ні однієї з дочок хазяїна. Лисео відмовляється женитися на Финее й просить Октавьо віддати за нього Нису. Але її рука вже обіцяна Дуардо, синові Мисено, друга Октавьо, і розгніваний батько дає Лисео строк до наступного дня, щоб вирішити: жениться він на финее або назавжди покине їхній будинок. Відразу перебуває новий претендент на руку Финеи, і тієї доводиться знову прикинути дурочкой і, пославшись на волю батька, піти на горище

А тим часом Селья, служниця Ниси, вистежує на кухні Клару, що збирала в кошик велика кількість їжі, і, прокравшись за нею до горища, бачить крізь щілину финею, Клару й двох чоловіків. Октавьо кидається туди, щоб з’ясувати, хто покрив ганьбою його будинок. Лауренсьо говорить у своє виправдання, що він перебував на горищі зі своєю дружиною, а финея – що вона виконувала розпорядження батька. Октавьо змушений визнати вибір “хитромудрої дурепи”, як він називає свою дочку, проти бажань якої він іти не хоче, і віддати її руку Лауренсьо. Скориставшись підходящою хвилиною, Лисео ще раз просить руки Ниси – і дістає згоду батька. Не залишаються забуті й слуги: Педро, слуга Лауренсьо, одержує в дружин Клару, а Турін, слуга Лисео, – Селью, Цим, усім на втіху, і закінчується п’єса

Н. А. Матяш