Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Константи Ільдефонс Галчинський Великдень Йогана Себастіяна Баха
Константи Ільдефонс Галчинський Великдень Йогана Себастіяна Баха
Константи Ільдефонс Галчинський
Великдень Йогана Себастіяна Баха
Перекладач: О. Карпенко
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.
Вся родина виїхала в Гаген,
Сам тепер у величезнім домі
Вкраплюю у тишу свої кроки.
І смішать мене тих рам овали
Й пелікани, різьблені недбало,
І хмарини півдня синьоокі.
Я дуже люблю хмари. І світло похмуре.
Як фуги мої. Як потужні фортечні мури.
Що за розкіш! Посеред покоїв
Нас
Як осінній ліс, горять свічки червоні.
Нині свято! Линуть перегуки дзвонів.
О, веселе серце моє!
Десь на дні старі листи в шухляді,
В них – сухі квітки, та перша радість.
Як приємно в спогади поринуть…
О, натхнення час! В такі хвилини
Постають кантат стрункі аркади.
Все ходжу-блукаю по покоях,
Вбраний у зелені оксамити –
О, ще стільки часу, стільки світла
До темна, мугичучи, бродити,
Плинути водою чарівною!
Темні портрети вітають мене серед тиші.
Як відходжу – стають вони ще темніші.
То смішно, що дехто зве мене “майстром великим”,
А ви чули, як дрізд мій свистить і співає?
Його пісня – зі мною. Довіку
Вдячний йому я. І хмарам у непогоду.
І рікам великим. І грудям твоїм, Природо.
Погляньте на чисту блакить гіацинту.
На ті крісла, чорні, що зліва,
На ту клітку, що повна співу,
На ту прозолоть світу багату,
На ті хмари, мов срібні фрегати.
Так, погляньте. От у цьому домі
Теж про себе я лишаю спомин.
Кажуть, я уже старий. Немов ріка.
Кажуть, ніби час між пальцями втіка.
Правда, що багато тих жарин схололо.
Та дарма! Ще струни всі нап’ято,
К бісу! Ще живуть мої кантати,
Не роки мене – я їх кладу під молот!
Вернеться скоро родина. Почнеться, учта,
І дочки мої відіб’ються у люстрах, –
І гості наїдуть на танці.
Незле підіп’ють собі, піде й печеня –
Заграє ріжок пастуха з гобелена.
А ніч я зустріну в альтанці.
Бо ліпша від веймарської віоліни,
Від перлів, котрі я шукав для дружини,
Від синівських сонат і від марень усіх
Та велика, велика хвилина спочину,
Коли стало у шпари альтани видніти
Щось незвичне і млосне, щось несамовите:
ВЕСНЯНЕ ЗОРЯНЕ НЕБО.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Схожі твори:
- ГАЛЧИНСЬКИЙ, Константи Ільдефонс (1905 – 1953) ГАЛЧИНСЬКИЙ, Константи Ільдефонс (Galczynski, Konstanty Ildefons – 23.01. 1905, Варшава – 06.12.1953, там само) – польський поет. Константи Ільдефонс Галчинський народився 23 січня 1905 р. у Варшаві. Із початком Першої світової війни його батьки переїхали у Москву, де Константи навчався у школі Польського комітету. У 1918 р....
- Константи Ідельфонс ГАЛЧИНСЬКИЙ 1905-1953 Його доля була трагічною не тільки тому, що він поет, а ще й тому, що він був поляком першої половини ХХ ст. Давид Самойлов Сторінки життя і творчості У польській поезії символом цілої епохи є ім’я Константи Ідельфонса Галчинського. Він має два імені: справжнє, як у батька, – Константи й...
- Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Вільям Батлер Єйтс Великдень 1916-го Перекладач: В. Коротич Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Я надвечір побачив їх – Життєрадісно йшли сюди Від торгових рядів своїх Між старих кам’яниць ряди. Я, проходячи, їм кивав І казав...
- Дослідження американського життя в різних хронологічних зрізах (за творами Г. Міллера, Р. П. Уоррена, І. Шоу, Д. Селінджера, Дж. Апдайка, К. Воннегута, Дж. Хеллера, Р. Баха, С. Браун, Д. Стіл) Самодур, сатир, деспот, егоїст, пророк – самозванець, бунтівник суспільного спокою і геніальний письменник, мудрець і провидець. Якими тільки епітетами не нагороджували Генрі Міллера! Він один з тих письменників XX ст., творчість яких завжди оцінювали неоднозначно. Його ім’я не згадувалося в більшості вітчизняних підручників з історії американської літератури. У той же...
- Сирітська доля в поезіях Т. Г. Шевченка (“Мені тринадцятий минало…”, “На Великдень на соломі…”) Тяжко-важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться, – Хоч з гори та в воду! Т. Г. Шевченко Рано залишившись сиротою, Т. Г. Шевченко, як ніхто інший, розумів гірку долю сиріт і у своїх поезіях неодноразово звертався до цієї теми. Автобіографічним є вірш Т. Шевченка “Мені тринадцятий минало…”,...
- Найвеличніше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. До недавнього часу його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки та писанки й шанувати віру, звертатися з надіями та сподіваннями до Бога....
- Скорочено “Мертвецький великдень” Квітка-Основ’яненко Був собі чоловік та жінка. Чоловіка звали Нечипором, а жінку Пріською. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька, дуже багатого: була й скотинка, і усяка худоба, а сина не було, тільки дочка. Так батько її, подумавши, та узяв сироту, сього Нечипора, замість дитини, та й вигодовав його,...
- Весняний Великдень Весняний Великдень у язичницьких племенах був початком періоду святкування божеств Лади та Дани, а також Ярила – сонця в сузір´ї Овена, – який уявлявся парубком на білому коні, що запліднює землю. Це було пов´язане із культом води (дощу, роси, водоймищ), якій поклонялись у цей період, і яка займала важливе місце...
- Як ми святкуємо Великдень З дитинства пам’ятаю, як ми з братом чекали суботи перед Великоднем, коли бабуся з мамою закінчували всю роботу по господарству і готували крашанки та пекли паски. Потім ми не могли дочекатися, коли у святковому одязі з повним кошиком підемо до церкви. З діда-прадіда в українців заведено святкувати Великдень. “Ніби якась...
- Найбільше свято року – Великдень Великдень – найбільш шановане християнське свято. Донедавна його не відзначали привселюдно. Це робили тільки глибоко віруючі люди, переважно старшого віку. Але ніякі режими не могли заборонити й викорінити давню українську традицію – пекти паски, робити крашанки й писанки й поважати віру, звертатися з надіями й проханнями до Бога. Зараз ті...
- Дитинство Тараса (за віршами Т. Г. Шевченка “Мені тринадцятий минало…” та “На Великдень, на соломі…”) Тяжким і безрадісним було сирітське дитинство великого українського поета Т. Г. Шевченка. Про це ми дізнаємось з багатьох його творів. Один із них – “Мені тринадцятий минало…”. Хлопчик, залишившись сиротою, змушений був пасти чужі ягнята, щоб заробити собі на шматок хліба. Навколишній світ зачаровує його своєю красою, здається добрим, приязним....
- ВЕЛИКДЕНЬ. Л. ПОЛТАВА “ВЕЛИКОДНІ ПИСАНКИ”. Я. ЯКОВЕНКО “ПРО ПИСАНКИ” Мета: вчити учнів правильно й виразно читати вірші; сприяти розширенню лексичного запасу учнів; виховувати повагу до народних свят. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка Робота над чистомовкою Ла-ла-ла – бігла край села. Ля-ля-ля – зелене гілля. Та-та-та – спіймали кота. Тя-тя-тя – довести до...
- Кобилянська Oльга Юліанівна Сліпець Кобилянська О. Ю. Твори в 2 т.- К.: Дніпро, 1988. Т. 2.- С. 472-473. Я осліп. Через що якраз – не варто й казати. Все-таки найстрашніше те, що я осліп. А зо мною разом у больниці сидів і другий такий темний, як я. Нам було добре, як нас разом лишали....
- Дворик дитинства мого Твір-опис місцевості за картиною В. Д. Полєнова “Московський дворик”. Церковний дзвонар сповістив міську околицю про початок нового дня. Але голосисті півні його випередили. День обіцяв бути таким самим, як і погідливий ранок, зображений на картині “Московський дворик”, що належить пензлю Василя Дмитровича Полєнова, одного з найпопулярніших художників другої половини XІX...
- Андрусяк Іван Михайлович Вкраїнські поети 1. Продихаєш від снігу Маленьке чорне око Уздриш На солоному троні Сидить брова А під оком Ходять панове в чорному Витаються – слава – кому – кому – слава Моляться На кінчик носа На жовту бородавку бюсту Мовляв Я так люблю Мою три крапки убогу Що Навіть Під бюстом Вологу...
- Твір-розповідь “Моє життя” про повсякденне шкільне життя Мій ранок зазвичай починається з пробіжки. Я прокидаюся на півгодини раніше, ніж мені потрібно було б, якби я ранком не поспішав на спортмайданчик. Вдягаю легеньку курточку та кросівки та вибігаю на вулицю! Мчу стадіонною доріжкою, кручуся на турніках, ходжу як повітряний акробат вузькою трубою спортивного “лабіринту”. А потім мчу додому...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя...
- Твір опис картини Полєнова “Зарослий ставок” Опис теми: Звичайний літній день, парк, ставок. Художній опис картини Полєнова “Зарослий ставок”. Зарослий ставок. ЧиМожна написати картину, використовуючи тільки одну фарбу? Знаменитому російському художникові-передвижникові Василю Полєнову це вдавалося. Пейзаж “Зарослий ставок”написаний майже лише однією зеленою фарбою. При більше докладному розгляді ми бачимо, що автор використовував і інші кольори, але...
- Романтичний пафос “Пісні про Сокола& Оповідання Максима Горького “Пісня про Сокола” написаний по великих канонах романтизму. Темна й сира ущелина, цілком романтичний пейзаж, невідомо де й коли відбувається дія. Відважний Сокіл тужить за небом, куди йому вже ніколи не піднятися. Він умирає відважним бійцем, що мріє про нову сутичку з ворогами, і читачі розуміють, що...
- Глібов Леонід Іванович “Скажу ще загадку таку…” Скажу ще загадку таку: У ночвах переплив я річку І у долинці на піску Побачив хатку невеличку. Без вікон хатка, без дверей,- Як не мудруй, не можна влізти; Вона ж повнісінька людей, А ласощів – не переїсти! Ну як би так мені туди? Хоч би ж тобі де-небудь щілка… Я...