Коли я вперше відкрив Біблію на Книзі Псалмів, я вже дещо знав про цей твір. Мені розповідали, що псалми – це виклад норм поведінки, морально-етичних норм нашого життя тощо. Тож я розраховував побачити чергові нудні і порожні морально-етичні повчання… Звісно, не можна було так думати, але я так думав. Проте після прочитання вже перших сторінок, я спіймав себе на думці, що мене вражають і зачіпають за душу прості, на перший погляд, рядки, сповнені глибоким змістом. І з’явилось якесь ірреальне відчуття, що цар Давид, якому приписують авторство
більшості псалмів, ніби все заздалегідь знав про життя людей і через тисячоліття по тому. Маю на увазі, що мудрість та норми поведінки, вкладені в прості і стислі фрази, стосуються нашого сучасного життя, чи не кожну з них я можу проілюструвати власним досвідом. Майже все викладене у псалмах близьке і зрозуміле мені! Особливу увагу привернув перший Псалом. “Блажен муж, що не йде на раду нечестивих…” – так починається Перша Книга Псалмів. До речі, мова псалмів дуже афористична та влучна. Кожна коротка фраза гідна цілого філософського трактату на відповідну тему. Багато хто з моїх однолітків уважає,
що давню літературу читати не цікаво, що вона нікому не потрібна тощо. Але зараз я можу повністю це заперечити! “Блажен муж, що не йде на раду нечестивих…” Тобто щаслива людина, що не живе за порадою несправедливих, не наслідує їх думок та вчинків. Хіба ми можемо сказати, що це неправильно чи, тим більше, що це не актуально зараз?! Часто ми бачимо, як чесні люди йдуть проти голосу свого сумління через те, що несправедливу раду їм дав хтось “авторитетний” або ж вчинити нечесно є престижним, або так роблять усі. Кожен бував у таких ситуаціях, кожен розуміє всю хибність таких позицій… Але ж ще в Біблії дано однозначну оцінку таким діям! Тож, розмірковуючи над своєю нагальною проблемою, перебуваючи посеред великого міста у XXI столітті, виявляється, відповідь можна знайти у книзі, створеній понад тисячоліття тому!.. Увесь Псалом 1 побудований на антитезі між поведінкою та думками людини чесної і людей грішних. Безбожні порівнюються з половою, яку розвіює вітер… Мені здається, що Псалми можна і слід розуміти не тільки в суто релігійному сенсі, але й узагальнено, адже Біблія – книга загальнолюдського значення. І насправді, позбавлені духовності люди, які живуть тільки заради задоволення власних земних фізичних потреб, зникають безслідно, проте люди духу залишають по собі твори мистецтва, шедеври думки або й просто добру пам’ять у серцях нащадків, що, як на мене, важить не менше… Псалми читати і цікаво, і корисно водночас. У них відображується світогляд людей того часу, їхні прагнення, описано їхні стосунки з Богом, їхні релігійні вірування. Мені було дуже цікаво дізнатися про все це, хоча зараз все по-іншому. Але є в псалмах і те, що не минає і ніколи не мине – це норми життя і поведінки, безцінні моральні настанови, що прийшли до нас з глибини віків, проте не втратили свого значення. Ми можемо керуватися ними і зараз, шукаючи в них відповіді на власні запитання та душевної гармонії…
