Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Ключевский В. О. про політика Івана I

Ключевский В. О. про політика Івана I

Користуючись своїми засобами й розважливою фамільною політикою, московські князі в XIV в. поступово самі виступали з положення безправних питомих князів. Молодші, але богатые, ці князі почали сміливу боротьбу зі старшими родичами за великокнязівський стіл. Головними їхніми суперниками були князі тверские, старші їхній родичи. Діючи в ім’я сили, а не права, московські князі довго не мали успіху. Князь Юрій московський заперечував велике князювання у свого двоюрідного дядька Михайла тверского й погубив в Орді свого суперника, але потім сам

склав свою голову, убитий сином Михайла. Однак остаточне торжество залишилося за Москвою, тому що засобу боровшихся сторін були нерівні. На стороні тверских князів були право старшинства й особисті доблесті, засобу юридичні й моральні; на стороні московських були гроші й уменье користуватися обставинами, засобу матеріальна й практичні, а тоді Русь переживала час, коли останні засоби були действительнее перших. Князі тверские ніяк не могли зрозуміти щирого положення справ і на початку XIV в. усе ще вважали можливої боротьбу з татарами. Інший син Михайла Тверского, Олександр, призивав свої братії, російських
князів, “один за одного й брат за брата стояти, а татарам не видавати й усім разом противитися їм, обороняти Російську землю й всіх православних християн”. Так відповідав він на вмовляння російських князів скоритися татарам, коли вигнанцем укривався в Пскові після того, як в 1327 р., не витерпівши татарських насильств, він з усім містом Твер’ю піднявся на татар і винищив татарське посольство, що перебувало тоді у Твері. Московські князі інакше дивилися на положення справ. Вони поки зовсім не думали про боротьбу з татарами; бачачи, що на Орду набагато вигідніше діяти “смиренною мудрістю”, тобто догідництвом і грошима, чим зброєю, вони ретельно доглядали за ханом і зробили його знаряддям своїх задумів. (Ніхто із князів частіше Калиты не їздив на уклін до хана, і там він був завжди бажаним гостем, тому що приїжджав туди не голіруч. В Орді звикли вже думати, що, коли приїде московський князь, буде “багато чого злато й сребро” і у великого хана-пануючи, і в його ханш, і у всіх іменитих мурзів Золотої Орди). Завдяки тому московський князь, по генеалогії молодший серед своїх братій, домігся старшого великокнязівського стола. Хан доручив Розжарюєте покарати тверского князя за повстання. Той справно виконав доручення: під його предводительством татари розорили Тверское князівство “і просто виріши, – додає літопис, – всю землю Росіянку положиша пусту”, не торкнувши, звичайно, Москви. У нагороду за це Калита в 1328 р. одержав великокнязівський стіл, що з тих пор уже не виходив з-під московського князя.

Придбання великокнязівського стола московським князем супроводжувалося двома важливими наслідками для Русі, з яких одне можна назвати моральним, інше – політичним. Моральне полягало в тому, що московський питомий власник, ставши великим князем, перший почав виводити російське населення з тої зневіри й заціпеніння, у яке повалили його зовнішні несчастия. Зразковий улаштовувач своєї долі, що вмів оселити в ньому суспільну безпеку й тишу, московський князь, одержавши звання великого, дав відчути вигоди своєї політики й інших частин Північно-Східної Русі.

Літописець відзначає, що з тих пор, як московський князь одержав від хана великокнязівське звання, Північна Русь початку відпочивати від постійних татарських погромів. Розповідаючи про повернення Калиты від хана в 1328 р. з даруванням, літописець додає: “…бысть оттоле тиша велика по всій Російській землі на сорок років і престаша татарове воевати землю Росіянку”. Час із 1328 по 1368 р., коли вперше напав на Північно-Східну Русь Ольгерд литовський, уважалося порию відпочинку для населення цієї Русі, що за те дякувало Москві. У ці спокійні роки встигли народитися й вирости цілих два покоління, до нервів яких враження дитинства не прищепили беззвітного жаху батьків і дідів перед татарином: вони й вийшли на Куликово поле.

Політичний наслідок придбання московським князем великого князювання полягало в тому, що московський князь, ставши великим, перший початків виводити Північну Русь зі стану політичного роздроблення. Навколо Москви із часу велико-князювання Калиты утвориться князівський союз, керований самим московським князем. Спочатку цей союз був фінансовий і підневільний. Доручення збирати ординську данину з багатьох, якщо не з усіх, князів одержав Іван Данилович, коли став великим князем володимирським. Це повноваження послужило могутнім знаряддям політичного об’єднання питомої Русі. Не мисливець і не майстер бити свої братії мечем, московський князь одержав можливість бити її рублем. Простий відповідальний прикажчик хана по зборі й доставці данини, московський князь зроблений був потім повноважним керівником і судьею росіян князів. Коли діти Калиты по смерті батька в 1341 р. з’явилися до хана Узбекові, той зустрів їх із честю й любов’ю. Старшому синові Семенові, призначеному великим князем, дані були “під руки” всі князі росіяни. По смерті Семена в 1353 р. його брат Іван одержав від хана разом з великокнязівським званням і судовою владою над всіма князями Північної Русі. У князювання Іванова сина Димитрия цей князівський союз із Москвою на чолі ще більше розширився й зміцнився, одержавши національне значення. Коли при Димитрии відновила боротьба Москви із Твер’ю, тверской князь Михайло Олександрович шукав собі опори в Литві й навіть в Орді, чим погубив популярність, який дотоле користувалися тверские князі в Північній Русі. Коли в 1375 р. московський князь ішов на Твер, до його полиць приєдналися 19 князів. Вони гнівалися на тверского князя за те, що він неодноразово наводив на Русь Литву й з’єднався навіть із поганим Мамаем. Нарешті, майже вся Північна Русь під керівництвом Москви стала проти Орди на Куликовом поле й одержала під московськими прапорами першу народну перемогу. Це повідомило московського князя значення національного вождя Північної Русі в боротьбі із зовнішніми ворогами. Так Орда стала сліпим знаряддям, за допомогою якого створювалася політична й народна сила, що направилася проти її ж.

Цит. по: Ключевский В. О. Про політика Івана I // Хрестоматія по історії Росії: В 4- Х тт. Т. 1. З найдавніших часів до 17 Століття / Сост.: И. В. Бабич, В. Н. Захарова, И. Е. Уколова. М., 1994. С. 19 – 22.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зовнішня політика Ярослава Мудрого Російська колонізація при Ярославі …у князювання (Ярослава) область Новгородська поширилася на Схід і Північ. Жителі Пермі, околиць Печорських, Югра, були вже в XI столітті данниками новгородськими (Нестір знало й диких самоїдів, які жили до Півночі від Югри): завоювання настільки віддалене не могло раптом відбутися, і росіянам належало колись опанувати всіма...
  2. Основна ідея “Слова об полицю Игореве” Бути може, довго б ще не перейнявся я інтересом і любов’ю до древньої поеми, якби не роман Василя Григоровича яна Убатыйф. я прочитав його на одному подиху й довго ще жив у світі битв і пожеж, бачив лісу, у яких ховалися народні месники, юрту Батия. Так відчув я бажання знати...
  3. Політика американського “великого кийка” у ділі За ідеологічне обгрунтування домагань США на економічну й політичну гегемонію над всім Американським континентом правила “доктрина Монро” (президент Дж. Монро 1823 р. висунув гаснуло “Америка для американців”, що, по суті, означало “Америка для США”). Наприкінці XIX ст. на допомогу цій доктрині прийшли численні теорії, що доводили спільність економічних і політичних...
  4. Патріотичний пафос “Слова о полку Ігоревім” У глибину віків сягає Історія могутньої слов’янської держави, оспівана в літописних легендах і давньоруських билинах, описана вітчизняними і зарубіжними істориками. “Слово о полку Ігоревім” – це високохудожній Твір, у якому розповідається про невдалий похід 1185 року новгород-сіверського князя Ігоря Святославича та його брата Всеволода, князя Трубчевського, проти половців, які своїми...
  5. Особливості розвитку Галицько-волинського князівства в період політичної роздробленості Ще одним великим політичним утворенням на Русі в цей період було Галицько-Волинське князівство. Воно розташовувалося на окраїнних західно-російських землях. Галицько-Волинське князівство відрізнялося сприятливими природно-кліматичними умовами, багатством, багатолюдністю й красою міст (Галич, Володимир Волинський, Львів, Перемышль і ін.), перетиналося важливими торговельними шляхами загальноєвропейського значення. Воно граничило з Угорщиною й Польщею. Із...
  6. Образ Ярослава Мудрого в однойменній поемі Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XІ століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ...
  7. Образ Ярослава Мудрого в одноіменній поемі Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність письменника з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI століття, внаслідок чого було створено коштовну перлину української драматургії – історичну драматичну поему “Ярослав Мудрий”. Центральним образом твору став образ...
  8. Доля українського села перших пожовтневих років у оповіданні “Політика” Серед когорти українських письменників 20-30-х років Г. Косинка вирізнявся своєрідним реалістичним письмом, що грунтувалося на глибокому знанні сільського життя, душі хлібороба, реалій дожовтневого часу. Його оповідання “Політика” – це розповідь про ті складні процеси, що відбувалися в українському селі 20-х років, збуреному вихором революції. У своєму творі письменник намагається художньо...
  9. Чернець Пафнутій про Івана Розжарюєте Текст адаптований: без лапок ідуть пояснення, авторський текст В. О. Ключевського даний у лапках, текст розбитий нами на абзаци. Чернець Пафнутій Боровський був своєрідним автором середини XV в. Він любив розповідати учням історії, які ті пізніше записали. У розповідях Пафнутія Іван Калита ідеалізований у дусі народної фантазії. У його оповіданні...
  10. Данилевський И. Н. про князя й дружину 1. Основними владними функціями в Древній Русі володіли князь, дружина й віче. При цьому слід зазначити відсутність чіткого поділу повноважень між цими суб’єктами влади. Основна частина населення – селяни – формально, видимо, ще не були відділені від влади, однак фактично особистої участі в діяльності владних інститутів (зокрема, віча) не приймали....
  11. Початковий період об’єднання російських земель (кінець XIII – друга половина XIV в.) В XIII в. у політику російських князів існували дві основні тенденції: по-перше, відцентрова, котра вела до подальшого дроблення земель, особливо в умовах влади ординських ханів, тяжіння частини земель до Заходу; по-друге, доцентрова, котра проявлялася в спробах найбільш сильних земель, міст розширити володіння й об’єднати під своїм початком всі російські землі....
  12. Аналіз “Слово про похід Ігорів” Літературний рід: ліро-епос. Жанр: героїчна поема (на думку деяких літературознавців – повість, літописна повість). Тема: зображення невдалого походу новгород-сіверського князя Ігоря на половців 1185 р. Головна ідея: заклик руських князів до єднання для спільної боротьби проти зовнішніх ворогів. Головні герої: князі Ігор, Святослав і Всеволод; Ярославна (дружина Ігоря); половці Овлур,...
  13. Сміливість і любов до батьківщини в “Слові об полку Игоревім” Вісім століть назад, в 1187 році, було створене Слово об полицю Игореве геніальний патріотичний добуток російської літератури. Поема Древньої Русі присвячена не однієї з перемог, яких чимало знали російську зброю, а невдалому походу князя Ігоря Святославовича на половців В 1184 році під предводительством Святослава об’єднаними зусиллями російських князів половці були...
  14. Власна оцінка діяльності київських князів Володимира і Ярослава На мою думку, київські князі Володимир і Ярослав – величні постаті нашої історії та національної культури. Плодами їхньої діяльності український народ користується донині. Князь Володимир об’єднав усі руські землі та прилучив деякі нові, зміцнивши Київську державу. Кордони Русі сягнули від мальовничих гір Карпатських до суворого Кавказу, а на півночі “у...
  15. Показ стійкості і мужності князя Данила в “Галицько-Волинському літописі” Київська Русь, починаючи з X сторіччя, була великою державою, з якою повинні були рахуватися сусіди. Але найкращі часи її швидко минули, бо між князями почалися міжусобиці. Ця ситуація описується у “Слові о полку Ігоревім”. Ослаблена внутрішніми чварами, Київська Русь була завойована татарами, і з цього часу її князі повинні були...
  16. Історія українського народу в творчості Івана Кочерги Більшість драм Івана Кочерги – це Твори на історичну тему. Грунтовна обізнаність драматурга з історією України, вивчення архівних документів допомогли митцеві піти у глиб віків і відтворити княжі часи XI ст. Свою драму “Ярослав Мудрий” І. Кочерга написав у 1944 році. коли Україна палала в огні другої світової війни. У...
  17. Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка (за повістю “Захар Беркут”) Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість “Захар Беркут” стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого. Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. Великі зміни, на думку Франка, відбулись як...
  18. Образ Вітчизни у “Слові о полку Ігоревім” Говорячи про історичну основу “Слова о полку Ігоревім”, слід розглянути події 1185 року – похід князя Ігоря на половців. Реально змальовано суспільне та політичне життя Київської Русі: роздрібненість, міжусобна боротьба. Половецькі орди спільно з деякими руськими князями нападали на руські землі, палили, грабували села, забирали людей у полон. Роздрібленні князівства...
  19. Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до...
  20. Князь Ігор – захисник Руської землі (за “Словом о полку Ігоревім”) І. Історична основа “Слова…” (похід Ігоря Святославича проти половців 1185 року; відрізняється від літописів продуманою побудовою, власним ставленням автора до фактів). ІІ. Князь Ігор – мужній захисник рідної землі (ідеалізований образ оборонця рідної Землі): 1. Новгород-Сіверський князь Ігор – відданий батьківщині воїн (властиві йому вірність, стійкість, хоробрість; незважаючи на несприятливість...
Ключевский В. О. про політика Івана I
«
»