Політика американського “великого кийка” у ділі

За ідеологічне обгрунтування домагань США на економічну й політичну гегемонію над всім Американським континентом правила “доктрина Монро” (президент Дж. Монро 1823 р. висунув гаснуло “Америка для американців”, що, по суті, означало “Америка для США”). Наприкінці XIX ст. на допомогу цій доктрині прийшли численні теорії, що доводили спільність економічних і політичних інтересів американських держав. В 1889-1890 рр. США провели першу міжамериканську конференцію, яка ухвалила заснування Міжнародного сполучнику американських республік

з метою взаємного обміну економічною інформацією й створення при ньому комерційного бюро, яку в 1910 р. було перейменовано на Панамериканський сполучник

Зміцнюючи позиції в Латинській Америці, США водночас активізували експансію на Карибах і на Тихому океані. В 1898 р., скориставшись із слабкості іспанської колоніальної імперії й качану визвольного повстання на Кубі, США спровокували іспано-американську війну. У двох морських битвах, біля берегів Філіппінських островів і Куби, іспанський флот був знищений, і уряд Іспанії був змушений просити миру. Мирний договір було підписано в Парижі в грудні 1898 р. За

його умовами Іспанія відмовлялася від усіх прав на Кубу

Майже всі іспанські володіння перейшли до США. Куба формально залишалася незалежною, алі фактично над нею було встановлено американський контроль. США було передано й Філіппіни, за які Іспанія одержала 20 млн доларів умовної плати

Американському урядові належить сумнівна заслуга запровадження в міжнародні відносини таких методів, як “політика великого кийка” і “дипломатія долара”. В 1904 р. Т. Рузвельт заявивши, що застосування “доктрини Монро” у західній півкулі змушує США взяти на собі обов’язки міжнародної поліцейської сили. “Потрібно висловлюватися м’яко, – стверджував президент, – алі тримати в руках великий кийок”. Цим США намагалися виправдати своє відкрите втручання у внутрішні справи латиноамериканських держав, кількаразову окупацію Домініканської республіки (1904, 1914), Куби (1906-1909, 1912), Гондурасу й Нікарагуа.

В 1903 р. розпочався конфлікт між США й Колумбією, через територію якої мав пройти канал, що з’єднує Тихий і Атлантичний океани. Після відмови колумбійського сенату поступитися за 100 млн доларів правом контролю над зоною будівництва Сполучені Штати організували заколотий у провінції Панама й сприяли проголошенню її незалежною республікою. Через два тижні після визнання незалежності Панів новий уряд країни поступився США на вічні часи зоною каналу шириною в 10 миль. В 1914 р. канал було відкрито для експлуатації.

Порушення міжнародних норм викликало протести не тільки в латиноамериканських країнах, алі й у США. Тому вже Тафт і Вільсон при проведенні експансіоністської політики прагнули в першу чергу використовувати економічну силу держави, застосовувати “дипломатію долара”. Ця “дипломатія” виявилася в наданні латиноамериканським країнам кабальних позик, фінансово-економічної “допомоги”, приватних інвестицій, що ставило їх у повну економічну залежність від північного сусіди.

Використовуючи свою економічну переваги, США також сподівалися потіснити конкурентів на Далекому Сході. З цією метою в 1899 р. смороду висунули доктрину “відкритих дверей” і “рівних можливостей” у торгівлі з Китаєм. Під година російсько-японської війни США надавали підтримку Японії, намагаючись послабити позиції Росії на Далекому Сході. Алі згодом японо-американські відносини знову загострилися.

Пройшло 50 років із дня заснування республіканської партії, що висунула разом поряд з іншими цілями припинення існування рабства людей. В 1860 р. вона домоглася обрання свого першого президента. Із 44 років, що пройшли після обрання Лінкольна, протягом 24 років республіканська партія здійснювала управління країною… Таке тривале правління республіканської партії є не випадковим. Це – вияв того, що республікан ська партія завоювала довіру американського народу протягом життя двох його поколінь у такому ступені, з яким ніщо не може порівнятися за всю нашу історію, і виявила великі здібності в правлінні й формуванні урядів, які ще наочніше виявлялися у світлі нездатності й нестабільності, виявлених її супротивника-ми…Завдяки тарифу Дінглі робітники отримали повну зайнятість, заробітна плата виросла й всі галузі промисловості переживають пожвавлення й процвітання.

Мі виграли швидку й звитяжну війну з Іспанією. Мі зробили Кубу вільною…

Мі придушили повстання на Філіппінах, встановивши порядок, і забезпечили безпечу життя й власності, якої там не малі раніше. Мі заснували громадянський уряд, зробили його управління сильним і ефективним і надалі його народу цих островів.

Якими досягненнями перед країною хизувалися політичні боси республіканців? Чи з усіма цими “заслугами” ви згодні?

З послання президента Т. Рузвельта американському конгресу 3 грудня 1901 р.

Приголомшливий і надзвичайно складний промисловий розвиток, який із всі зростаючою швидкістю відбувався в другій полови ні XIX ст., поставивши нас на качан XX ст. перед обличчям дуже серйозних соціальних проблем…

…Капітани індустрії проклали через наш кін тинент мережу залізниць, поставили на ноги нашу торгівлю, розвинули промислове виробництво й у цілому зробили й роблять для нашого на роді багато доброго. Без них ніколи б не було того економічного розвитку, яким мі справедливо пишаємося…

Всі це вірно, алі вірно й ті, що існує реальне й велике зло, одним з головних проявів якого є надмірна концентра ція з багатьма її згубними наслідками. Мають бути здійснені практичні зусилля для усунення цього зла…

Перше, що необхідне для вироблення політики відносно кор порацій, це знання фактів, тобто гласність. Для користі суспільства уряд винний мати у своєму розпорядженні право інспекції й перевірки діяльності корпорацій, що функціонують у федеральному масштабі… Всі подальші законодавчі або пекло мі-ністративні заходь, до яких треба буде вдатися в плані державного регулювання або оподаткування, можуть бути визначені тільки тоді, коли буде досягнута гласність.

Великі корпорації, зазвичай звані трестами, навіть якщо смороду створюються в якому – небудь одному штаті, завжди діють у багатьох шта тах… Тому на користь всього народу федеральний уряд, не зазіхаючи на права штатів у їх внутрішніх справах, винний узяти на собі нагляд і регулювання діяльності всіх корпорацій, що оперують у федеральному масштабі. Це особливо важливо в умовах, коли корпора ція значну частину своїх доходів отримує завдяки закладеним у ній елементам монополії або тенденції до такої…

Я вважаю, що необхідно видати закон, що дозволяє федераль ному уряду здійснювати контроль в окреслених вище рамках, спираючись на досвід дії закону про федеральну торгівлю. Уважно ознайомтеся з документом. Подумайте, чому Т. Рузвельт, високо оцінюючи роль великих корпорацій у розвитку національної економіки, водночас прагнув встановити державний нагляд і контроль за їх діяльністю. І що йому для цього було потрібне?

Американський історик про розкол республіканської партії в 1912 р. і утворення партії прогресистів

Вихід з партії, якою він ( Т. Рузвельт. – Авт.) керував сім років, і організація власної партії були не тільки вчинком, що має дуже важливе значення, алі й заходом, що вимагає величезної суми грошів. Перкінс і Менсі (відомі підприємці. – Авт.) надалі свої чекові книжки, щоб зробити Рузвельта наступним республіканським президентом. Чи Алі захочуть смороду битися за ті, щоб зробити його президентом-прогресистом? Подивися всіх були звернені на цих двох бізнесменів, що радилися про щось приглушеними голосами. Раптом смороду рішуче підійшли до Рузвельта й, поклавши йому руки на плечі, урочисто сказали: “Полковник, мі вам допоможемо”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Політика американського “великого кийка” у ділі