Призначили Бао-Гуна чиновником. Почува про це дружина його старшого брата й думає: «Надто він молодий у ямине сидіти, справи вирішувати». Та надумала невістка випробувати Бао-Гуна.
Зварила вона вкрутую яйце, веліла служниці Чунь-Сян його з'їсти, а потім і говорить Бао-Гуну:
- Залишила я нині ранком у кімнаті яйце, так хтось з'їв його. Як би довідатися, хто це зробив, так людину не скривдити даремно!
Став Бао-Гун у розумі прикидати: у кімнату старшої невістки ходять тільки служниці, напевно яка-небудь і стягнула яйце. Так як довідатися, яка? Їх адже трохи!
Виніс Бао-Гун у двір ослін і столик, на столик дві чашки поставив: одну з водою, іншу без води, сам рядом сіл, кликнув служниць, вибудував у ряд перед столом, велів кожної надпити глоток із чашки, прополоскати рота, а воду у порожню чашку виплюнути. Дівчини так і зробили. У всіх вода чиста, у однієї Чунь-Сян жовті крупинки плавають.
Побрав отут Бао-Гун кисть і написав: «Оскільки встановлене, що яйце украла Чунь-Сян, до неї й слід застосувати покарання. Але оскільки злочин зроблений уперше, потрібне виявити милосердя й вибачити злочинницю. Інші служниці до справи не причетні, рівно, як та інші люди».
Зрозуміла отут невістка, що Бао-Гун слушний, уміє правду від неправди відокремити, заспокоїлася й відпустила його на службу у яминь.