Керування цивільною обороною
Бойові можливості сучасних засобів нападу, наслідку їхнього застосування супротивником, можливий характер майбутньої війни й складність її ведення пред’являють всі нові й нові вимоги до систем керування Збройними Силами й тилом країни. У зв’язку із цим і ступінь надійності керування цивільною обороною стала одним з найважливіших показників її готовності до виконання поставлених завдань
Керування цивільною обороною – це цілеспрямована діяльність начальників, штабів і служб по підтримці постійної готовності підлеглих їм органів
У сучасних умовах до керування пред’являються наступні вимоги: висока постійна готовність всієї системи керування, твердість, гнучкість, безперервність, висока якість і оперативність у роботі, скритність. Суть високої постійної готовності полягає в тім, щоб вся система керування буквально з перших мінут після одержання сигналів тривоги змогла забезпечити успішне виконання завдань у будь-якій складній обстановці
Під твердістю керування розуміється здатність всіх начальників приймати рішення й наполегливо проводити їх у життя, зберігати організованість і домагатися виконання поставлених завдань
Гнучкість полягає в здатності начальника (командира) вчасно уточнювати раніше ухвалені рішення, а якщо обстановка різко міняється, то знайти силу волі й прийняти нові
Безперервність (або стійкість) досягається надійним функціонуванням всієї системи керування, її здатністю забезпечити безперебійний зв’язок з усіма підрозділами й знанням начальником і органом керування обстановки, щоб постійно сприяти виконанню заходів ГО.
Велике значення в сучасних умовах має й така вимога до керування, як висока його якість і оперативність, тобто здатність начальника й органа керування швидко і якісно виконувати свої функції: збір даних про обстановку, ухвалення оптимального рішення й доведення завдань до підлеглих
Скритність керування – збереження в таємниці від супротивника всіх проведених заходів щодо цивільної оборони
Існуюча система керування цивільною обороною на об’єктах звичайно складається з начальника ГО об’єкта і його штабу, начальників служб і їхніх штабів, командирів формувань і їхніх штабів, пунктів керування, системи зв’язку й технічних засобів управлінської діяльності
Основою керування є рішення відповідного начальника або командира. Начальник ГО об’єкта несе повну відповідальність за виконання завдань по захисту робітників та службовців, по підвищенню стійкості роботи підприємства у воєнний час, за проведення рятувальних робіт у вогнищах поразки. Він повинен уміти приймати необхідні рішення для проведення заходів цивільної оборони на об’єкті, грамотно ставити завдання підлеглим, правильно організовувати керування, взаємодія й забезпечення дій сил і засобів
Більшу роль у керуванні грають начальники служб об’єктів. Кожний з них відповідає за виконання передбачених планом ГО об’єкта заходів. Свої обов’язки вони виконують відповідно до рішень начальника ГО об’єкта
В обсязі своїх прав і обов’язків начальники служб готовлять розрахунки на виконання спеціальних заходів ГО, що забезпечують захист робітників та службовців об’єкта, підвищення стійкості його роботи у воєнний час, а також визначають завдання підпорядкованим формуванням і доводять їх до виконавців
Начальники служби ГО повинні знати завдання ГО об’єкта, своїх служб, підпорядкованих формувань, доповідати начальникові ГО й начальникові штабу речення на організацію й ведення ГО й вживати заходів по виконанню завдань, поставлених службою
Командир формування несе особисту відповідальність за підготовки, дисципліну й політико-моральний стан підпорядкованого особового складу, підтримка повсякденної готовності формування до негайного виконання завдань, а також схоронність техніки, транспорту й майна. Він є прямим начальником усього особового складу формування, повинен знати склад формування, його завдання й можливості, рівні підготовки, постійно підтримувати його готовність і злагодженість, уміло керувати діями формування, домагатися виконання поставлених завдань, У своїй практичній роботі начальник ГО об’єкта, начальники служб, командири формувань повинні опиратися на свій штаб і інші органи керування
Штаб цивільної оборони об’єкта – основний орган керування. На нього покладають складні завдання й у першу чергу – підтримка повсякденної готовності цивільної оборони об’єкта (служб, формувань) до виконання майбутніх завдань
Від начальників штабу залежить злагоджена й погоджена робота штабу, всіх служб, командирів загонів, команд і груп, особового складу формувань
При організації керування встановлюються: порядок збору, обробки й аналізу інформації штабом і службами ГО об’єкта; які дані в якій формі й коли доповідаються начальникові ГО й начальникові штабу ГО об’єкта; які дані й у які строки видаються штабу ГО, службам, начальникам ГО цехів і командирам формувань; строки й порядок доповідей про обстановку й подання повідомлень у вищестоящий штаб, здійснення інформації сил цивільної оборони; порядок несення чергування на пункті керування, порядок роботи вузла зв’язку, обчислювальних центрів і використання їхніми посадовими особами для поточної роботи; порядок контролю й надання допомоги підлеглим; загальний розпорядок дня на пункті керування, у тому числі прийому їжі, відпочинку, побутові питання; заходу щодо дотримання схованого керування
Для забезпечення стійкого керування ГО на об’єкті створюється пункт керування. Він, як правило, обладнається в захисних спорудженнях. Пункт керування повинен бути оснащений сучасними технічними засобами зв’язку й забезпечувати сприятливі умови для нормальної роботи керівного складу об’єкта. У ньому повинні бути підготовлені зручні місця для роботи з технічними засобами керування, місця для відпочинку, прийому їжі, надання медичної допомоги. На пункті керування ГО об’єкта звичайно розміщаються: начальник ГО, його заступники, начальник штабу зі своїм апаратом, начальники служб, працівники зв’язку й обслуговування
Для ефективного керування ГО на об’єкті створюється система зв’язку, що включаєте радіо й провідні засоби зв’язку, рухливі й сигнальні засоби. Система зв’язку є основним засобом керування й повинна забезпечити швидку й достовірну передачу, у першу чергу командної інформації, а також повідомлень і повідомлень про стан цивільної оборони. Вона організується відповідно до рішення начальника (командира) , вказівкою начальника штабу й розпорядженням по зв’язку вищестоящого штабу. Безпосередню відповідальність за її організацію несе начальник штабу ГО об’єкта (служби, формування) .
Радиосредства основні засоби зв’язку, тому що вони забезпечують надійне керування заходами ГО. За допомогою радіо можна у відносно короткий час встановити зв’язок практично на будь-яку відстань і на будь-якій місцевості, забезпечити передачу інформації одночасно великій кількості кореспондентів. На об’єктах застосовуються, як правило, радіостанції ультракороткохвильового діапазону (УКВ) , а в окремих випадках – і короткохвильового діапазону (КБ) . Не втратила своє значення й проводовий зв’язок. Вона не замінна в стаціонарних умовах об’єкта, у районі розташування формування й при проведенні СНАВР.
Навіть при наявності достатньої кількості сучасних засобів радіо й проводовий зв’язка сучасне керування неможливо без рухливих і сигнальних засобів, вони використовуються у всіх ланках керування й у всякій обстановці
Зв’язок організується зі старшим начальником, підпорядкованими силами й засобами, сусідами, а також взаємодіючими органами й силами
(2 votes, average: 3.00 out of 5)