Казки нових часів
Однією зі сторін романтизму стало осмислення безладу соціального життя. Воно було своєрідним, заснованим у великій мірі на відчуттях, здогадах, виливалися у фантастичні сюжети і образи. І все-таки це було саме, осмислення, що приводило деколи до разючих прозріння. Романтики першими показали, що людина може бути як би позбавлений своєї духовної природи і мимоволі виступати в абсолютно чужою самому собі ролі, ніби зачароване якийсь ворожою силою. Вони побачили, що створене одними людьми може не тільки фізично, а й духовно присвоюватися іншими,
Словом, багато художні мотиви, розвинені потім в реалістичній літературі
Романтики прагнули піти від ницої прози життя в сферу високої поезії, піднести дух над дійсністю, щоб не забруднювати його буденністю, піднести до універсуму. Але при цьому вони на свій лад показували ту саму землю, від якої прагнули піти у простори поетичних мрій. Романтична іронія вносила сумнів в необмеженість можливостей цього польоту і допомагала побачити фантасмаго-річность реального життя на землі.
Романтики в Німеччині чимало сприяли демократизації літератури. Вони нерідко зображували не царів, вершать долі історії, і не міфологічних героїв, від зіткнень між якими здригається земля, а самих звичайних людей із звичайними почуттями, показували світ повсякденних турбот, правда не стільки на життєподібного, скільки на напівфантастичним рівні. Романтики розгледіли приховану ненормальність, що здаються нормальними людських відносин. Відкриття фантасмагоричности буденного – їх найбільша заслуга. Честь цього відкриття належить в першу чергу німецького романтизму.