Католицизм – як форма християнського віровчення
Найбільш розповсюдженим християнським напрямком є католицизм. Слово “католицизм” означає – загальний, всесвітній. Слід сказати, що католицька церква завжди прагнула стати єдиною християнською церквою, що поєднує на основі католицьких догматів під верховенством папи Римського всіх християн.
Католицизм бере свій початок від невеликої римської християнської громади, першим єпископом якої, за переказом, був апостол Петро. Процес відокремлення католицизму в християнстві почався ще в III-V ст., коли наростали і поглиблювалися економічні,
Початок поділу християнської церкви на католицьку і православну розпочало суперництво між римськими папами і константинопольськими патріархами за верховенство в християнському світі. Близько 867 р. відбувся розрив між папою Миколою І і константинопольським патріархом Фотієм.
Католицизм, як один із напрямків християнської релігії, визнає її основні догми й обряди, але має ряд особливостей у віровченні, у культі, в організації.
Основою католицького віровчення, як і всього християнства, прийняті Священне
Центром католицизму й резиденцією його глави, папи Римського, є Ватикан, місто-держава, розташоване в центрі Риму. Римський папа визначає доктрини з питань віри й моралі. Його влада вища за владу Вселенських соборів. Папа призначає з представників духівництва різних країн католицьких ієрархів – кардиналів і єпископів. Колегія кардиналів (конклав) обирає зі свого середовища шляхом таємного голосування папу (довічно), що за католицьким віровченням є “вікарієм Ісуса Христа, спадкоємцем святого Петра, вищою главою Вселенської церкви, західним патріархом, примасом Італії, архієпископом і митрополитом Римської провінції, суверенного міста-держави Ватикану”.
На відміну від православної, католицька церква по-своєму тлумачить деякі догмати. Так, у Символі віри, визнаному православною церквою, у догматі про Трійцю сказано, що Святий Дух походить від Бога-Отця. Католицький догмат проголошує, що Святий Дух виходить і від Батька, і від Сина. Сформувалося і своєрідне вчення про роль церкви в справі спасіння. Вважається, що основа спасіння – віра і добрі справи. Церква, за вченням католицизму (у православ’ї цього немає), має скарбницю “надналежних” справ – “запас” добрих справ, вчинених Ісусом Христом, Богоматір’ю, святими, благочестивими християнами. Церква має право брати з цієї скарбниці необхідну частину “добрих справ” і приділяти її тому, хто її потребує: відпустити гріхи, дарувати прощення і т. п. Звідси розвинулося вчення про індульгенції – відпущення гріхів за гроші або за які-небудь заслуги перед церквою, а з цього виникли правила молитов за померлих і право папи скорочувати термін перебування душі в чистилищі.
Догмат про чистилище, проміжну ланку між раєм і пеклом, виник ще в І ст. й існує тільки в католицькому віровченні. Душі грішників, вільні від смертних гріхів, горять там в очисному вогні (ймовірно, це символ мук совісті й каяття), а потім одержують доступ до раю. Термін перебування душі в чистилищі може бути скорочений добрими справами (молитвами, пожертвуваннями на користь церкви), що роблять на пам’ять про померлого його рідні й близькі.
На відміну він православного віровчення, у католицькому є догмати про непогрішність папи (прийнятий на І Ватиканському соборі в 1870 р.); про непорочне зачаття Діви Марії (1854 р.), про тілесне піднесення Діви Марії (1950 р.).
Католицьке віровчення, як і православне, визнає сім таїнств, але й тут є істотні розходження. Причащання здійснюється прісним хлібом, а не квасним, як прийнято в православних. Для мирян допускається причащання як хлібом і вином, так і тільки хлібом При здійсненні таїнства хрещення окропляють водою, а не занурюють у купіль. Миропомазання (конфірмація) проводиться у віці 7-8 років, а не у віці немовляти. При цьому підліток одержує ще одне ім’я, яке він вибирає собі сам, а разом з іменем – образ святого, вчинки й ідеї якого він має намір свідомо наслідувати. Таким чином здійснення цього обряду має служити зміцненню у вірі.
У православ’ї обітницю безшлюбності приймає лише чорне духівництво (чернецтво), у католиків безшлюбність (целібат) обов’язкова для всього духівництва
Центр культу – храм Основні елементи культу – свята й пости, що регламентують побутовий уклад життя парафіян.
Один із найбільш важливих і урочистих постів – Різдвяний піст (адвент). Він починається в першу неділю після дня святого Андрія – ЗО листопада, відзначається трьома богослужіннями, опівночі, на світанку й удень, що символізує різдво Христа в лоні Отця, у лоні Богоматері й у душі віруючих У цей день у храмах виставляють ясла з фігуркою дитини Христа для поклоніння.
На II Ватиканському соборі (1962-1965 р.) почався процес аджорнаменто – відновлення й осучаснення всіх сторін життя церкви.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)