Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда”

Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда”

Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримаємо в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVIII – початку XIX століття. Майже два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв.

Котляревський був одним з перших, хто відкрив красу української мови. Своїм твором він доводить, що існує народ зі своєю культурою, звичаями, побутом, характером, стверджує думку про силу і невмирущість нації, яка

вирветься з-під гніту і стане вільною.

Взявши за основу сюжет поеми Вергілія, Котляревський переосмислив патетичну тему: римський поет оспівував владу Цезаря і божественне походження імператорів, а Котляревський за бурлескно-травестійним жанром твору сховав силу любові до свого народу і віру в його могутність. Поема писалася на зламі двох сторіч (1794 – 1822 рр.) в умовах, коли українська мова жила в побуті і не прийшла ще в літературу. (Згадаймо мову творів Григорія Сковороди). І, можливо, не стала б жива мова народу літературною, якби не такі діячі, як Котляревський. Своєрідним художнім осмисленням дійсності

поет відтворив картину побуту українського народу, особливості культури. Автор вводить нас в події начебто VII століття до н. е., коли син троянського царя Анхіза після зруйнування Трої греками з волі богів вирушає шукати землю для заснування нового царства. Перед нами розгортаються картини подорожі Енея та його ватаги. Вже перші рядки поеми уважному читачеві відкривають таємницю Енея – парубка моторного і завзятого козака. Напевно, це один з тих козаків, які після зруйнування Січі шукали, куди прикласти свої молоді сили. І автор пускає відчайдушну Енеєву ватагу в житейське море пригод. Все переплелося в творі – боги з Олімпу, земні мешканці, навіть представники потойбічного світу. Але своєрідність поеми в тому, що в усіх епізодах твору чітко простежується життя і побут українського народу.

Колоритним постає перед нами головний бог Олімпу – Зевес:

Зевес тоді кружляв сивуху

І оселедцем заїдав.

Заспокоюючи Венеру, він пророкує майбутнє Енею:

Еней збудує сильне царство

І заведе своє там панство…

На панщину весь світ погонить

Багацько хлопців там наплодить

І всім їм буде ватажок.

Гумористично змальовує автор побут карфагенців. Дідона – цариця Карфагену – моторна пані, чепурна. В її мові, поведінці проглядає тип української жінки. Ось як вона зустріла троянців:

Відкіль такі се гультіпаки?

Чи рибу з Дону везете?…

Автор широко використовує фольклор та етнографію. Детально описує вміння українців пригощати гостей, звеселяти їх. Троянцям у Карфагені подавали “куліш і кашу, локшину і з підливою індик”, а звеселяли іграми в “панаса”, “хрещика”, “ворона” тощо.

Зустрічається у поемі і натяк на чумакування: Латинові у подарунок з Криму троянці привезли сіль.

Одягнувши своїх героїв у національне вбрання, автор подає нам особливості українського костюму: жіночого і чоловічого, буденного і святкового. Наприклад, Дідона постає в спідниці і в “карсеті шовковому”, в запасці і червоних чоботях.

Картини вечорниць, похорону, поминок, ворожіння – це Україна епохи кінця XVIII – початку XIX століття.

Описується цікавий момент, коли троянці вчили латинську мову – вони визубрили підручник. Цим самим автор викриває схоластичну систему навчання.

Гумор і сатира в поемі переплітаються з героїкою. Подвиг побратимів, які своє життя віддали служінню вітчизні, заслуговує на повагу. Герої керуються принципом:

Де общеє добро в упадку,

Забудь отця, забудь і матку,

Лети повинність ісправлять.

Весь твір зачаровує читача мовним багатством, оптимістичним настроєм, молодецьким духом. Навіть трагічне автор уміло подає в гумористичному плані. І це не суперечить самій правді життя: трагічне і комічне завжди поряд.

Дякуючи “Енеїді”, ми потрапили в далеку від нас епоху, занурилися в колоритне українське життя і зрозуміли, що тільки здоровий дух народу, його гумор і відвага живили Котляревського вірою в краще майбуття. Не може безслідно зникнути народ з такою багатою мовою і культурою. Письменник довів, що українці – то народ, а українська мова – то не наріччя.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Картини народного побуту в поемі “Енеїда” Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему “Енеїда”. Цю поему можна з усією відповідальністю назвати “головною справою його життя”. В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та...
  2. Картини народного побуту в поемі “Енеїда” – ІV варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ІV варіант Для написання поеми “Енеїда” І. Котляревський скористався досвідом своїх попередників. Він дотримується сюжету, запозиченого у Вергілія. Але І. Котляревський не пішов сліпо за ним. А лише взяв канву з твору, створивши на ній цілком оригінальну поему. Хоч би й не хотів, а мусиш сміятись, коли уявляєш бога, що...
  3. Утвердження сили народного духу в поемі Івана Котляревського “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської...
  4. Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною II Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і...
  5. Картини народного побуту в поемі “Энеида” И. П. Котляревского Простежити долю Свого народу, ментальность, його життя із властивими йому побутом, віруваннями допомагає нам фольклор, а також художня Література. Саме із цих основних джерел черпаємо ми знання, ту інформацію, що нас цікавить. Ярчайшим виразником самобутності нашого народу в бібліотеці української літератури є поема “Энеида” И. Котляревского. Бурлескно-травестийное добуток, що є...
  6. Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі “Енеїда” Івана Котляревського У своїй бурлескно-травестійній поемі класик української літератури І. П. Котляревський створив художню картину цілісного світу, подавши її у жартівливому ракурсі. Переспівуючи знамениту “Енеїду” Вергілія, письменник дає відповідь на два основних питання будь-якої релігії: походження людини та життя після смерті. За веселою бурлескною розповіддю про мандри троянців дуже виразно розкривається тема...
  7. Утвердження сили народного духу в поемі “Енеїда” Поема І. П. Котляревського “Енеїда” побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на “окраїні” Російської...
  8. Національний колорит та патріотизм у поемі “Енеїда” І. Котляревського В “Енеїді” Котляревський талановито відтворив побут різних верств суспільства. У творі зустрічаються описи: вечорниць, похорону, поминок, ворожінь, танців, ігор, у які грали троянці (панаса, журавля, хрещика, хлюста, дудочки, в пари, у візка, у ворона та ін.). Поет надзвичайно докладно також описує звичаї, повір’я, одяг, їжу. Цей твір є своєрідною енциклопедією...
  9. Народознавство у поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за Вергілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського...
  10. “Образи панів i чиновників у поемі І. Котляревського “Енеїда” Поема відомого українського письменника, поета і драматурга І. Котляревського “Енеїда” по праву може називатися енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і насправді, про що тут тільки не написано. І про українські традиції – поминки та вечорниці, і про багатства народного фольклору – пісні, казки, прислів’я, і про національний побут –...
  11. Сатиричне змалювання панів і чиновників у поемі “Енеїда” І. Котляревського Поему І. Котляревського “Енеїда” називають енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і справді, чого тут лише нема! Змалювання національного побуту – страв, напоїв, одягу; ви­користання багатств фольклору – казок, прислів’їв, пісень; показ українських традицій – вечорниць, поминок… Але, крім зовнішніх прикмет українського життя, у творі ще є спроби показати стосунки...
  12. “Енеїда Котляревського – відтворення сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв батьківщини” і Напевно, мало хто з нас замислювався над тим, яким насправді шедевром є поема І. П. Котляревського “Енеїда”. А це дійсно епохальний твір, що відтворює життя українського народу на перехресті XVIII – XIX століть, сердечне тепло і тонкий гумор наших співвітчизників та змальовує живі барви нашої батьківщини. Майже двісті років...
  13. “Образи троянців у поемі І. Котляревського “Енеїда” Відомий український письменник, поет і драматург І. П. Котляревський у своїй поемі “Енеїда” по-своєму передав образи троянців, запозичені ним у однойменному творі давньогрецького поета Вергілія. Хоч і прикрившись у поемі відомим з давніх-давен сюжетом, І. Котляревський зобразив своїх героїв козаками, завдяки чому йому вдалося відтворити тогочасне українське життя запорожців. Звичайно...
  14. Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі “Енеїда” У своїй бурлескно-травестійній поемі класик української літератури І. П. Котляревський створив художню картину цілісного світу, подавши її у сміховому ракурсі. Переспівуючи знамениту “Енеїду” Вергілія, письменник дає відповідь на два основних питання будь-якої релігії: походження людини та життя після смерті. За веселою бурлескною розповіддю про мандри троянців дуже виразно розкривається тема...
  15. Твір Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями...
  16. Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М....
  17. ВІДОБРАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XIX ст. В ПОЕМІ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО “ЕНЕЇДА” “Енеїда” – героїчний твір стародавнього римського поета 1 ст. до н. є. Публія Вергілія Марона. Пародіювали його італієць Д. Лаллі, француз П. Скаррон, німець А. Блюмауер, росіянин М. Осипов. В українській літературі до переосмислення Вергілієвої “Енеїди” звертається І. П. Котляревський, використовуючи жанр травестійно-бурлескної поеми. Травестія – одна з форм сатирично-гумористичної...
  18. Поетичнi картини народного побуту i звичаїв у повiстi Михайла Коцюбинського “Тiнi забутих предкiв” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афiнах” – так жартома називав село Криворiвню на Гуцульщинi. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригiнальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й люди – талановитi, гордi, мужнi й вродливi. Де...
  19. Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не...
  20. Визначте жанрові особливості поеми І. Котляревського “Енеїда” Поема ” Енеїда ” І. П. Котляревського – яскраве явище в українській літературі, котре розпочинає новий етап у її становленні та розвитку. “Енеїду” називають також енциклопедією українського народного життя XVIII століття. За жанром цей Твір – травестійно-бурлескна поема. “Травестія” – французьке слово, що Означає переодягання. І справді, запозичивши сюжет у...
Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда”
«
»