Історична доба, в яку жив Іван Вишенський, була складною і суперечливою, а сама постать Івана Вишенського оповита легендами, багато чого з його життя залишається невідомим для нас і, зважаючи на прірву часу, яка розділяє нас із ним, вже таким і залишиться. Саме життя Івана Вишенського викликає багато питань. Він народився в невеличкому містечку Судова Вишня, але точна дата народження та історія дитинства і юнацьких років залишаються прихованими в глибині сторіч. Жив Вишенський у кількох містах, але приблизно у 30-35 років оселився в Греції на горі
Афон, прийнявши чернецтво. З малочисельних джерел та із самих його творів ми розуміємо, що ця людина мала запальну вдачу, твердий характер, але нам не відомо, що саме змусило Вишенського стати ченцем, зрікшись бурхливого світського життя. За життя Іван Вишенський створив прекрасні послання та полемічні твори, серед яких “Викриття диявола-світодержця”, “Послання до усіх, в Лядській землі сущих”, “Послання до єпископів”, “Послання до князя Острозького”. Суперечливою подією була відома нам Берестейська унія. Суперечливою насамперед тому, що роз’єднала громадських, культурних та політичних
діячів у ставленні до неї. Багато хто прихильно поставився до цієї події, деякі категорично заперечували її. На жаль чи на щастя, ми, сучасні українці, не були присутні при укладанні цієї унії, не можемо добре оцінити і суспільне життя тих часів, тож я б утримався від однозначного схвалення чи засудження цієї події. Тим більше, хіба можливі однозначні оцінки будь-якого історичного явища? З одного боку, унія мала орієнтувати Україну на Захід, на європейську традицію, вивести церкву з-під московського патріархату, з іншого – призводила до покатоличення українства, посилювала тиск з боку католиків, а рівних прав православні і католики на території тогочасної Польщі так і не отримали. У будь-якому разі, Іван Вишенський радикально виступив проти Берестейської унії… Він написав прекрасний полемічний твір “Послання до єпископів”, у якому висловив свої міркування щодо тих єпископів, які брали участь в укладанні унії. Важливо, що полеміст засуджує єпископів не тільки за ці дії, але й за сам спосіб їхнього життя, за їхнє моральне змізерніння, лицемірство та пиху. Тож залишимо питання позитивного чи негативного впливу Берестейської унії на становище України, бо навряд чи можна його розв’язки і в межах історичного трактату, не кажучи вже про шкільний твір, і звернемося до тих міркувань Івана Вишенського, які не викликають жодних сумнівів, бо стосуються суто людського, морально-етичного боку життя. Так, Іван Вишенський засуджує єпископство за духовну зраду людей, ідеалів християнства. Він зображує несправедливу, проте, на жаль, реальну антитезу: єпископство, верхівка, і селяни, прості люди. Іван Вишенський не може без болю і обурення говорити про становище звичайних людей, які майже голодують, намагаючись дотягнути до наступного врожаю, тоді як панство розкошує. Хіба забули єпископи, які мали б бути проводирями звичайних людей, носіями моральних цінностей релігії, що Ісус заповідав допомагати вбогим та бідним, ділити з ними свої статки, тим більше, що матеріально тогочасне єпископство, за словами Івана Вишенського, не потерпало? На жаль, вони мали “нестатки” духовні: полеміст із болем наголошує, що люди, які виконують таку важливу роль у суспільстві, нехтують основними засадами чесного життя. Єпископи зневажливо ставляться до людей, до “мужиків”, не розуміючи, що коли вже й порівнювати людей, то тільки за їхніми душевними чеснотами, за чистотою серця, за благородством, щирістю та добротою. Тогочасне єпископство мало, чого повчитися у звичайних селян, які навіть в біді та нестатках залишалися людьми в найвищому розумінні цього прекрасного і благородного слова! * Іван Вишенський використовує у своїх творах красиву багату мову, що допомагає йому краще донести всі свої ідеї та міркування. Твори Івана Вишенського – довершений зразок давньої української літератури, повчальний зміст цих творів не втратив своєї актуальності і донині, адже справжні моральні цінності не зникають з плином часу.
