Образи й символіка в поемі А. Блоку “Дванадцять”

Поема “Дванадцять” була написана А Блоком у січні 1918 року, коли жовтневі події були вже за, але пройшло ще недостатньо часу, щоб осмислити їх і дати об’єктивну історичну оцінку. Революція 1917 року пронеслася, як бура, як ураган, і важко було однозначно сказати, що гарного й що поганого вона принесла із собою. Саме під таким стихійним враженням була написана поема “Дванадцять”. Яскраві, багатозначні образи й символи відіграють важливу роль у поемі А. Блоку, їхнє значеннєве навантаження велике; це дозволяє більш жваво представити революційний

Петербург, революційну Росію, зрозуміти авторське сприйняття революції, його думки й надії. Одним з головних символів революції в поемі “Дванадцять” є вітер, подібно йому, він зносить усе на своєму шляху. Вітер, вітер!

На ногах не коштує людина. Вітер, вітер – На всьому божому світлі! Завиває вітер Білий сніжок. Під сніжком льодок

Слизько, важко, Усякий ходок Сковзає ах, бедняжка! У цій частині поеми А. Блок прагнув донести до читача атмосферу часу, коли всякий може “подскользнуться” на “льодку” революції, захоплений врасплох ураганом змін. У поемі зустрічається ще один яскравий символ

“світова пожежа”. У статті “Інтелігенція й революція” Блок писав, що революція подібна до стихійного явища, “грозовому вихру”, “сніжному бурану”; для нього “розмах російської революції, що бажає охопити увесь світ, такий: вона плекає надію підняти світовий циклон…”. Ця ідея знайшла своє відбиття в поемі “Дванадцять”, де автор говорить про “світову пожежу” – символі всесвітньої революції

И цей “пожежу” обіцяють роздути Дванадцять червоноармійців: Ми на горі всім буржуям Світову пожежу роздуємо, Світова пожежа в крові – Господи, благослови! Ці дванадцять червоноармійців персоніфікують собою дванадцять апостолів революційної ідеї. Їм доручене велика справа захищати революцію, хоча їхній шлях лежить через кров, насильство, жорстокість

За допомогою образа дванадцяти червоноармійців Блок розкриває тему пролитої крові, насильства в період великих історичних змін, тему вседозволеності. “Апостоли революції” виявляються здатні вбивати, грабувати, порушувати Христовы заповіді, але без цього, на думку автора, неможливо здійснити завдання революції. Блок уважав, що шлях до гармонічного майбутнього лежить через хаос, кров. У цьому змісті образ Петрухи, одного із дванадцяти червоноармійців, що з ревнощів убив Катьку, немаловажний. З одного боку, А. Блок показує, що його лиходійство швидко забувається й виправдується ще більшим прийдешнім лиходійством

З іншого боку, через образи Петрухи й Катьки Блок хоче передати, що, незважаючи на історичні події, що відбуваються важливі, любов, ревнощі, пристрасть вічні почуття, які керують учинками людини. Також немаловажними в поемі “Дванадцять” є образи баби, попа, буржуя вони представники старого, віджилого миру. Наприклад, баба далека від революції, від політичних справ, їй незрозумілий зміст плаката “Вся влада Установчим зборам!

“, вона не приймає й більшовиків (“Ох, більшовики заженуть у труну!”), але баба вірить у Богородицю, ” матінку-заступницю”. Для неї важливі насущні проблеми, а не революція: На канаті – плакат: “Вся влада Установчим Зборам!

” Бабуся вбивається – плаче, Ніяк не зрозуміє, що виходить, На що такий плакат, Такий величезний шматок? Скільки б вийшло онуч для хлопців… Піп і буржуй бояться наслідків революції, бояться за свою долю, за збою подальше життя: Вітер хльосткий! Не відстає й мороз!

И буржуй на перехресті В комір сховав ніс. А геть і довгополий Сторонкою за замет… Що нині невеселий, Товариш піп? Старий, віджилий, непотрібний мир у поемі представлений також як “безрідний”, “холодний” пес, що ледь плететься за дванадцятьома червоноармійцями: …Скалить зуби.- вовк голодний – Хвіст піджав – не відстає – Пес холодний пес безрідний…

Спереду Ісус Христос. Образ Христа в поемі персоніфікує віру Блоку в подолання кривавого гріха, у результат із кривавого сьогодення до гармонічного майбутнього. Його образ символізує не тільки віру автора у святість завдань революції, не тільки виправдання “святої злості” революційного народу, але й ідею прийняття Христом чергового гріха людини, ідею прощення й надію, що люди прийдуть до Його завітів, до ідеалів любові, до вічних цінностей. Ісус іде поперед дванадцяти червоноармійців, які проходять шлях від волі “без хреста” до волі з Алл С о ч. Р У Христом. Революційний Петербург, у якому розігруються “всесвітні стихії”, персоніфікує всю революційну Росію

А. Блок зобразив її як розколотий надвоє мир, як протистояння чорного й білого. Символіка кольору відіграє важливу роль у поемі “Дванадцять”: з одного боку, чорний вітер, чорне небо, чорна злість, чорні ремені гвинтівок, а з іншого боку – білий сніг, Христос у білому віночку із троянд. Чорне, злісне сьогодення протипоставлене білому, світлому, гармонічному майбутньому. Символікою червоного кольору виражається мотив кривавого злочину. Червоний Прапор, з одного боку, символ переможного кінця, з іншої сторони символ кривавого сьогодення

Кольори асоціюються з образом часу: чорне минуле, криваве теперішнє й біле Майбутнє. Завдяки системі образів і символіці в поемі “Дванадцять” Блоку вдалося показати, що в кривавому сьогоденні відбувається становлення нової людини й перехід від хаосу до гармонії. У цьому й полягає, по думці поета, щирий зміст революції


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Образи й символіка в поемі А. Блоку “Дванадцять”

Categories: Нові твори

Links