Історія любові в “Чистому понеділку” И. А. Буніна

1. Образи головних героїв. 2. Моральні шукання героїні. 3. Трагічний фінал добутку. И. А. Бунін уважав оповідання “Чистий понеділок” одним із кращих своїх добутків. Насправді не можна поставитися до цього оповідання з байдужістю. Сюжет оповідання порівняно простий.

Мова йде олюбви. Але історія любові зовсім неординарна. Взагалі у творчості Буніна ми зустрічаємо її особливе сприйняття. Це прекрасне почуття найчастіше не приносить радості, не робить людей щасливими, навпроти, змушує мучитися й страждати.

Любов стає випробуванням долі

й одночасно покаранням понад. В оповіданні “Чистий понеділок” ми зустрічаємося саме з такою ситуацією, коли любов не приносить щастя. В оповіданні багато побутових подробиць Письменник досить докладно описує життя головних героїв.

Вони молоді, гарні, багаті. “Ми обоє минулого багаті, здорові, молоді й настільки гарні собою, що в ресторанах, на концертах нас проводжали поглядами”. Їх можна назвати теперішніми улюбленцями долі. Позбавлення й прикрості не знайомі їм Ми знаємо, що закохані часто їздили обідати в “Прагу”, в “Ермітаж”, в “Метрополь”. Молоді люди могли б просто насолоджуватися

кожним прожитим днем.

Але все відбувається зовсім інакше. Практично відразу, на самому початку оповідання ми починаємо передчувати трагічну розв’язку Про це не говорить прямо автор. Він тільки дає читачам можливість звернути увагу на те, що недоговорено, на те, що тільки лише мається на увазі. Дуже важливо, що головний герой не знає, до чого ведуть їхні відносини з дівчиною. Втім, парубок уважає, що про це краще не думати Він більше прагматичен, воліє жити сьогоднішнім днем, одержати від сьогодення якнайбільше радості.

А дівчина навідріз відмовляється говорити про майбутнє. “Чим це повинне скінчитися, я не знав і намагався не думати, не додумувати: було даремно – так само, як і говорити з нею про це: вона раз назавжди відвела розмови про наше майбутнє… “, повідомляє оповідач Головна героїня оповідання із самого початку здається дивної, не схожої на інші. Вона вчиться на курсах. Але, очевидно, чіткого подання, заради чого це робить, не має.

Не випадково вона досить розпливчасто відповідає на запитання, навіщо вчиться. Дівчина говорить: “А навіщо все робиться на світі? Хіба ми розуміємо що-небудь у наших учинках? ” У такій відповіді ховається дуже важливий філософський підтекст.

Героїня намагається знайти сенс життя, але це їй не вдається. Можливо, саме тому вона вирішує знайти порятунок у релігії, іде в монастир. Головна героїня любить гарні речі. Вона здається розумної, здатна підтримати розмову на кожну тему Але з іншого боку, вона майже повністю занурена у свій внутрішній мир. А мир зовнішній здається їй менш цікавим: “Схоже було на те, що їй ніщо не потрібно: ні квіти, ні книги, ні обіди, ні театри, ні вечері за містом…

“. Дівчина веде такий спосіб життя, що, як здається, прийнятий у суспільстві. Але їй самої хочеться чогось іншого. Головний герой не може не замислюватися про те, наскільки дивні й незрозумілі їхні відносини. Дівчина не думає про шлюб, не бажає стати дружиною й матір’ю Вона чесно говорить про це.

Головна героїня одночасно тягнеться до розкішного життя й заперечує неї. Це протиріччя її натури здається дивним і незрозумілим. Дівчині властивий інтерес до релігії.

Вона відвідує церкви, неї тягне в кремлівські собори. Але разом з тим її не можна назвати особливо набожної, адже вона веде світський спосіб життя, ні в чому себе не обмежуючи. Однак зовсім зненацька дівчина йде вмонастирь. Вона нікому нічого не пояснює. Просто залишає звичне життя й свого улюбленого.

Учинок дівчини виявився зовсім несподіваним для парубка. Онне може зрозуміти поводження своєї улюбленої. І в черговий раз замислюється над її вчинком, не знаходячи йому пояснення Герої оповідання розсталися на досить тривалий строк. Парубок побачив свою кохану тільки через два роки.

Про що говорить нам назва оповідання? Парубок довідався про релігійність дівчини в переддень чистого понеділка. Раніше він навіть не замислювався про те, що його кохана так цікавиться релігією. Цей поводження молодої дівчини здається нам читачам, дивним відкриттям Може бути, героїня вважає своє життя гріховної, і хоче знайти в монастирі порятунок для своєї душі. Адже життя дівчини було повно розваг, воно відвідувала театри, ресторани, багато веселилася.

Героїня знаходить у собі сили відмовитися від усього, що було їй звично й дорого. Замість веселощів і радості вона вибирає життя в монастирській обителі. Втім, якщо згадати, що дівчина з байдужністю ставилася до того, що оточувало її, не прийде дивуватися її вчинку.

Навіть любов не удержала дівчину від постригу в черниці. Чим же була для неї любов? Чимсь тимчасовим, неважливим, суєтним? Фінал оповідання залишається відкритим. “Чистий понеділок” трагичен по своїй суті.

Він особняком коштує у творчості Буніна, тому що тут закохані розстаються не по злій волі долі. Дівчина сама вибирає свій шлях. Ніхто й ніщо не заважало молодим людям Вони могли б бути щасливі, повністю розчиняючись друг у другу. Але вийшло по-іншому. Може бути, головна героїня була не в змозі зрозуміти й оцінити настільки прекрасне й піднесене почуття?

Або в її душі не було місце любові взагалі, адже героїня як би живе у своєму власному світі. Що для неї є головним, ми не знаємо, а можемо тільки лише припускати. Насправді мало що відомо про головну героїню й із працею розуміємо її.

Можна сприймати її щиросердечні роздирання як свідчення внутрішньої незадоволеності реальним життям. Але, може бути, навпаки, вона давно визначила, у чому зміст її життя. І поступово йшла до бажаного результату. Звичайне життя не залучало дівчину, вона очікувала чогось більшого. Релігія для неї виявилася більше важливої, чим звичні справи й радості.

І в цьому зв’язку любов до чоловіка здалася дівчині менш важливої, чим любов до бога. Звичайно, тільки неабияка натура може відмовитися від звичних мирських радостей Дівчина, безумовно, є особистістю сильної й неординарної. Вона шукає свій власний сенс життя. І відхід у монастир здається їй правильним рішенням, адже тепер суєта простій і вульгарного життя не буде мати рівно ніякого значення.

Оповідання не може не викликати почуття смутку в читача. Але разом з тим оповідання змушує задуматися про те, наскільки унікальний, неповторний і незрозумілий може бути людина для навколишніх. Саме такий і є головна героїня. Вона несхожа ні на кого У неї – свій власний вибір.

І рішення дівчина приймає самостійно, не запитуючи ні в кого ради, не маючи потребу в схваленні навколишніх. Однак не можна не визнати, що головна героїня не настільки вуж ідеальний. Адже її вчинок виявився жорстоким ударом для парубка Він страждає від розлуки зі своєї улюбленої. Дивно, але ми довідаємося, що дівчина також випробовує борошна від розставання. Адже в листі вона пише: “Нехай бог дасть сил не відповідати мені – даремно длить і збільшувати наше борошно…

“. Так заради чого дівчина вибрала свій шлях? Заради чого вона зважилася зламати життя свого улюбленого? Можна зробити висновок, що вона почувала себе нещасної.

І вирішила порвати з миром, щоб назавжди забути про усім, що з ним зв’язане. Оповідання Буніна “Чистий понеділок” розповідає нам про складність людського життя Роль цього добутку в російській літературі дуже велика. Завдяки йому ми одержали можливість довідатися про те, наскільки трагичен може бути фінал історії любові


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Історія любові в “Чистому понеділку” И. А. Буніна