Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році”
Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців.
Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, а вони співзвучні з художньою літературою.
Історичною основою літописної “Повісті про похід князя Ігоря Святославича на половців
З літопису нам відомо, що 23 квітня 1185 року князь Ігор разом із сином Володимиром, племінником Святославом Ольговичем та братом Всеволодом пішли на половців. У п’ятницю 10 травня військо Ігоря перемогло, захопивши багато здобичі. А в суботу русичі побачили, що вони оточені половцями. У суботу і неділю тривала жорстока битва. Руське військо
Здобувши перемогу, половці ринули на Русь, несучи їй горе. Однак через деякий час Ігорю вдалося втекти з полону. Так зафіксовано події 1185 року в Київському літописі. Ці події і лягли в основу літописної повісті “Про похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році”.