Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Іра Whisper Чорна квітка

Іра Whisper Чорна квітка

Чорна квітка
Я проходила попри цей будинок кожного дня і ніколи не помічала нічого дивного чи незвичного. Звичайна багатоповерхівка. Але чому саме це місце?
Дуже незвичне і прекрасне видовище можна було спостерігати у сонячнячний, безхмарний день: жовтувато-сірі стіни на тлі синього – синього неба. Кожного разу це зачаровувало мене ще більше. Я не могла відірвати очі від цьго будинку. Я бачила щось незвичне у ньому, щось чого інші не бачили доки…
…Хата була дуже стара, стіни облуплені, практично розвалювалися, латаний дах. Вона

виглядала дуже похмуро, страшна і недоглянута. Дивно але навколо цієї хати був незвичайної краси сад. Усюди квіти. Не було так як у інших людей городу, сараю чи ще чогось. Просто сад засаджений квітами, кущами, деревами. Навіть з вікон цієї жахливої халупи звисали різні рослини, квітки, які вилися навколо цієї хати, обплітали її з усіх сторін.
І проходячи попри цю оселю одразу можна було здогадатися що тут жив квіткар.
Це знали усі люди в цьому районі міста але мало хто його бачив. Інколи ввечері чи ще на світанку він виходив і прогулювався у своєму маленькому садочку. Він був уже старий, схоже ніколи немав
дітей. Люди говорили що його дружина померла ще молодою, розповідали легенди ніби вона наклала на себе руки. Але правди про його життя ніхто не знав. Ніхто не знав чим він заробляє і що він їсть. Люди ставилися вороже до нього і його оселі, обминали десятою дорогою це місце. Були люди що бачили загадкового квіткаря. Казали що це старий дідусь у якого одна половина бороди чорна а інша – біла. Багато говорилося про нього, хтось казав що він чаклун, хтось що слуга самого диявола.
Однієї осені, коли усі кущі оголилися і було видно весь двір, сусіди помітили що квіткаря немає. Він не виходить вранці з хати як завжди, не доглядає свої рослини, помітили нерозграбане опале листя, засохлі рослини що обплітали хату. Вони подумали що мабуть старий помер.
Коли зайшли на його подвір’я то побачили під великим дубом серед саду могила. Закопана. Коли її розрили то знайшли тіло квіткаря.
Цей випадок так і залишився таємницею. Казали ніби старий сам себе поховав. Не було знайдено ніяких доказів що хтось тут був і поховав його. В двір ніхто не заходив кілька років.
Обшукли хату. Не знайшли нічого незвичного. Виявляється дід мав невеликий город. У хаті знайшли лише повно засохлих квітів, старезне ліжко, звалище книг і старенький рояль. Посеред хати підлоги не було, була сира земля скинута на купку, але на це не звернули особливої уваги.
Через кілька років будинок знесли. А на тому місці почали будівництво житлового будинку…
…Люди подейкували ніби на даху буинку знайшли дивну річ – об’єкт, схожий на закритий пуп’янок троянди, чорний. Він збільшуався з часом, доки його не було видно з далеку. Намагалися це звідти забрати, спалити, але не вдавалося. Дуже дивно це все виглядало, люди навіть не намагалися докласти зусиль щоб це знищити, вони боялися, потім узагалі перестали звертати увагу.
Усе почалося в п’ятницю тринадцятого у травні. Квітка розпустилася.
Саме у цей час я йшла цією дорогою і стала очевидцем. Я ніби передчувала щось. Квітка почала розпускатися, і стало замітно чиюсь постать у білому, там була дівчина в білій сукні. Здалеку почулася чарівна готична мелодія, і музика ставала все гучнішою, а навкрло дівчини та квіткового ложа, проясювалася фігура – піаніст в чорному за роялем, який рухався по колу навколо дівчини. Мелодія ставала все гучнішою, а піаніст за роялем все виразнішим. На мить я відволіклася і помітила людей на обличчі яких був жах. Якась жінка сказала: “Матір Божа!”А старарша бабуся відповіла:” Ні! Це – сатана!”.
Тим часом дівчина почала співати. ЇЇ голос, такий тонкий, високий, був дійсно по-диявольськи чарівний. Народу зібралося більше, крики, безглузді припущення, ніхто не поставився до цього явища з точки зору містики, ніхто не подумав ще це вам, обмежені люди, такі раціональні, мудрі і правильні, доказ того що усе буває, і чудеса теж. Ось уже й священник приїхав. Сказали що не можуть на дах добратися. От священник уже й молиться. Але це тут не допоможе. Це – знак, символ, це те що перекреслює усі ваші уявлення про світ, обмежені люди. Але водночас це ж ви! Чорна квітка – увесь ваш обмежений світ, ваші буденні справи, ваше життя! Музика навколо вас! І ваша душа співає! Вона от от полетить, тільки чорна квітка не пускає. Не пускає бо це те що породило її, тіло чи душу. У когось душа від тіла не віддільна. а хтось може полетіти, на поклик тої мелодій, мелодії яка кличе вашу душу, яка співає, возєднатися. Та ми вибираємо чорну квітку. Так як її вибрав квіткар. Він вибрав свою чорну квітку. Але він намагався пофарбувати її в багато кольорів, він вирощував кольорові квіти, щоб свою чорну змінити. Він не полетів тоді на поклик музики, чи то вона не полетіла на його поклик, і він зостався. Разом з нею. У її чорній квітці. А тепер він знову її кличе. І вона полетить за ним, бо вона співає, а тоді не співала. І чорна квітка уже в’яне. Від співу, від музики, від кохання.
Про це ще довго згадували, з жахом, боязко так, ні для кого це не було зрозуміло. Тільки я тепер чую мелодію, і я німа, я не можу співати, я досі у своїй чорній квітці, з якої не можу вибратися, яка не хоче в’янути, а я не можу співати щоб вона зів’яла, і ніхто не може. Бо ми нероздільні з нашим тілом, а наше тіло з нашою чорною квіткою. Я чую мелодію, цю чарівну готичну мелодію, і чутиму завжди, доки я не вирвуся з чорної квітки. Тоді я заспіваю.
Кінець


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому...
  2. Іра Whisper Тінь пустоти Іра Whisper Тінь пустоти Була холодна жовтнева ніч. Уже тиждень стояла жахлива погода і небо було затягнуто хмарами. Місяця на небі не було, тому ніч була темна. Навкруги було тихо, лише в далині було чути як тече річка. Лише було чути мої тихі невпевнені кроки. Якось дивно було чути цей...
  3. Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим...
  4. Роздуму про зміст людського життя у вірші А. С. Пушкіна “Квітка” У вірші “Квітка” відбилися роздуми автора про зміст людського життя, про щастя й любов, а також про швидкоплинність часу. Квітка, знайдена поетом між сторінок книги, представляється мені людським життям. Де цвів? коли? який весною? И довго ль цвів? і зірваний ким? Чужий, чи знайомій рукою? И покладений сюди навіщо? У...
  5. Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини,...
  6. МАРУСЯ – ГРИГОРІЙ КВІТКА – КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО 6-9 класи ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ГРИГОРІЙ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО МАРУСЯ Повість (Скорочено) (…) От як се було. Наум Дрот був парень на усе село, де жив. Батькові і матері слух­няний, старшим себе покірний, меж товариством друзяка, ні півслова ніколи не збрехав, горілки не впивавсь і п’яниць не...
  7. Чорна райдуга – МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ Скорочено Не дівчина, не мати, не сестра – Богине віри і добра богине… Блискуча маско віри і добра! Ваш крик, і крок, і кров для мене гине. Та що лукавить? В серці я на “ви” Ще із думками вашими, з тривогою, Із гудзиками вашими, підлогою І з люстрою під стелею весни....
  8. Про вірш А. С. Пушкіна “Квітка” Хвилюючих добутків великого поета є його вірш “Квітка”. На створення цього добутку автора наштовхнув усього лише невелика висохла квітка, випадково побачений їм серед сторінок якоїсь книги. Усього лише квітка – “засохлий, бездиханний”, колись кимсь забутий і невідомо скільки пролежавший тут. Але яку буру почуттів він відразу ж викликав у душі...
  9. “Моя улюблена квітка – троянда” Я довго міркував над темою твору. Я не міг вирішити, яка саме квітка моя улюблена. Всі квіти, які ростуть у садку та на клумбах – дуже красиві. Мені подобаються білі хризантеми, червоні тюльпани, прості польові ромашки. Але моя улюблена квітка – це все-таки троянда! Трояндові кущі в нашій країні висаджують...
  10. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі. Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка....
  11. ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літе­ратури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в Монастирській школі,...
  12. Переказ – СОН-КВІТКА Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко...
  13. Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі....
  14. Аналіз вірша Жуковського “Квітка” Вірш було написано в 1811 році, безсумнівно, факти біографії впливають на зміст вірша. “Квітка” – не виняток. Кожен, хто знайомий з біографією Жуковського знає, що рік написання вірша став роком розлуки, роком останнього пояснення з Машею Протасової і, звичайно, ця подія особистому житті відбилося в темі та ідеї цього вірша....
  15. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він...
  16. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Тема. І. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО. “МАРУСЯ” – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Уперше Василь познайомився з Марусею… А Під час збирання у лісі грибів і ягід. Б Перебуваючи на ярмарку. В На одному із весіль. Г Коли вона прийшла по воду до річки. 2. Коханий героїні – сирота, бідний парубок,...
  17. Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко Чи можна уявити наш Харків без його “геніїв міста” – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й уславили своєю мистецькою діяльністю. Любов’ю, повагою та вдячною пам’ятно зігріте...
  18. Чорна пантера Багіра Мудре слово чорної пантери на Раді. (Коли вирішувалася доля Людського ди­тинчати на скелі Рад, не вистачало ще одного голоса на користь Мауглі. І ось тут прийшла Багіра, чорна, як сажа, але з чудовими плямами на хутрі. Вона сказала, шо вбивати голе дитинча – ганьба. Вона не тільки підтримала Балу, але...
  19. Квітка-Основ’яненко був видатним укpаїнським пpозаїком і дpаматуpгом дошевченківської доби З-під його пеpа впеpше в укpаїнській літеpатуpі з’явилися повісті і оповідання. Квітка звеличив в очах суспільства пpостого селянина-тpудівника, шиpоко відкpивши двеpі в літеpатуpу позитивним пеpсонажам з наpоду і показав моpальну здpібнілість панівної веpхівки. Своїми кpащими твоpами письменник утвеpджував pеалістичний напpям у літеpатуpі. Але хаpактеpним для багатьох повістей Квітки є пеpеплетення...
  20. Органи рослин: Квітка Квітка – орган насінного розмноження. Це вкорочена видозмінена втеча. Він розвивається із бруньки, але листи в ньому перетворилися в оцвітину, що служить для залучення комах. У квітці формуються полові клітки – гамети й відбувається запилення й запліднення. Оцвітиною називається чашечка разом з віночком. Якщо вони відрізняються друг від друга, то...
Іра Whisper Чорна квітка
«
»