Імпресіонізм у лірику А. А. Фета
Імпресіонізм впливає на людські почуття. Основа почуттів – враження. Враження – від слова печатка, якийсь внутрішній відбиток минулих подій, образів. Наприклад, люди часто випробовують антипатію до певних імен. Припустимо, не подобається ім’я Маша. Може бути, у п’ятирічному віці якась
Маша відібрала цукерку. Може бути, Маші в Пушкіна, що говорять по-французькому, вічно закохані, не викликають симпатії. Тільки при прочитанні нової книги, де є героїня по імені Маша, при знайомстві з людиною в перші хвилини іноді відчувається деяка
Захід і схід сонця, пенье птахів, сніг – констатація факту. Кривавий захід, весняний світанок, трелі солов’я, іскристий сніг – уже вплив на почуття читачів, що викликає однакової емоції
Що глибше: почуття або емоції
Мені здається, почуття глибше.
Емоції Стихійні, виникають “автоматично”.
Почуття ж у різних людей
Різні
Перший сніг. Хтось представить колишню квартиру, дом-пятиэтажку.
Сніжинки різного розміру, гарні, начебто надруковані, падають в
Калюжу біля під’їзду й зникають
Поезія, краса, гармонія завжди разом, одне має на увазі інше. Це не античні статуї, ідеальні й мертві, а живі й прекрасні стани душі. Недарма в ті давні часи народився чудесний міф про Пигмалионе й Галатею, що оспівує не холодну красу статуї, а полум’яну любов скульптора. Гарна людина не обов’язково гарна зовні. Художник Кранах не малював гарних людей. Але його картини притягають погляди відвідувачів музеїв красою внутрішньої. Ще одне порівняння:
“На зорі ти її не буди,
На зорі вона солодко так спить:
Ранок дихає в їй на груди,
Яскраво пишет на ямках ланіт”.
“Ніс утворював ледве помітно опуклу, граціозну лінію; губи тонкі й здебільшого стислі… Брови були дві русяві, пухнаті, майже прямі смужки, які рідко лежали симетрично”. (И. А. Гончарів. “Обломів”)
Хто з героїнь живее, материальнее, красивеепервая, напевно. У м’якому світлі ранку А. А. Фет оспівує свіжість і принадність молодої дівчини, не описуючи її ріст, кольори очей, форму носа. Недарма цей поет уважається “пошепки росіянці поезії”. Ці рядки – ранковий шепіт у тиші сплячого будинку. Хіба можна голосними незграбними словами передати трелі, що замовкли, солов’я, нічну “гру місяця”Тепло, радість, розсіяне світло висхідного сонця наповнюють вірш
“Відкрий зімкнуті млістю погляди, назустріч північної Аврори”…
– це в Пушкіна. У Фета немає Аврор, Аполлонов, Посейдонов. Лише почуття й вірші, вірші й музика
“Сонця промінь проміж лип був і пекучий і високий,
Перед лавою ти креслила блискучий пісок
Я мріям золотим віддавався цілком
Нічого ти на все не відповіла мені”.
Очищення. Теперішнє мистецтво, якщо можна так сказати (мистецтво – країна уяви, царство ідеалів), покликано піднімати людини, учити його мудрості, любові. Відчувши вірш А. А. Фета, довідаєшся нове, прекрасне життя. Природно, після примітивно збитого віршика в голові нічого не додасться
Імпресіонізм у живописі люблять не все. Часто вважають, що кожний може писати такі ж картини. Складного, думають, мало. Тут мазочек, там мазочек, примітивний будиночок, як діти малюю, т – от і вся премудрість. Жаль, що ці люди не розуміють відмінності добутку Майстри від аматорської мазанини. Воно полягає в щирості й глибині враження. Чим більше тепла, любові вкладає художник у свій утвір, у своє дитя, чим краще він знає мир людських емоцій – щастя, страждання, злість, ревнощі, веселощі
Фет у своєму вірші грає на кожній струнці душі, змушуючи їх звучати прекрасною музикою. Зміни “милої особи” і зміни в природі подібний паралелізм типовий для фетовских віршів. Фет, побачивши красу миру, намагається неї зберегти у своїх віршах. Думаю, що поет уводить цей зв’язок між природою й любов’ю тому, що виразити свої почуття й враження можна тільки говорячи про прекрасна й вічному, а любов і природа – дві самі прекрасні речі на землі, і я не знаю нічого більше вічного, чим природа й любов. Виражаючи свої враження, він у кілька разів збільшує гостроту сприйняття, уводячи цю зв’язку
Не тільки стан природи відбивається на стані людської душі. Природа й люди – складові частини єдиного миру, і через природу людин краще розуміє себе, описуючи її, може повніше виразити власний психологічний стан. Але природа вічна, дерева “залишаться холодною вродою лякати інші поколенья” (“Сосни”, 1854), а людина смертна, і все-таки він може вчитися в природи стійкості, надії на краще:
“Не вір весні. Її промчиться геній,
Знову теплом і жизнию дихаючись
Для ясних днів, для нових одкровень
Переболить скорбна душа”.
(“Учися в них – у дуба, у берези”, 1883)
Сполучення декількох найважливіших мотивів фетовской лірики можна Простежити по такому вірші:
“Який смуток! Кінець алеї
Знову з ранку зник у пилу,
Знову срібні змії
Через замети поповзли
На небі ні клаптика лазурі,
У степу все гладко, все бело,
Один лише ворон проти бури
Крилами махає важко.
И на душі не розвиднюється:
У ній той же холод, що навкруги.
Ліниво дума засипає
Над умираючою працею
А вся надія в серце жевріє,
Що, може бути, хоч невзначай,
Знову душа помолодіє,
Знову рідний побачить край,
Де бури пролітають мимо,
Де дума жагуча чиста –
И присвяченим тільки зримо
Цвіте весна й краса”.
(1862)
Картина природи (зима, срібні змії поземки, похмуре небо) – це одночасно як би й картина людської душі. Але природа міняється, прийде пора, коли снігу стануть і, сподівається ліричний герой, “душа знову помолодіє”. А крім того, мистецтво – це і є той “рідний край”, де немає ніяких бур, де “цвітуть весна й краса”.
А. А. Фет був одним з родоначальників російського імпресіонізму, що з’явився як стиль у Європі наприкінці XIX в. Його добутку вплинули не тільки на росіянку, але й на світову культуру. Вплив Фета чітко видно, якщо розглянути творчість поетів і художників 20-го століття. З авторів початку двадцятого століття можна виділити Блоку. Його поезія дуже схожа з поезією Фета. Особливо в Блоку мені нагадує Фета вірш “Осіння воля”, хоча в цей добуток більше вклинюється навколишня реальність
До того, як у перший раз у дванадцять років я прочитав Фета, я був на багатьох виставках картин, але розділ, відведений для імпресіоністів, я не розумів. Прочитавши Фета, я зміг усвідомити зміст цього напрямку, його ідеї, завдання, що розширило мій кругозір і змусило змінити свої погляди на деяких речі
Поезія Фета недовго мала успіх у сучасників в 40-і роки, а в 70- 80-х роках це був успіх досить камерний, аж ніяк не масовий. Але масам Фет був знаком, хоча вони не завжди знали, що популярні романси, які вони розспівують (у тому числі й циганські), на слова Фета. “ПРО, довго буду я в молчаньи ночі таємницею”, “Яке счастие! і ніч і ми одні”, “Сіяла ніч. Місяцем був повний сад”, “Давно в любові відради мало”, “У димке-невидимке” і, звичайно, “Я тобі нічого не скажу” і “На зорі ти її не буди” от лише деякі вірші Фета, покладені на музику різними композиторами
(1 votes, average: 5.00 out of 5)