Ідейно-художня своєрідність повести “Капітанська дочка”
По жанрі “Капітанська дочка” – історичне оповідання у формі “сімейних записок”, у ній є риси й повести й роману, історичне оповідання тісно пов’язане з особистою долею головного героя, що бере участь у цих подіях. Гринев анонсує свої записки на схилі віку, він розповідає про свою молодість. Важливе роль має образ оповідача, вихідця зі стародавнього роду, для якого поняття честі, достоїнства, заборгованості основополагающи. Пушкіна обирає як оповідач точно Гринева, оскільки для Пушкіна оптимальна точка зору кращого представника
Повстання показане очами супротивника повсталих. Честь Гринева не дозволяє йому написати неправду, тому він викладає події непредвзято, не ідеалізуючи повсталих, – тим весомее його свідчення чесного супротивника. Причини повстання носять об’єктивно-історичний характер: юрби колодників, які бачить Гринев, під’їжджаючи до Оренбурга; знівечений башкирец. У порівнянні з “Дубровским” в “Капітанській дочці” по-новому осмислюється роль особистості проводиря повстання. Пугачов
Позиція автора глибше й историчнее позиції Гринева, якому не все дано зрозуміти. Пушкіна пояснює, що жорстокість із боку повсталих мотивована споконвічною жорстокістю з боку уряду, – читач заглиблюється в історичні причини повстання. Гриневу не зрозуміле прагнення народу до волі, а Пушкін розуміє визвольну стихію повсталих