Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно
Грінчак Василь Якович Балада про скіфське зерно
Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988.
Під чорноземом,
Під суглинками і пісками
Пролежало скіфське зерно віками
В невеличкім кургані,
У звичайній скіфській могилі,
З того часу, як скіф-хлібороб
Не почувся на силі.
Поховали його у простій одежині,
Поруч меч-оборонець поклали
І вуздечку з коня,
А у головах поставили
Повне зерна горня,
Бо з дитинства душа його скіфська
Була у зернині.
Та ще рало тулилось
Біля натруджених ніг,
Тесане, стругане,
З коріння
Отак у землі пролежав той скіф,
І зерно біля нього
Мовчало в горняті віками.
А зараз те зерно
Волає в музеї на лаві,
Біля нього проходять туристи,
Мудреці й просто так – роззяви.
Кожний патякає щось,
Мовляв, почорніло, як вугля,
Що коли його посіяти,
То, звичайно, що уродить дуля…
І минають горня,
І спішать до тієї вітрини,
Де золото сяє,
Забувши про вічність зернини.
Йдуть дивитись на персні,
Підвіски і діадеми
І дивуються всі:
“Та невже?
Така розкіш?
І де ми?.
Та хіба це у скіфів?
Невже в здичавілих степах?
А різьба!
А браслети! –
І все збереглось у віках…”
А зерно із горняти
Волає в притишенім залі:
Та все золото те,
І обручки оті, й пекторалі,
Як приходила скрута
Й голодна година страшна,
Все мінялось тоді
За малесеньку жменьку зерна!
Та те золото й розкіш
Везли із країн із далеких
На швидких кораблях
Персіяни й прославлені греки.
І за диво-зерно,
Життєдайність святої зернини
Віддавали вони
Найдорожчі шовкові тканини.
Ні, не вмер ще в мені,
В почорнілій шкарлупі, росток,
Ви посійте мене –
Зійде світлий,
Живий колосок!
Рік мине, а чи два,
Чи десяток років, не віків –
На землі проростуть
Міріади таких колосків.
І з руки до руки
Потече чистим злотом зерно,
Що в горняті у скіфськім
Лежало віками воно.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Грінчак Василь Якович Балада про зелену неділю Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Я маленький, я русявий… А мати ласкаво: “Ходім, сину, до берега, Будем рогіз рвати Та зелене, розмаїте Гіллячко ламати. Нарвемо між осокою Татарського зілля, Бо сьогодні на Поділлі Зелена неділя”, Йдемо ми до берега Стежкою, травою, А зелене...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи....
- Грінчак Василь Якович Арарат Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Борису Єгіазаряну Дивлюсь, мов зачарований, на диво: За Єреваном, за долинами в імлі, Над хмарами, що виснуть мерехтливо, На кревно рідній, на чужій землі, Біліє Арарат, мов пасмо сиве. Проміння над вершинами ясніє, Ковчег із Ноєм з хмари...
- Грінчак Василь Якович Земле моя Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. І Райдуга в полі півнеба схиля До колосків, до пшеничної ниви, І голубіє у росах земля Після дощу – благодатної зливи. Жайворон хоче у небо злетіть – Чисте, як озеро, світле і гоже. Піснею хоче у небі прожить,...
- Грінчак Василь Якович В Будинку хліба Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Тут незвичайні для музею експонати, Оригінальні і вітрини, й стелажі, Тут пахне хліб пшеничний у кімнатах, Батони пахнуть, калачі й коржі. Тут пахнуть пиріжки і марципани, Рогалики, книші, крутий малай, Біліють булки, пишні і рум’яні, Красується весільний коровай....
- Грінчак Василь Якович Білі ночі Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. І на Вкраїні білі ночі! Це коли ніжним білим цвітом Черешні в селах зацвітають, Коли в садах буяє повінь Цвітіння щедрого. На вітах Нема ще жодного листочка, Який би світлим оксамитом В промінні сонячнім бринів. Кругом лиш цвіт....
- Грінчак Василь Якович “Злітає спогад, ніби чайка біла…” Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Миколі Криванчикову Злітає спогад, ніби чайка біла, Крилом торкає наболіле серце, А ніч, як море, важко-неспокійно Чорніє всюди. Думи, ніби хвилі, У скроні б’ють, і голова сивіє Від спогаду, що тугою повитий, Що б’ється, ніби чайка у негоду…...
- Василь Якович Струве Василь Якович Струве – росіянин астроном, один з основоположників зоряної астрономії, член Петербурзької академії наук (з 1832 р.). Він народився в місті Альтона (Німеччина) у сім’ї директора місцевої гімназії, одержав філологічне утворення в Дерптском (нині Тарутском, Естонія) університеті, але покликання знайшов у природознавстві. В 1818-1839 м м. Струве – директор...
- Биков Василь Альпійська балада (скорочено) 1 Іван спотикнувся, упав, але зразу ж підскочив і, загубивши колодки, побіг босими ногами по бетонних уламках, що розкидав вибух. Позаду чулися крики, гулко тріщали автоматні черги, попереду була остання перешкода – напівзруйнована заводська стіна, а далі – вулиці, що потопали в зелені. Він узяв у зуби пластмасову ручку пістолета,...
- Альпійська балада (1963) – Василь БИКОВ 1924-2003 Подвиг. Він був не тільки на лінії вогню, а й у тилу, у полоні, у буденному житті тих, на чию долю випала війна. Василь Биков Сторінки життя і творчості Василь Биков – відомий білоруський письменник, учасник Другої світової війни. Василь Володимирович Биков народився 19 червня 1924 р. у с. Бичках...
- Розсипався бісер, як макове зерно Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, – невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю. Можливо, це був якийсь мрійник, що хотів аби все жіноцтво на світі мало можливість оздоблювати свій одяг та виготовляти...
- Розсипався бісер, як маково зерно Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки й прикрашати ними одяг, – невідомо, час надійно зберіг цю таємницю. Можливо, це був який-небудь мрійник, що хотів, щоб усе жінки могли прикрашати свій одяг і виготовляти різні прикраси. Якийсь...
- Бровченко Володимир Якович Бесіди з внучкою про хліб (Триптих) І. Недожата нива В серпні не брали ми в руки серпи, Бо руки тримали зброю, Бо наші достиглі пшеничні степи Були тоді полем бою. Нива – по колосу ходять зайці! Місяць над степом стоїть в караулі. З боку одного – наші бійці, З другого ворог – на відстані кулі....
- Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС I семестр ГЕРОЇЧНІ ПІСНІ й БАЛАДИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ УРОК 7 Тема. Літературна балада. Франсуа Війон (між 1431 – 1432 – 1463) “Балада прикмет”. Особливості жанру літературної балади Мета: дати визначення поняття “літературна балада”; розкрити особливості жанру; дати поняття про антитезу як засіб створення...
- Літературна балада Ф. Війона “Балада прикмет” Французькиіі поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник. Війон добре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався...
- Микола Якович Олійник Микола Якович Олійник народився 9 березня 1923 року в селі Бишеві на Київщині. Виховувався майбутній письменник у селянській родині. Його батько, Яків Олексійович, ледве вмів читати, мати, Харитина Василівна, зовсім не знала грамоти. 1 вересня 1930 року Микола почав навчатися у семирічній школі. 9 березня 1939 року в бишівській районній...
- Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена...
- Скорочено РОБІН ГУД – ФОЛЬКЛОРНА БАЛАДА ФОЛЬКЛОРНА БАЛАДА Балада (Прованс. balada, від ballar – танцювати). Первісно – це танцювально-хорова пісня середньовічної поезії Західної Європи з чіткою організацією строф. Пізніше – це невеликий твір, в основі якого лежить певна незвичайна пригода. Тому баладу часто називали маленькою поемою. Сьогодні балада – це епічний жанр казкового, фантастичного чи легендарного...
- Віра в перемогу нового світу – за поезією В. Чумака – В. Еллана-Блакитного ВАСИЛЬ ЧУМАК – ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ ВАСИЛЬ ЧУМАК, ВАСИЛЬ ЕЛЛАН-БЛАКИТНИЙ Віра в перемогу нового світу (за поезією В. Чумака і В. Еллана-Блакитного) Василь Чумак є одним із найцікавіших ліриків революційної доби. Поет з надзвичайною свіжістю почуттів передав визвольний порив і радість боротьби за національне і соціальне оздоровлення суспільства. Дмитро Павличко писав, що книжка “Заспів”, яка належить...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Балада провулка Де, заламавши руки сині, Рятунку кличе ніч намарне, Колишуться п’яниці й тіні Біля кульгавої ліхтарні. Блакитним квітом похилившись, Ліхтарня, мов лілея в’яне, І світ недійсний, тільки миші Ведуть шевців на місяць п’яних. В корчмі із зорями й дзвінками, Де лупії і сажотруси Співають гімни над склянками І славлять ніч і...