Розсипався бісер, як макове зерно

Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, – невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю. Можливо, це був якийсь мрійник, що хотів аби все жіноцтво на світі мало можливість оздоблювати свій одяг та виготовляти різні прикраси. Якийсь час це мистецтво було забуте, подекуди лише зберігали його, виготовляючи браслети, гердани, намисто та ще вишиваючи різні предмети для церковних богослужінь.

Техніка роботи з бісером нескладна. Для

нанизування можна використовувати шовкову чи капронову нитку, тонку волосінь, тоненький мідний дріт.

Сталося так, що зовсім несподівано бісер став популярним серед підлітків. Стало модно носити на зап’ястях плетені з ниток або бісеру так звані “фенічки”. Сьогодні рукоділля з бісером переживає бурхливе відродження. З’явилося безліч книжок із техніки навчання, можна придбати весь інструментарій, що потрібен для роботи, або й самому змайструвати станочок, щоб самотужки спробувати свої сили. У школах організовуються гуртки, де навчають також вишивати бісером. На виставках часто можна побачити роботи

майстринь: вишиті картини, плетені оклади до ікон, жіночі прикраси. Щось виготовляти з бісеру – приємне заняття на дозвіллі.

Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг ще давніх скіфів. Художнє оздоблення полотна – традиція українського народу. Дослідники з’ясували – ще до виникнення Київської Русі були відомі мережані вироби, що використовувалися для прикрашання одягу та інших предметів побуту.

Техніка вишивання має близько 100 варіантів, як і кількість відтінків кольорів. Учені переконані, що завдяки вишивці ми зможемо прочитати мудрість давніх слов’ян, відголоски якої зберігаються до нашого часу, а також таємницю різних ритуалів. Дослідники вважають, що в основі кожної вишивки-лежать три головних поняття: “небо”, “земля”, “людина”. Мережана або вишита скатертина – витвір пізнішого часу, ніж рушники чи мережаний одяг. Проте, така скатертина, яку ще називали обрусом, стала невід’ємним предметом, що засвідчував гостинність оселі та її господарів. І сьогодні майстрині залюбки вишивають і прикрашають мережкою скатертини, щоб потішити себе й привітати гостей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Розсипався бісер, як макове зерно

Categories: Нові твори

Links