“Горда людина” М. Горького (по оповіданню М. Горького “Челкаш”)
Людина – от правда! М. Горький “Челкаш” – одне з ранніх романтичних оповідань М. Горького. Він належить до циклу добутків письменника про босяків-обшарпанцях і кримінальниках, образи яких у літературі того часу були похмурі й угнетающе однобокі. Гіркий першим спробував осягнути психологію цих “зайвих” людей, розібратися в їхній моралі, зрозуміти причини, що змусили їх опуститися на саме дно життя
Гриша Челкаш – головний герой оповідання. Незважаючи на те, що це “запеклий п’яниця й спритний, сміливий злодій”, він
Перед нами – смілива волелюбна особистість із розвиненим почуттям власного достоїнства. Челкаш, безсумнівно, належить до карного середовища й змушений жити за її законами, злодійство для нього – спосіб вижити, добути собі їжа, завоювати авторитет серед таких же босяків, як він сам. Однак багато людських якостей Челкаша змушують нас випробовувати повагу до нього. Зустрівши в порту Гаврила й вислухавши його оповідання, Челкаш; переймається співчуттям кпарню.
Гаврило
Під час цієї розмови з Гаврилом Челкаш здається мені ранимим і беззахисним, він схожий на равлика, що ховає своє ніжне тіло під міцним панциром. Ніж далі, тим більше наших симпатій завойовує Челкаш, образ же Гаврила згодом починає викликати відраза. Поступово перед нами розкривається його заздра, жадібна, готова на підлість і в той же час рабське служіння зі страху душонка. Автор неодноразово підкреслює духовну перевагу Челкаша, особливо коли справа стосується грошей
Спостерігаючи за приниженням Гаврила, Челкаш почуває, “що він, злодій, гуляка, відірваний від усього рідного, ніколи не буде таким жадібним, низьким, що не пам’ятає себе”. Гіркий називає своє оповідання “маленькою драмою, що розігралася між двома людьми”, але мені здається, тільки один з них має право носити горде ім’я Людини