Гомін, гомін по діброві Скорочено
Гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, геть від мене – Нехай тебе турки візьмуть!” “Мене, нене, турки знають – Мене кіньми наділлють!”
Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває, Мати сина проганяє:
“Іди, сину, геть від мене – Нехай тебе орда візьме!” “Мене, нене, орда знає – Сріблом, злотом наділяє!”
Старша сестра коня веде, А підстарша зброю несе, А меншая випитує:
“Коли, брате, з війська прийдеш?” “Візьми, сестро, піску жменю. Посій його на каменю – Ходи
Гомін, гомін по діброві. Туман поле покриває. Мати сина прикликає: “Вернись, синку, додомоньку. Змию тобі головоньку!” “Мене, нене, змиють дощі, А розчешуть густі терни,
А висушать буйні вітри!..”
Коментар Народна пісня “Гомін, гомін по діброві” належить до козацьких пісень. Запорозькі козаки – мужні захисники своєї рідної землі. Кожен хлопчик змалку готувався до служби у війську. На Запорозькій Січі був вій кодекс честі: треба виявляти мужність і стійкість у боротьбі ворогами,