Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння (за народною драмою Шиллера “Вільгельм Телль”)
В драмі Шиллера “Вільгельм Телль” звучать патріотичні мотиви, заклики до відстоювання власної гідності людиною.
Автор створює два протилежних образи – Вільгельма Телля та Геслера. Це антиподи, які протистоять один одному.
Вільгельм Телль – простий селянин, гарний лучник. Він досить стриманий, прихильник демократичних методів. Коли інша людина потребує допомоги, Телль не залишається байдужим. Так він допомагає іншому селянину перебратися через озеро, аби уникнути насилля ландфогтів.
Геслер – імперський намісник,
Вільгельм Телль не виконав вимоги Геслера. Він розумів, що це зловживання владою з боку імперського намісника. Така непокора послужила причиною початку жорстокого протистояння героїв.
Геслер наказав Теллю вистрілити з лука в яблуко, що помістили на голову його сина. Головний герой не може відразу повірити в таку жорстокість. Він просить вибачення у ландфогта,
Така розв’язка не влаштовує Геслера, тому він все одно заарештовує Телля. Будучи в’язнем на кораблі герою вдається звільнитися. Переживши такі випробування Телль переконуються, що треба боротися проти австрійського насилля – і стає народним месником.
Вільгельм Телль не знаходить виправдань жорстокості Геслера і вирішує його покарати. На його думку так буде справедливо. Обравши зручний момент він стріляє в ландфогта. В останню хвилину Геслер встигає зрозуміти, що то була стріла Телля. Так здійснилася справедлива помста. Народ звільнився від жорстокого ката.
Отже, образ Геслера – уособлення насилля влади ландфогтів над простими людьми. Він ненавидів всіх швейцарців, намагався підкорити своїй волі. Непокора Вільгельма Телля здивувала і обурила Геслера. Він добре розуміє, що такі люди можуть зашкодити йому. І тому вирішує позбавитися від Телля, зламати його дух.
Вільгельм Телль – гідний противник свавільного Геслера. Сила волі, почуття власної гідності та добре серце допомагають Теллю протистояти злому ландфогту.
В п’єсі Фрідріха Шиллера “Вільгельм Телль” втілені просвітницькі ідеї рівності всіх людей. Тому в творі проголошується, що австрійці і швейцарці повинні мати однакові права.