Твір: Образ головного героя в драмі Шиллера “Вільгельм Телль”

“Вільгельм Телль” (1804) – остання закінчена Драма Шиллера. Це справді народний добуток. У його основу покладений переказ про боротьбу швейцарських селян проти австрійського ярма в XIV в. і про влучного стрільця Вільгельмові Телле – герої швейцарського фольклору. Шиллер зображує дивовижні бешкетування австрійських завойовників і мужній опір швейцарського народу.

Селянин Баумгартен убиває намісника імператора за замах на честь своєї дружини. Інший селянин, Мельх-таль, піднімає руку на солдата, питавшегося погнати його волів. Карателі

ламають вівчарські курені, знищують череди, батькові Мельхталя виколюють ока. Новий намісник Гесслер, бажаючи принизити гордих швейцарців, вішає на ціпок свій капелюх і видає знущальний наказ, відповідно до якого селяни повинні

Смиренно, з непокритою головою Перед нею опускатися на коліна, Щоб довести покірність королеві

Вільгельм Телль не підкоряється цьому наказу, і Гесслер жадає від його, щоб він пострілом з лука потрапив у яблуко, покладене на голову малолітнього сина Телля. Телль стріляє в яблуко, але приховує стрілу й для Гесслера. Стріла простромлює намісника в те сама мить, коли він хвалькувато

заявляє:

ПРО, я зломлю їхню зухвалу завзятість, Я придушу чванливий дух волі!

Вільгельм Телль – втілення кращих якостей народу. Це героїчний характер, далекий всьому показному, прекрасна душу, гармонійна у своїй природній моральності. У ньому спокійна сила, мирна, але здатна захистити себе й інших від насильства. Телль змушений удатися до меча, але йому далекі ті, хто піднімає меч із корисливою метою. Недарма він відмовляє в притулок Парициде, племінникові австрійського короля, що убили свого дядька, щоб захопити престол.

Центр драми – патетична сцена клятви повстанців у горах в озера Рютли. Селяни трьох швейцарських кантонів містять сполучник для спільного опору іноземному насильству. Шиллер, безсумнівно, мав на увазі Німеччину, коли на прикладі швейцарських селян затверджував принцип демократичного об’єднання країни. Об’єднання в “Вільгельмові Телле” невіддільно від визвольної боротьби. Гнів народний клекоче в мужніх і гордих мовленнях селян:

Наш цей край, ми їм століття володіли, И щоб чужий слуга з’явився до нас И ланцюга нам насмілився кувати? И нас ганьбив на рідній землі? Так хіба немає захисту проти гніта? Ні, є межа насильству тиранів! Якщо всі випробувані засоби, Тоді разючий залишається меч Ми блага вищі маємо право Обороняти. За батьківщину коштуємо, Коштуємо за наших дружин і за дітей!

Народний характер драми позначився й у її поетиці – у яскравості масових сцен, у щедрому залученні народних пісень, у поетичних картинах гірської швейцарської природи. Драма “Вільгельм Телль” при всьому своєму драматизмі не носить трагічного характеру. Волелюбні устремління її героїв збігаються з історичною необхідністю, із завданнями національно-визвольної боротьби. У ній, як і у всій Творчості Шиллера, живе пафос волі й бунту проти тиранії.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Твір: Образ головного героя в драмі Шиллера “Вільгельм Телль”

Categories: Нові твори

Links