Героїня ліричної драми А. А. Блоку “Незнайомка”
Образ Н. уперше з’являється у вірші тієї ж назви. У ньому описується “нудьга заміських дач” і вульгарна обстановка приміського ресторану. Цій прозаїчній картині протипоставлене нетутешнє бачення прекрасної Н., що на самоті проходить меж рядами п’яних. Вона наділена всіма можливими романтичними атрибутами: одягнена в “пружні шовки”, на ній “капелюх з жалобним пір’ям”, “у кільцях вузька рука”. Поява Н. має двоїсте мотивування: серед присутніх її бачить один поет, але при цьому поет п’яний, і бачення може бути витлумачене
Шанувальники ранньої лірики Блоку, насамперед Андрій Білий і Сергій Соловйов, з несхваленням поставилися до еволюції, що перетерпів поет від “Прекрасної Дами” до Н. і далі – до Сніжної маски й Кармен, оскільки в них простежується відхід від романтичних мріянь і утопічних ідей. У творчість Блоку входить тема земної пристрасті, вона звертається в них до реальності, поринає в життя великого міста. “Замість “Охоронниці діви”, “Царівни Золотокудрої”, Беатриче музою його стає “Незнайомка”, “Сніжна маска”, “Циганка”… Друзі того
Лірична Драма “Незнайомка” (спочатку її жанр визначався як “три бачення”, в остаточному тексті “баченнями” називаються дії п’єси) продовжувала розвивати протиставлення, на якому будувався вірш, між миром романтичної мрії й дійсністю. Але, як указував сам Блок, у драмі розвиваються Теми й інші його вірші 1906 року: “Там дами хизуються модами…”, “Твоя особа блідни, чим було…”, “Шлейф, заляпаний зірками…”, “Там, у нічній завиваючій холоднечі…” Її герой – поет, що мріє зустріти на землі кохану, портрет якої він випадково здобуває в одного з відвідувачів кабачка. Його гаряче благання – “втілься” – виконується, і зірка, падаючи з неба, втілюється в прекрасну Незнайомку Марію. Але п’яний поет не зміг стати земною опорою для неї, точно так само як і персонаж під ім’ям Голубой. Не довідається її в земній жінці й астроном, що давно спостерігає за зіркою Марією й переживає її зникнення з небокраю. Н. попадає в руки одного з паскудників; стикнувшись із земною вульгарністю, вона вертається на небокрай
Епіграфами до драми “Незнайомка” Блок обирає два уривки з “Ідіота” Достоєвського, обоє стосовні до Настасье Пилипівни, що ще раз підкреслює подвійність жіночого образа, втіленого в Н., привносить у її образ тему зганьбленої краси
Драма “Незнайомка” намечалась до постановки в театрі В. Ф. Комиссаржевской в 1906-1907 роках, але була заборонена цензурою, оскільки цензор О. И. Ламкерт знайшов, що “автор в особі “незнайомки” зобразив богоматір”. Заборонила цензура постановку п’єси й в 1912 році. Уперше вона була поставлена в 1913 році в студії молодих акторів московського Літературно-художнього кружка. В 1914 році ставилася силами молодих акторів студії В. Э. Мейерхольда, в 1917 році – у московському “Кафе-Питтореск” (режисер С. В. Вермель).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)