Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ “Герої часу” у розповідях А. П. Чехова

“Герої часу” у розповідях А. П. Чехова

Недавно я прочитала розповідь Чехова “Ионыч”. Чехів жагуче бичував людську вульгарність у побуті й настроях інтелігенції. Намалювавши безліч образів російських інтелігентів, Чехов досяг величезної сили типізації. Імена деяких його героїв стали загальними. До їхнього числа належить насамперед ім’я Беликова, ворога всього нової й свіжого, “людини у футлярі”, що живе під вічним побоюванням: “Як би чого не вийшло”. Також типова для епохи Чехова фігура доктори Старцева.

Чехов розповідає сумну історію утвореного, ділового

лікаря Дмитра Ионыча Старцева, що перетворюється в провінційній глухомані в похмурого відлюдна й черствого егоїста. Спочатку перед нами живий, енергійний, молодий земський лікар. Він багато працює в лікарні міста С. і повний бадьорого бажання трудитися для суспільства. Старців намагається ввійти в життя городян, знайти в їхніх серцях відгуки на ті думки й почуття, якими він живе. Але незабаром “досвід навчив його помалу, що поки з обивателем граєш у карти або закушуєш із ним, те це мирна, добросердий і навіть недурна людина, але варто тільки заговорити з ним про що-небудь неїстівному, наприклад, про політика
або науку, як він стає в тупик або заводить таку філософію, тупу й злу, що залишається тільки рукою махнути й відійти

Був у житті Старцева момент, коли він відчув зачарування життя, влада поетичної мрії. Це було тоді, коли він закохався в дочку Туркиных. Але почуття Старцева не знайшло відгуку

Котик виїхала в столицю – і Старців знову залишився самотнім у колі сірих провінційних обивателів. Через кілька років після невдалого сватовства Старців знову зустрічається з колись коханою дівчиною. На мінуту в душі його “зажеврівся вогник”. Йому здалося, що колишнє почуття, таке міцне, радісне й болісне, котре навіть не можна “передати на словах”, з’явиться знову й дівчина тепер може відповісти на нього. Йо Старців тепер уже інша людина: він сам уже не здатний до глибокого почуття

Старців безнадійно опускається. Його цікавлять тільки гроші, карти так сита вечеря. Відсутність високих поривів, що облагороджують, і ідейних прагнень, прозаїчність настроїв і щиросердечна сухість перетворюють його в обивателя, у грубого жадібного егоїста. Зміна психології Старцева послідовно відбивається в нього мові

,Іноді Старців був ще повний свіжих, невитрачених щиросердечних сил, у мовах його чулися почуття й щирість. У пору закоханості в Котика з мови його зриваються такі фрази: “Благаю вас”, “Жагуче хочу”, “Заклинаю вас”. Однак життя “без вражень, без думок” брала своє. Теперішній ідеал Старцева – лише забезпеченість і спокій. Черствий лікар, що не бажає втратити ні однієї зайвої мінути на розмови з пацієнтами, він грубо буркоче: “Извольте відповідати тільки на питання. Не розмовляти!

” Так процес духовного зубожіння позначався в його мові. Майстерність Чехова-Оповідача особливо проявляється в композиції “Ионыча”. Композиція розповіді підкоряється однієї загальної мети – показати поступове духовне заперечення героя й убоге життя міста

Але як розповісти про життя героя й цілого міста протягом декількох сторінок? Чехів домагається цього наступними художніми засобами. Насамперед поступово й непомітно спрощується композиційно-сюжетна лінія розповіді

Такі компоненти добутку, як пейзаж і діалоги, у міру розвитку сюжету зникають, автор мистецьки ставить це у зв’язок з еволюцією образа героя. Поки Старців був молодий, він любив музику, співав, закохувався, мріяв, вів суперечки й розмовляв з навколишніми. Для характеристики його настроїв потрібний був і пейзаж місячної ночі, тонко передавальне зачарування любові, пережитої героєм, і діалоги, що обрисовують гаму його переживань. У міру того як коло інтересів Старцева звужується, яскраві фарби з його життя зникають

Старців перетворюється в похмурого самотнього обивателя, пейзаж і діалог робляться тепер непотрібними в добутку. Тому що, за словами Чехова, “белетристика повинна укладатися відразу, у секунду”, автор, зображуючи багаторічний процес морального падіння героя, розставляє на життєвому шляху героя тільки основні віхи. Ми довідаємося, що перша подорож у місто Старців робить пішки, потім їздить на парі коней і, нарешті, на трійці з бубонцями, з розгодованими кучерями на козлах. Проміжок між цими віхами автор не заповнює нічим, так це й не потрібно: ріст матеріального благополуччя й огрубіння героя змальований уже гранично виразно декількома характерними штрихами. Ще одна цікава особливість розповіді

Губернатор міста, у якому розвиваються події, майже не описується автором. Тим часом дуже добре відчувається задушлива атмосфера міста. Досягається це наступним художнім прийомом: автор знайомить нас із самою утвореною й талановитою родиною в місті – родиною Туркиных. Чехів тричі дає опис цієї родини, щораз спрощуючи й скорочуючи опис

Зовні гарне життя Туркиных виявляється до жаху монотонної. Туркин у своїх міркуваннях про збитки, йому заподіяних, доводить думка до масштабів людства. Від життя людині – збиток, -. Філософствує він, – а від смерті – користь

И стає гірко, навіщо на світі такий страшний порядок, що життя, що дається людині тільки один раз, пропадає без користі. Але Чехов не тільки сміявся, не тільки знущався й тужив, він бачив Майбутнє Росії. Усе в чеховських повістях і розповідях, п’єсах і новелах присвячено ідеї знищення того вульгарн і мерзенного, що діялося в Росії. Тема добутку – зображення мертвотної сили обивательщини й вульгарності, що засмоктує у своє болото навіть культурної людини, якщо в нього немає внутрішнього протесту й ідейної протиотрути. Розповідь допомагає читачам побачити навколишню їхню дійсність при яскравому світлі полуденного сонця, коли всього видніше темні плями


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Герої часу” в оповіданнях А. П. Чехова Нещодавно я прочитала оповідання Чехова Іонич. Чехов пристрасно бичував людську вульгарність в побуті і настроях інтелігенції. Намалювавши безліч образів російських інтелігентів, Чехов досяг величезної сили типізації. Імена деяких його героїв стали загальними. До їх числа належить передусім ім’я Бєлікова, ворога всього нового і свіжого, людини у футлярі, що живе під...
  2. Зображення “вульгарності вульгарної людини” у розповідях А. П. Чехова У пору свого вищого творчого розквіту Чехов пише ряд розповідей про інтелігенцію. Слідом за Горь-Кім, що боровся у своїх добутках з ” интел-лигентами”, нічого не залишили після себе на зем-ле, крім сміття, Чехов б’є тривогу із приводу того, що люди, покликані звістки за собою народ, превраща-ются в обивателів, деградують під...
  3. Народ і інтелігенція в розповідях А. П. Чехова Будучи людиною, небайдужим до життя суспільства, А. П. Чехов активно проявляло свою цивільну позицію, втілюючи в життя багато ідей, що хвилювали інтелігенцію того часу. Він допомагає голодуючим селянам і туберкульозним хворим, їде на острів Сахалін, де тоді жили засланці каторжани, бере участь у переписі населення, будує в Мелихове й околицях...
  4. “Його ворогом була вульгарність” (по розповідях А. П. Чехова “Людина у футлярі”, “Агрус”, “Про любов”) Всі оповідання Чехова викликають у читача глибокий емоційний відгук, адже кожен твір списано з натури. Одним із властивостей людського життя, на превеликий жаль, є величезна, всепоглинаюча вульгарність. Ця вульгарність не дає людині спокійно існувати, вона тисне на неї, щоб робити все його життя нещасної і убогою. Чехов констатує, що при...
  5. ЕВОЛЮЦІЯ ДОКТОРА СТАРЦЕВА. (по оповіданню “Ионыч”) В образі Ионыча Чехов показав, як створювалися типи, подібні Беликову, їхню еволюцію. Перед нами чотири етапи життєвої історії доктори Старців а. У розкритті змісту цих чотирьох етапів Чехов лаконічно демонструє поступове зубожіння духу героя, ослаблення його волі, сили опору, втрату активності, живої людської реакції. На першому етапі Старців ще повний...
  6. Тема футлярности в оповіданні А. П. Чехова “Ионыч” ТЕМА ФУТЛЯРНОСТИ В ОПОВІДАННІ А. П. ЧЕХОВА “ИОНЫЧ” Антон Павлович Чехов – художник дивний, він відчув і зумів передати настання “нового” часу і його героя. Оповідання письменника начебто не містять дії або воно дуже незначно, при видимій метушливості й діяльності героя він “тупцює на місці”. Нічого істотного не відбувається. У...
  7. Герої-“недотепи” у драматургії А. П. Чехова Драматургія Антона Павловича Чехова – це настоящий джерело не тільки непідроблених, тонких, “теперішніх” людських емоцій, але й “живих”, чітких і объемних образів. Кожний чеховський герой досить багатогранований. У п’єсі “Вишневий сад” зображені самі що ні на є звичні й знайомі сучасникові автора людські характери, і в той же час більшість...
  8. Герої А. П. Чехова – які вони? Розповіді А. П. Чехова короткі, але за їх стислістю і уявною простотою криється дуже глибокий сенс. Всього на декількох сторінках Чехову вдається розкрити внутрішній світ своїх героїв, показати їх характери, звички, мрії і переживання. Хто вони – герої чеховських оповідань? Звичайні маленькі люди зі своїми слабкостями, уявленнями про життя і...
  9. Які мотиви лірики Лермонтова я бачу в “Герої нашого часу” Які мотиви лірики Лермонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лермонтов поет покоління 30-х років XIX століття. “Очевидно, писав Бєлінський, що Лермонтов поет зовсім іншої епохи й що його поезія зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха безвременья, політичної реакції після повстання декабристів в 1825...
  10. Герой оповідання А. П. Чехова “Ионыч” Дмитро Ионич Старців, земський лікар. Його Історія – поступове перетворення внутрішньо рухливої, живої людини в монстра байдужості. Життя И. простежується паралельно з історією самої в місті С. “утвореної й талановитої” сім’ї Туркиних: батько-дотепник (“Здрастуйте будь ласка!”), мати-письменниця (“Мороз крепчал, що заходив сонце висвітлювало своїми холодними променями сніжну рівнину й подорожанина,...
  11. Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова (заклик Гоголя полюбити, пожаліти “маленьку людину” такою, яка вона є; прагнення Достоєвського побачити в ній особистість; пошук Чеховим винного не в суспільстві, а в самій людині). ІІ. Новий поворот старої...
  12. Які мотиви лірики М. Лєрмонтова я бачу в “Герої нашого часу” М. Ю. Лєрмонтов – поет покоління 30-х років XІX століття. “Очевидно, – писав Бєлінський, – що Лєрмонтов поет зовсім іншої епохи і що його поезія – зовсім нова ланка в ланцюзі історичного розвитку нашого суспільства”. Епоха лихоліття, політичної реакції після повстання декабристів у 1825 році, розчарування в колишніх ідеалах породила...
  13. Печорін і інші герої роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” Печорін. З ним ми знайомимося в першій же повісті роману, але знайомимося не безпосередньо, а дізнаємося про нього з вуст Максим Максимович. Потім у повісті “Максим Максимович” нам про Печоріна розповідає сам автор, а потім ми читаємо “Журнал Печоріна”, де, як мені здається, повністю і всебічно розкривається характер і душа...
  14. Зображення “вульгарності вульгарної людини” в оповіданнях А. П. Чехова Чехов уважав вульгарність украй опасним соціальним явищем. І особливо хвилювала письменника доля интеллигенции. Чехів уважав трагедією, що люди, покликані звістки за собою народ, преобертаються в обивателів, деградують під впливом середовища. Подібна трагедія зображена в расрозповіді “Ионич” (1898). Сюжет його простий: молодий, розумна людина попадає в рєрий, провінційний містечко С. Много...
  15. Печорін і Грушницький герої роману М. Лєрмонтова “Герой нашого часу” І. Композиційна й ідейна роль образу Грушницького у романі. (У центрі роману – образ Печоріна. Конфлікт Печоріна з Грушницьким – один з основних, як протистояння істинного та помилкового. Грушницкий втілює світ, проти якого повстає Печорін.) ІІ. Грушницький – пародія на Печоріна. 1. Система поглядів, що визначає поведінку героїв. (Розум Печоріна...
  16. Деградація особистості під впливом пристрасті до наживи (за оповіданням А. П. Чехова “Іонич”) Як ми поживаємо отут? Та ніяк. Старішаємо, повнішаємо, опускаємося. День і ніч-доба геть, життя проходить Тьмяно, без вражень, без думок… А. Чехов Оповідання “Іонич” було написано А. П. Чеховим у 1898 році. Тема не була новою для нього. Він знову звернувся до питання, над яким хотів примусити задуматися російського обивателя....
  17. Оповідання А. П. Чехова “Ионыч”. Думки й почуття автора ОПОВІДАННЯ А. П. ЧЕХОВА “ИОНЫЧ”. ДУМКИ Й ПОЧУТТЯ АВТОРА Антон Павлович Чехов – майстер мініатюри, оповідання. У порівняно невеликому обсязі письменник уміє зосередити основні ідеї, розкрити глибокий задум задуманого. Так, оповідання “Ионыч” по широті й філософському розкритті Теми зіставимо сповестью. Авторові вдалося “концентрированно” викласти важливі проблеми сучасної йому дійсності, показати...
  18. Художні відкриття Чехова “Яка чудова Мова! Ніхто з нас: ні Достоєвський, ні Тургенєв, ні Гончарів, ні я не могли б так писати, затверджував Лев Толстої. У пору самого вищого творчого розквіту Чехов пише ряд оповідань на тему інтелігенції. Слідом за Горьким, що боровся у своїх добутках з “інтелігентами”, нічого не залишили після себе...
  19. “Призначені їм благі пориви” (оповідання А. П. Чехова) Свій твір я назвав словами поета Н. Некрасова. Мені здається, що вони точно виражають те, що я хочу сказати із приводу оповідань А. Чехова. Максим Горький боровся у своїх произведениях з “інтелігентами”, нічого не остувившими після себе на землі, крім мусора. Антон Павлович Чехов теж б’є тривогу у своїх оповіданнях,...
  20. Тема часу в п’єсі А. П. Чехова “Три сестри” Всі ми знаємо, що якщо під час спектаклю на стіні висить рушниці – рано або пізно воно вистрілить. Закони драматичного жанру часто зневажаються самими ж драматургами. П’єса “Три сестри” розповідає читачеві й глядачеві про те, що символічне “рушниця” далеко не завжди здатна вистрілити – хоча це, здавалося б, предусмотрено сюжетом....
“Герої часу” у розповідях А. П. Чехова
«
»