Герой “сцен із сільського життя” А. П. Чехова “Дядько Ваня”

Схожі твори:

1. Астров – центральний персонаж “сцен із сільського життя” А. П. Чехова “Дядя Ваня” Образ А. відзначений у п’єсі особливим авторським ставленням, пов’язаних з професією героя: лікар в творах Чехова завжди виділений в особливу “касту”, до якої належав і сам Чехов. Повітовий лікар А. не з чуток знає російську провінцію. Він стикається з нею в повсякденному лікарській практиці: “У хатах народ покотом Бруд, сморід,...
2. Основна проблематика драми А. П. Чехов “Дядько Ваня” 1. П’єса “Дядько Ваня” як продовження й збільшення теми. 2. Новий тип драми. 3. Тема міщанства й вульгарності в драмі. 4. Мрія Чехова про внутрішнє звільнення особистості. У людині повинне бути все прекрасно: і особа, і одяг, і душу, і думки. Вона прекрасна, суперечки ні, але… Адже вона тільки їсть,...
3. Основний конфлікт у п’єсі Чехова “Дядя Ваня” Особливість героїв Чехова-драматурга в тому, що всі вони – звичайні люди. Жоден з них не може претендувати на звання героя свого часу. У кожного з них є свої слабкості, і кожен з них в тій чи іншій мірі занурений в рутину повсякденного життя. Майже всі вони нещасні люди, які розчарувалися,...
4. А. П. Чехов. “Дядя Ваня” Відкрита у Чайці нова лірико-епічна структура драматичного твору була незабаром застосована А. П. Чеховим в його іншій п’єсі – Дядя Ваня (1897), яку він позначив просто сценами з сільського життя, вивівши за межі жанрових гр. Аніція. П’єса ця народилася в результаті рішучої переробки більш раннього варіанту під назвою Лісовик, написаного...
5. Майже всі поети в своїй творчості широко використовують краєвид, опису природи. У Анни Ахматової краєвид сполучається з душевним переживанням, а душевне переживання стає частиною сільського життя. Скупо відібрані деталі сільського краєвиду непомітно й ненав’язливо приєднуються до характеристики внутрішнього стану людини. “Заплакана осінь, як вдова в одязі чорних, всі серця туманить…” Однак цей стан не результат візьме сільського побуту, воно не підсумок розказаного. Туга постає тут настільки ж речової, реальної подробицею навколишнього світу: “І буде так, поки Найтихіший сніг не зглянеться над скорботної і втомленою…” В автобіографії Ганна Ахматова повідомляє: “Кожне літо я проводила в колишній Тверській губернії, в п’ятнадцяти верстах від Бєжецький. Це нежівопісное місце: розорані рівними квадратами на горбистій місцевості поля, млини, трясовини, осушені болота, “ворітця”, хліба, хліба… Там я написала дуже багато віршів… Тверське самота – садиба Слепнєво, яка знаходилася поблизу однойменного...
6. Ленгстон Хуз Дядько Сем Ленгстон Хуз Дядько Сем – Ніхто не вибирає собі батька, матір і кревних і не відповідає за них,- сказав Простак.- Ми відповідаємо тільки за тих, кого самі собі вибрали, з власної волі. Я вибрав собі Джойс. Мою дружину, і люблю її. А кревна моя – Мінні, ота далека родичка, що...
7. Трилогія Михалкова “Дядько Степу” У кожного літературного героя, що зачарував “Дядько Степу” серце читачів, є свій секрет чарівності. Добрий і весел дитячий улюбленець дядько Степу із трилогії “Дядько Степу” (1935), “Дядько Степу – міліціонер” (1954) і “Дядько Степу і Єгор” (1968). У безпосередності й добродушності головний секрет чарівності героя. Відношення дядька Степи до людей...
8. Тютюнник – Оповідання “Дядько Никін” (скорочено) Виходимо з двору вдосвіта. У селі ще ні в кого й не світиться. Тільки де-не-де на стовпах уздовж вулиці лампочки ліниво-жовто поблимують на ранок. Дядько Никін відчиняє ворота, прикручені до стовпців іржавим дротом так, що їх треба, трохи піднімати, бо інакше з місця не зрушиш, а я тягну тачку з...
9. Опис сцен боїв у романі “Війна й мир”: Шенграбен, Аустерлиц і Бородіно ” Війна й мир” – роман, що відрізняється різноманіттям мотивів і складністю жанрової структури. Не випадковий добуток називають романом-епопеєю. Тут одночасно зображуються долі народу й окремої особистості, що перебувають у тісному взаємозв’язку. Роман являє собою складний філолофсько-історичний синтез. Роль кожного героя в добутку визначається не тільки його особистою долею, взаєминами...
10. Герой драми А. П. Чехова “Іванов” Образ Іванова викликав рекордне число тлумачень у російській театральній критиці. У ньому укладений якийсь чеховський “секрет”, що провокує дослідників шукати всі нові пояснення особистості й характеру головного героя. У п’єсі немає чітко обкресленої, “рельєфної” фігури И. Дані лише версії його особистості, жодна з яких не є остаточною. Як у справді...
11. Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним...
12. Герой оповідання А. П. Чехова “Ионыч” Дмитро Ионич Старців, земський лікар. Його Історія – поступове перетворення внутрішньо рухливої, живої людини в монстра байдужості. Життя И. простежується паралельно з історією самої в місті С. “утвореної й талановитої” сім’ї Туркиних: батько-дотепник (“Здрастуйте будь ласка!”), мати-письменниця (“Мороз крепчал, що заходив сонце висвітлювало своїми холодними променями сніжну рівнину й подорожанина,...
13. Роздуми про сенс життя в оповіданнях А. Чехова Із чого складається наше життя? Хіба з великих подій історичного значення, парадів і свят? Зовсім ні. Інколи й це буває, але щоденне життя зовсім не свято. І серед буднів воно інколи здається нудним, безглуздим. Проте це наше жииття, єдине й неповторне. Саме в цьому переконує читача й А. Чехов, міркуючи...
14. Трагізм “дрібниць життя” в оповіданнях А. Чехова Іноді стає страшно, коли замислюєшся над життям, його плином і побудовою. Аналізуючи день, який завершується, несподівано доходиш висновку, що життя порожнє. Справді, що ти зробив за ці неповторні години свого існування. Прокинувся, навів ранковий марафет, поснідав, пообідав, повечеряв, скільки-то часу чепурився перед дзеркалом, скільки-то теревенив зі знайомими, щось там робив....
15. Осуд вульгарності паразитичного життя в оповіданнях Чехова Для Чехова вульгарність – це самозакоханість, байдужість до інших людей, нікчемність духовних інтересів, самовдоволення, брехня. Часто вульгарність виступає за зовнішньою інтелігентністю людини. Чехов був самим непримиренним ворогом вульгарності і розкривав її різні прояви. Письменник бачив, що навіть усередині однієї сім’ї вульгарність тупих і обмежених людей душить людей чуйних і талановитих....
16. Арсеньєв герой роману Буніна “Життя Арсеньєва” Олексій Олександрович Арсеньєв герой автобіографічного характеру. Усе в романі як би натякає на те, що через його образ Бунін відтворить етапи свого власного життєвого шляху. Рідне Село Арсеньєва. – Каменка – багато в чому нагадує батьківщину Буніна – хутір Бутирки Елецкого повіту; батько А.- Олександр Сергійович – це відтворений портрет...
17. Герой драми Педро Кальдерона “Життя є сон” Королеві Басилио, мудрецеві й звіздареві, світила пророчили, що його син С. стане дивовижним тираном; щоб урятувати країну від нещасть, Басилио оголосив, що дитина народилася мертвим, і наказав тримати його в гірській вежі. Вирішивши перевірити, чи не обдурили його небесні знамення, король велить, приспавши Сехисмундо перенести його в палац. Довідавшись, що...
18. Пошук сенсу життя героями творів Чехова Пошук сенсу життя – це доля кожної мислячої й совісної людини. Тому кращі наші письменники завжди напружено шукали художнє рішення цього вічного питання. Сьогодні, коли старі ідеали потьмяніли, а нові завойовують своє місце, ці проблеми чи стали не найважливішими. Але сказати з повною впевненістю, що багато з людей знайшли цей...
19. Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він...
20. Доля сільського вчителя у творах Грінченка Борис Грінченко – людина, яка сама добру половину життя віддала освіті, як ніхто інший знав про долю сільського земського вчителя у кінці XIX століття. Його власний педагогічний досвід (викладання у сільських школах на Харківщині) дав письменнику багатий матеріал для створення оповідань про школу, учнів, вчителів того часу. Ось перед нами...