Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Геополітична диспозиція на російському історичному просторі

Геополітична диспозиція на російському історичному просторі

У другій половині XIII – XIV столітті почався процес поступового збирання російських земель. Відбувався він поступово, суперечливо й ськладно. Причому центри, що з’явилися, консолідації Русі перебували в конкуренції й часто в гострій конфронтації один з одним.

Першим сильним центром варто вважати Литву, а точніше Велике князівство Литовське й Російське. Воно з’явилося на основі союзу литовських племен, обретших в XIII сторіччі державність і западнорусських (полоцких, брянських, мінських, новогрудських і ін.) земель, які уникли Батиева

навали й ськорення монголами. Грунтом для російсько-литовського союзу служила необхідність для обох народів боротися із зовнішніми ворогами: німецькими лицарями на заході й татарами на південно-сході. Западнорусськие землі й западнорусськое православне населення в кількісному, а часто і якісному плані (рівні соціального, культурного й економічного розвитку) домінували до унії Великого князівства Литовського й Російського з Польським королівством в 1385 р. і прийняття язичниками-литовцями католицтва (1387). У політичній області домінували литовські князі з династії Гедиминовичей.

Поступово шляхом династичних

шлюбів, договорів з містами й землями, рідше прямим захопленням Литва об’єднало 8 з 12 російських земель, на які ніколи (після 1132 р.) розпалася давньоруську державу. В основному це були західні й південні росіяни землі, де пізніше зложилися білоруська й українська народності, а так само Смоленськ із земель російського Північного сходу. Найбільшою військовою перемогою литовсько-російської держави виявилася битва в Синіх Вод 1362 р., у результаті якої великий князь Ольгерд Гедеминович розбив татарські війська й звільнив від ординської залежності Південну Русь (Україну).

Долі Північно-Східних російських земель, підвладних Золотій Орді, ськладалися, як показало час, багато в чому вужі за іншими законами. Тут були свої лідери, і Литві не призначено було “перемогти” їх у боротьбі за зімкнення й звільнення цього краю російського миру від Орди. Тут формувався народ, що в XIX столітті прийняте було називати великоросійським, а тепер просто росіянином. Жорстока конкуренція за право об’єднати ці російські землі в XIV столітті розігралася між “молодими” містами Володимиро-Суздальської землі – Твер’ю й Моськвою.

Причини їхнього піднесення й внутрішні підвалини були подібні, але вони розрізнялися зовнішньополітичною орієнтацією. Твер тяжіла до союзу з Литвою, для Моськви ж аж до епохи Дмитра Донського була характерна опора на Орду й ординців. Це робило Моськву непримиренним ворогом Литви. Відрізнялися й манери поводження тверських і моськовських правителів.

Ми залишаємо за читачем право обміркувати питання про причини перемоги Моськви над Твер’ю в справі збирання земель Північно-Східної Русі.

(Т. В. Черникова)

Моськва й Твер на початку XIV сторіччя

З 1305 р. ярликом на велике князювання володимирське володів тверськой князь Михайло Ярославович. Він одержав цей ярлик по праву старшинства серед нащадків Всеволода Велике Гніздо. Його батько князь Ярослав Ярославович, брат Олександра Невського, був великим князем володимирським ще в 1264-1271 р.

Моськовські князі, відповідно до існуючим тоді на Русі порядком престолонаследия, не могли претендувати на велике володимирське князювання, тому що засновник династії моськовських князів Данило Олександрович був лише молодшим сином Олександра Невського й ніколи не займав володимирського князівського стола.

Однак в умовах ординського ярма багато чого залежало від волі хана. Тому моськовські князі на початку XIV в., і в першу чергу князь Юрій, старший син Данила Олександровича, прагнуть заручатися підтримкою Орди, установивши союзні й родинні відносини з її правителями. Так, Юрій Данилович подовгу жив в Орді, був одружений на сестрі хана Узбека (Кончаке / у хрещенні – Гафії), завдяки цьому й удалася його інтрига проти Михайла тверського.

(В. Н. Захаров)

Геополітична диспозиція на російському історичному просторі

З коментарю сучасного історика В. Н. Захарова. Хрестоматія по російської історії. Частина 1. М., 1994. С. 121.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Москва на історичному матеріалі В 1147 році син Володимира Мономаха суздальський князь Юрій, прозваний Довгоруким, вертаючись із походу на Новгород, запросив до себе на бенкет свого союзника й родича князя Святослава Ольговича: “Прийди до мене, браті, у Москов”. Так уперше в 1147 році в літописі згадується про Москву. Цю дату прийнято вважати офіційною датою...
  2. Пам’ятник російському солдатові (по поемі А. Твардовского “Василь Теркин”) Але із часів фронту я відзначив “Василя Теркина” як дивну удачу… Твардовский зумів написати річ позачасову, мужню й неогрязненную… А. Солженицын У Смоленську, на рідній землі Олександра Трифоновича Твардовского, поставлений пам’ятник бійцеві Василю Теркину. Пам’ятник літературному героєві – річ взагалі рідка, а в нашій країні – вособенности. Але мені здається,...
  3. У просторі вільного часу (деякі уподобання моїх однолітків) Всім нам однаково одміряно кожного дня 24 години. З цих днів складається місяць, рік, життя, і від того, як людина буде використовувати кожен такий день, залежатиме її життя. Час – це велике багатство, яке треба розумно використовувати. Одна людина за годину-дві між важливими справами знайде кілька цікавих відомостей в книжках,...
  4. Концепт “щастя” у семантичному просторі ліричної поезії М. Ю. Лермонтов рано приходить до невтішного висновку про суєтність людського щастя, про його скороминущість, обманливість: Світлої радості так неспокійна примара Нас вабить під хладною імлою; Ти схопити – він жартуючи втече від тебе! – Ти обманутий – він знову перед тобою (Єврейська мелодія (“Я видал іноді як нічна зірка…”),...
  5. Концепт “щастя” у семантичному просторі ліричної поезії М. Ю. Лермонтова Проблема семантичного простору тексту широко обговорюється в сучасній лінгвістиці, тому його визначення здобуває більшу значимість. Семантичний простір – втілення мотивів, намірів і інтенцій його автора; цей простір реконструируемое, що відповідає тої ментальної моделі, що створюється реципієнтом для розуміння й інтерпретації тексту Центральне положення суб’єкта дії в художньому світі обумовлюється антропоцентризмом...
  6. Незнищеність духу українського народу в історичному романі “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  7. Подорож Скруджа у часі та просторі (Діккенс Чарльз) Напевне, в житті кожної людини настає час, коли вона змушена озирнутися на свій життєвий шлях і замислитися над власною долею. Здавалося, в житті Скруджа такий момент не настане ніколи. “Це був старий грішник – заздрісний, жадібний, твердий, як кремінь, але ніяке кресало не могло викресати з нього благородної іскри”. І...
  8. Особливості розвитку Галицько-волинського князівства в період політичної роздробленості Ще одним великим політичним утворенням на Русі в цей період було Галицько-Волинське князівство. Воно розташовувалося на окраїнних західно-російських землях. Галицько-Волинське князівство відрізнялося сприятливими природно-кліматичними умовами, багатством, багатолюдністю й красою міст (Галич, Володимир Волинський, Львів, Перемышль і ін.), перетиналося важливими торговельними шляхами загальноєвропейського значення. Воно граничило з Угорщиною й Польщею. Із...
  9. Драматизм в історичному романі “Облога Буші” Коли я читала перші абзаци історичного роману “Облога Буші”, мені спало на думку, що так міг би починатись і драматичний твір. Текст дуже нагадав мені ре­марки до п’єси. Такий самий теперішній час у реченнях, точний опис декорацій, героїв та їхніх настроїв… Якби за цим романом поставили спектакль, режисер та сценарист...
  10. Відтворення історичної долі України в роки Руїни в історичному романі “Чорна рада” Один із корифеїв української літератури, видатний письменник, ім’я якого несправедливо було виключене з історії української літератури, в своєму історичному романі “Чорна рада” показав нам два протилежних образи: Сомка і Брюховецького. Ними автор розкриває головний конфлікт, через який бачимо основну думку твору. Ці персонажі – українські гетьмани, які стоять по різні...
  11. Незнищеність духу українського народу в історичному романі Ліни Костенко “Маруся Чурай” Українська народна пісня то живий скарб, що йде від покоління до покоління, несучи радість і смуток, чаруючи людську душу, даючи їй силу і натхнення. Полиньмо в сиві віки, доторкнемося серцем до золотих ключів людського генія – і нам уявляються ті першотвори, чиї автори хай і загубились у плині століть, але...
  12. ОБРАЗ КОЗАЦТВА В ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” ОБРАЗ КОЗАЦТВА В ІСТОРИЧНОМУ РОМАНІ П. КУЛІША “ЧОРНА РАДА” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Історична основа роману. 2. Ідейне наповнення твору П. Куліша: А) бачення автором перебігу історичних подій; Б) позиція козацтва в зображуваних подіях. 3. Історичне минуле – повчання на майбутнє. Варіант 2 1. “Чорна рада” – перший...
  13. Осмислення проблеми митця і народу в історичному романі “Маруся Чурай” У 50-60-ті роки в літературі, кіно, живописі на повний голос заявило про себе багато талановитих митців, які повірили, що, нарешті скинувши пута сталінщини, можна осмислити національні цінності та ідеали, звернутися до історії України. Це покоління “шістдесятників”, яке несло в мистецтво високу духовність, нові ідеали. Серед них була і Ліна Василівна...
  14. Подорож Скруджа Різдвяної ночі у часі й просторі як можливість осягнути своє життя УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС І семестр ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ УРОК № 26 Тема. Подорож Скруджа Різдвяної ночі у часі й просторі як можливість осягнути своє життя Мета: простежити шлях Скруджа Різдвяної ночі, зробити висновки про причини деградації особистості героя, спостерігати за змінами у поведінці та характері...
  15. Алегоричний сенс зображення історії родини Буендіа в художньому часі й просторі роману Г. Гарсія Маркеса “Сто років самотності” УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 50 Тема. Алегоричний сенс зображення історії родини Буендіа в художньому часі й просторі роману Г. Гарсія Маркеса “Сто років самотності” Мета: допомогти учням зрозуміти зміст, ідейно-художні особливості твору, сприйняти алегорію; розвивати навички виділення ключових...
  16. Твір на вільну тему: Москва моє місто (по історичних матеріалах) В 1147 році син Володимира Мономаха суздальський князь Юрій, прозваний Довгоруким, вертаючись із походу на Новгород, запросив до себе на бенкет свого союзника й родича князя Святослава Ольговича: “Прийди до мене, браті, у Москов”. Так уперше в 1147 році в літописі згадується про Москву. Цю дату прийнято вважати офіційною датою...
  17. Історична основа й значення “Слова об полицю Игореве” “Так відають нащадки православних Землі рідної минулу долю…” А. С. Пушкін В 1812 році ця подія в бурі війни й руйнування пройшло непоміченим, але згодом викликало чимало суперечок. Мова йде про те, що згорів оригінал “Слова об полицю Игореве”, що знайшов наприкінці XVIII століття А. М. Мусін-Пушкін. З тих пор...
  18. Русь у період феодальної роздробленості Період феодальної роздробленості на Русі тривав з першої половини XII до кінця XV століття. Один з літописців записав у своїй хроніці під 1132 роком: “И раздрася вся Російська земля…”, коли після смерті великого князя київського Мстислава, сина Мономаха, всі князівства Русі вийшли з покори Києву й почали жити самостійним життям....
  19. Початковий період об’єднання російських земель (кінець XIII – друга половина XIV в.) В XIII в. у політику російських князів існували дві основні тенденції: по-перше, відцентрова, котра вела до подальшого дроблення земель, особливо в умовах влади ординських ханів, тяжіння частини земель до Заходу; по-друге, доцентрова, котра проявлялася в спробах найбільш сильних земель, міст розширити володіння й об’єднати під своїм початком всі російські землі....
  20. Сміливість і любов до батьківщини в “Слові об полку Игоревім” Вісім століть назад, в 1187 році, було створене Слово об полицю Игореве геніальний патріотичний добуток російської літератури. Поема Древньої Русі присвячена не однієї з перемог, яких чимало знали російську зброю, а невдалому походу князя Ігоря Святославовича на половців В 1184 році під предводительством Святослава об’єднаними зусиллями російських князів половці були...
Геополітична диспозиція на російському історичному просторі
«
»