Фразеологізми на літеру Г
Гадюку за пазуху брати. Піклуватися про підступну людину, таємного ворога.
Не вір, не вір їй, батьку!
За пазуху гадюки не бери.
(М. Старицький, Талан, IV, 2). Гарбуза дати (дістати, з’їсти). Відмовити (дістати відмову) тому, хто сватається.
Мокрина довго любила його та все давала гарбузи своїм женихам (І. Нечуй-Левицький, Микола Джеря, VIII). А от розкажи про те, як ти по дорозі від однієї трактористки гарбуза дістав (І. Микитенко, Дні юності, III, 4, 2). Глек (горщик) розбити. Порвати дружбу, добрі взаємини; посваритись.
Так кажи товком, за віщо
Чи ви од чаду, чи з похмілля?
Чи чорт за душу удряпнув?
Чи напились дурного зілля?
Чи глузд зо розум завернув?
(І. Котляревський, Енеїда, IV).
Глупа (глуха) ніч. Дуже темна ніч, безпросвітна пітьма; північ.
…І тепер ті люди у глупу ніч устають, блукають по садку, по двору, все шукають могили покійного пана… (Панас Мирний, Як ведеться, так і живеться, І),
Хоч літа його гнуть у каблук
Із турботами в парі,
Та в очах його все щось горить,
Мов дві блискавки в хмарі.
(І. Франко, Мойсей, III). Гнути шию. Коритися.
Якби хтів вас в спокою держать, Наче трупа у крипті,
То ви й досі, як сірі воли,
Гнули б шиї в Єгипті.
(І. Франко, Мойсей, IV). Голий, як турецький святий. Про вкрай збіднілу людину. Т
Акі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок, Сестра, IX). Головою важити. Ризикувати життям.
Боже, він жартує!
Ви ж головою важите своєю
…Ховайтесь! Як хто прийде,
То ви пропали!
(Леся Українка, Камінний господар, І). Гори покотити (потопити). Не знати горя, не зважати на перешкоди; відчувати в собі сили звершити щось.
Та на волі і лихо, і напасть – ніщо не страшне. На волі я гори потоплю! (Марко Вовчок, Інститутка, ХІЛІ). Відтепер матимеш де розгорнутись і здійснити свої давні задуми. Тепер ти, чоловіче, і гори покотиш (О. Гончар, Микита Братусь, II). Грати у власну дудку. Мати свої, незалежні від когось погляди, робити по-своєму.
Диктатора немає,
То й кожний з них у власну дудку грає,
І має кожний з них свою програму…
(О. Олесь, Вилітали орли…). 120 Груші на вербі. Безглузда вигадка; щось неможливе.
Нема ніде нічого, а вона
Якогось дуба смаленого править
Та обіцяє груші на вербі!
(Леся Українка, Осіння казка, IV). Губи квасити (розквасити). Сердитися, дутися; бідкатися, плакати.
Не квасить Добрість губ, бо із її очей Палає ласка до людей. (П. Гулак-Артемовський, Справжня Добрість).
– Ну, чого розквасила губи? – обзивається чернець з прихо жої. – Молиться йди. (А. Тесленко, У схимника). Губи копилити. Пишатися, бундючитися; вередувати, сердитись.
Сідай-бо й ти рядом!.. Не хочеш? Ого-го. Дуже закопилив губу! (М. Кропивницький, Глитай, або ж Павук, І, 9).
(2 votes, average: 2.50 out of 5)