Фольклорні мотиви поезії Т. Шевченка “Ой три шляхи широкії”
Жанрова й стилістична різноманітність творчості Т. Шевченка. Творчість Шевченка надзвичайно різноманітна. Поет починав працювати у межах літературного романтизму, створивши прекрасні романтичні балади (“Причинна”, “Тополя” та інші). Пізніше Шевченко працює у напрямі реалізму. Проте серед його творів зустрічаються і гостра сатира, й інтимна лірика, і поеми, філософські поезії й вірші, побудовані на фольклорній основі. Різноманітність творчості Шевченка зумовлюється багатогранністю його поетичного таланту, різноманітністю тематики,
Композиційно у поезії, вжито дуже поширений у народних творах прийом, за якого композиція будується на трьох елементах. Так, у творі фігурують троє братів, які розійшлись з України на чужу землю трьома різними шляхами. Стара мати чекає на своїх дітей, кожного із братів чекає дружина, сестра, дівчина. Фольклорний паралелізм – один з найбільш у названих
Образи. У поезії використано образи, що традиційно використовують у фольклорі. Зокрема, дерева – тополя, калина тощо – поширені фольклорні образи-символи. Символічно, що коли брати не вертаються, дерева засихають. Так само традиційно фольклорним є образ “трьох шляхів” і шляхів що заростають терном – цей народний образ-символ вживається в багатьох народних піснях.
Зміст і мета фольклорної стилізації. Наближена до фольклорної форми цієї поезії виконує одразу кілька смислових завдань. По-перше, вона вказує па “типовість” ситуації, у якій троє братів залишають рідну землю. Фольклорна форма надає текстові відтінку “давності”, відтак поет підкреслює, що “так було і так є”. Оскільки відірваність від рідної землі неприродною, вимушеною, гіркою для будь-якої людини, то у поєднні із фольклорною “типовістю” створюється своєрідний контраст, який і підкреслює абсурдність таких подій. По друге, важливо, що цей твір Шевченко написав під час заслання. У такій формі, імовірно, поет висловлює і власну тугу за Батьківщиною, бажання бути ближче до своєї землі.