Епічна поема Шрихарши “Пригоди нишадхца”
Посередині Індії в горах Виндхья розташована країна Нишадха, і владикою її був шляхетний і великодушний цар Нала. Неподалік від Нишадхи перебувала інша країна – Видарбха, і там у царя Бхими народилася дочка Дамаянти, красуня, рівної якої не було ні серед богів, ні серед смертних. В оточенні Нали придворні часто славили красу Дамаянти, в оточенні Дамаянти настільки ж часто вихваляли достоїнства Нали, і молоді люди, ще не зустрівшись, полюбили один одного. Один раз у царському саду Нале вдається піймати златоперого гусака, що обіцяє, якщо Нала
Коли Дамаянти ввійшла в пору квітучої юності, цар Бхима на її прохання призначає для неї сваямвару – вільний вибір нареченого нареченою. На сваямвару Дамаянти, притягнуті слухом про її красу й принадність, поспішають не тільки царі із всіх меж землі, але й багато небожителів. На шляху у Видарбху цар богів Индра, бог вогню Агни, владика вод Варуна й бог смерті Яма зустрічають Налу
Серце підказує їй правильне рішення: вона відрізняє богів по їхньому немиготливому погляді, по квіткових віденках, що не в’януть, по незапилених ногах, що не стосуються землі, і рішуче вказує на щирого Налу – у зів’ялому вінку, покритого пилом і потім. Всі здобувачі руки Дамаянти, і боги, і царі, визнають її вибір, вихваляють глибину її почуття, підносять нареченому й нареченій багаті дарунки; і тільки злий дух Розжарюй, що також з’явився на сваямвару, переймається ненавистю до Нале й клянеться йому помститися. Втім, оповідання про помсту Розжарюй: його вселенні в душу Нали, програші Аналой царства й усього, що йому належить, під час гри в кості, його божевіллі й скитаниях по лісі, розлуці з Дамаянти й возз’єднанні з нею лише після багатьох нещасть і страждань – оповідання, докладно повіданий в “Махабхарате”, – залишається поза рамками поеми Шрихарши. Вона на відміну від “Махабхарати” закінчується описом урочистого весілля Нали й Дамаянти і їх щасливої любові
(1 votes, average: 5.00 out of 5)