Емоційно-художнє сприйняття хоку
Ми з вами переконалися, що Японія – країна з дуже давньою і своєрідною культурою. А зараз ми зосередимо свою увагу на одному з жанрів японської літератури – це ліричні вірші, які називаються хоку (або хайку). Мабуть, немає іншого літературного жанру, що настільки б точно відтворив японський національний дух. Цікаво, що саме цей жанр був сприйнятий і став популярним у країнах із європейською культурою. На початку минулого століття Європа неабияк зацікавилася східною культурою: серед художників почалося захоплення мистецтвом Китаю і Японії.
Варто зосередити увагу на лаконізмі, афористичності віршів. Важливо, щоб діти зрозуміли, що хоку – це не повчальний вислів, а ліричний вірш про природу, її поетична картина. Японські хоку відображають життя природи і життя людини в їх нероздільній єдності на фоні колориту пір року.
Виникнення хоку пов’язане з розвитком у XVI столітті в Японії жартівливої поезії хайкай. Ще
Перші створені хоку поціновувались в Японії за технічну складність, незвичність образів, оригінальну гру слів. Вже у другій половині XVII століття відбувся перехід хоку із жартівливої поезії в ліричну. Це перетворення пов’язане з іменем великого японського поета Мацуо Басьо (1644-1694). Хоку – яскравий приклад мініатюрності і лаконічності. Визначальна тема хоку – єдність людини і природи, розповідь про сутність людини на тлі живої і вічно мінливої природи. Ми можемо навіть створити власну формулу японської поезії, яка матиме таке вираження: ЛЮДЙНА+ ПРИРОДА= СУТНІСТЬ ЖИТТЯ.
Послухайте хоку Басьо.
Вже й по маю – ах!
Птахи плачуть, а у риб
Сльози на очах.
Очей не відведеш!
І після бурі такими
Лишились хризантеми.
Чистий водоспад…
З ярих сосен глиця в воду
Падає улад.
Мандрівник – і все:
Це тепер моє ім’я.
Йде осінній дощ.
Осінь із дощем…
Навіть мавка лісова
Вкрилась би плащем.
Чужина чужа
Знов мандрую у світи…
Мжить осіння мжа.
Крук – немилий птах,
Але як милує зір
В ранішніх снігах.
Безперечно, що спокій, пригашені кольори, сум, гармонія досягалися скупими засобами.
В останні роки життя Басьо проповідував новий провідний принцип поетики – “карумі” (легкість), тому його пізні вірші відрізняються побутовою простотою. “Хоку не можна складати з різних шматків. Його треба кувати, як золото”, – говорив Басьо своєму учневі. І справді, кожен вірш японського поета – це гармонійне ціле, всі елементи якого підпорядковані одному завданню: найбільш повно висловити поетичну думку.
Вірші Мацуо Басьо короткі, але в кожному з них поет шукав свій шлях від серця до серця.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)