Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Еміль Верхарн Ранок
Еміль Верхарн Ранок
Еміль Верхарн
Ранок
Перекладач: М. Терещенко
Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002.
Уранці давніми, знайомими шляхами,
Через поля, через сади,
Здоровий, мирний, молодий,
Я легко так іду під сонцем і вітрами.
Не знаю, де я йду. Аби кудись іти.
У грудях світла радість плине.
Нащо мені якісь доктрини,
Коли під п’ятами сміється камінь золотий?
Бажаю злитися з повітрям і землею,
Буть сильним, божевільним буть,
Іти у далечінь під чистою зорею.
О подорожній крок незнаних нам богів!
Весь до трави я припадаю.
Так легко дихать серед гаю,
У пахощах квіток, під тінями дубів!
Навстріч мені річки скрізь дзюркотять струмками;
Спочивши в полі, йду я знов.
Мій провідник, моя любов,
Веде мене кудись зеленими стежками.
Мені здалось на мить, що всі мої літа,
Мов головешки, тільки тліли.
О, стоси книг – це тінь могили!
Зів’яла не одна від них душа проста.
Скажіть мені в цю мить, чи був такий і вчора
Оцей безмежний, світлий світ,
Чи вабив очі буйний цвіт,
Мов бачу вперше я, як легко дмуть вітри
Серед дерев над берегами;
Спинився час під небесами,
Де сонце до людей всміхається згори.
Люблю я тулуб свій, люблю я пружне тіло
І свій густий білявий чуб.
Хотів би я, мов юний дуб,
Вдихать легенями свою безмежну силу.
О, кроки по ровах, долинах і лісах,
Де плаче все, де все співає,
У дикім захваті ширяє,
Міняючись весь час, у споконвічних снах!
(2 votes, average: 2.50 out of 5)
Схожі твори:
- Еміль Верхарн Поезії Еміль Верхарн Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Гордість Ні, не тому, що він живе у тузі та стражданні, Але щораз живuть і будить сподівання,- Він повен віри, суворий світ. Дарма, що з давніх уже літ У храмовім склепінні, Як...
- Еміль Верхарн Вітер Еміль Верхарн Вітер Перекладач: Ю. Клен Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. На голих і безкраїх нивах Вітрами трубить Листопад; На довгих нивах, В дощах, у зливах, Він б’ється крилами об стріхи хат, У сурми дме...
- ВЕРХАРН, Еміль (1855 – 1916) ВЕРХАРН, Еміль (Verhaeren, Emile – 21.05.1855, Сент-Аман, Бельгія – 27.11.1916, Руан, Франція) – бельгійський франкомовний поет. Його поезія відобразила всю складність суперечностей тієї перехідної епохи. Творчий шлях Верхарна у своїх основних, етапних поворотах виявляє разючу схожість зі шляхом В. Шекспіра – на новому, зрозуміло, витку історичної спіралі...
- Зустрічай ранок посмішкою! Свій день я завжди починаю з посмішки. Я просинаюся, коли сонце простягає в мою кімнату веселі ранкові промені, і вони відразу починають грати на стінах і на склі в кімнаті.. За вікном синіє небо. Бадьоро шумить вранішнє місто. Немає жодних підстав зустрічати новий ранок похмуро! Колись я прочитала в журналі,...
- “Зимовий ранок” Зимовий ранок надзвичайно красивий, особливо якщо в цей час на вулиці стоїть гарна погода. І тут справа не тільки в білому снігу, який покриває все прекрасно і настільки яскраво, що може засліпити того, хто на нього дивиться. Також дуже красиві дерева, які покриті шаром інею, що надає їм чудовий срібний...
- ЕМІЛЬ ЗОЛЯ ЕМІЛЬ ЗОЛЯ (1840-1902) Еміля Золя називали “революціонером в літературі” (Гі де Мопассан), “етапом у свідомості людства” (Анатоль Франс). Його мову характеризували як могутню, а творчість як безкомпромісну, чесну. Але чи не найточніше визначив сутність цього великого письменника Генріх Манн: на його думку, Золя “не лише писав твори, а й утверджував...
- Оце така любов Я люблю бо я жива, Я люблю – це не слова. Я люблю усе що є, Я люблю і це моє. Я люблю бо треба жить, Я люблю бо час біжить. Я люблю саму себе, Я люблю також тебе. Я люблю усе любити, Я люблю на світі жити. Я люблю...
- Эмиль Верхарн (1855-1916) – бельгийский символист Исступленно Пусть ты истерзана в тисках тоски и боли И так мрачна! – но все ж, препятствия круша, Взнуздав отчаяньем слепую клячу воли, Скачи, во весь опор скачи, моя душа! Стреми по роковым дорогам бег свой рьяный, Пускай хрустит костяк, плоть страждет, брызжет кровь! Лети, кипя, храпя, зализывая раны, Скользя,...
- Золя Еміль Кар’єра Ругонів (скорочено) Переказ: В авторській передмові яскраво відобразились теоретичні положення натуралізму і напрям, в якому надалі розвиватиметься зміст роману. Передмова Я хочу показати, як одна сім’я, невелика група людей, поводиться в суспільстві, як вона, розвиваючись, дає життя десятьом, двадцятьом індивідам, що, на перший погляд, зовсім не схожі один на одного, але, як...
- Скорочено КАР’ЄРА РУГОНІВ – ЕМІЛЬ ЗОЛЯ ЕМІЛЬ ЗОЛЯ КАР’ЄРА РУГОНІВ І Неподалік північної застави Плассану колись було кладовище. Потім ця ділянка землі отримала назву “пустир св. Митра”, а пізніше перетворилася на своєрідну площу. Так виникли площа й глуха вулиця св. Митра. Автор зображує провінційне містечко Плассан на півдні Франції напередодні й у момент державного перевороту в...
- ЗОЛЯ, Еміль (1840 – 1902) ЗОЛЯ, Еміль (Zola, Emile – 02.04.1840, Париж – 29.09.1902, там само) – французький письменник. Народився в сім’ї талановитого інженера-будівельника Франческо Золя. Рано втратив батька (1847). Дитячі та юнацькі роки провів у Ексі. З 1852 р. навчався у колежі. Після смерті батька через матеріальні нестатки сім’я 1858 р....
- Твір на тему “Літній ранок” Влітку день починається рано. І влітку зовсім неважко рано прокидатися, щоб милуватися світанком. Спочатку небо біліє, потім на ньому розгоряється червона смуга, починають цвірінькати птахи у листі дерев. Небо на світанку ще бліде, ще не таке блакитне, як вдень. Потім з-за обрію визирає та поволі виповзає велике червоне сонце. Воно...
- Фет “Цей ранок, радість ця…” Фет “Цей ранок, радість ця…” Мені здається, що немає й не може бути людей, байдужих до поезії. Коли ми читаємо вірша, у яких поети діляться з нами своїми думками й почуттями, розповідають про радість і сум, захваті й уболівай, ми страждаємо, переживаємо, мріємо й радіємо разом з ними. Я думаю,...
- НАТУРАЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЕМІЛЬ ЗОЛЯ ЛЕКЦІЯ 26 НАТУРАЛІЗМ У ФРАНЦУЗЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ЕМІЛЬ ЗОЛЯ 1. Течія натуралізм, її характерні риси. 2. Е. Золя – теоретик натуралізму в художній літературі. 3. Тематичне розмаїття романів Е. Золя: “Нана”, “Черево Парижа”, “Пастка”. 1. Течія натуралізм, її характерні риси У другій половині XIX ст. реалізм у Франції переріс в натуралізм...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка” “Ранок у лісі” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І варіант Побачити природу, яка оточує нас, замало. Тільки проймаючись красою певного пейзажу, можна відчути справжній світ природи, який обов’язково впливає на кожного з нас. Коли читаєш оповідання Михайла Коцюбинського, не можеш не звернути окремої уваги на картини природи. В оповіданні “Ялинка” зображення природи підкреслює настрій героїв, налаштовує...
- “Еміль Золя як теоретик французького натуралізму” Літературний натуралізм являє собою пізню стадію розвитку реалізму. Також іноді під натуралізмом мається на увазі схоже поняття – прагнення до зовнішньої подібності деталей літератури реальному життю, зображення певних одиничних явищ з униканням типізації чи узагальнень. Існує багато письменників, які творили в рамках цього поширеного і популярного жанру натуралізму. Вони займали,...
- Весняний ранок Над темним безмежжям лісів, які з усього боку затуляли небокрай, сходив весняний ранок. У повітрі чути було пахощі листя, що за кілька днів розпустилося з набубнявілих бруньок, і молодої, покропленої росою трави. Біля струмків, ще повноводних від весняної повені, золотилося латаття, мов коштовне гаптування на зеленому килимі. Перед сходом сонця...
- Ранок, що змінив життя (за оповіданням “Після балу”) Є у Льва Толстого твір “Після балу”. Події в ньому відбуваються в одному провінційному містечку. Студент університету, він же оповідач, Іван Васильович, на одному з губернаторських вечорів познайомився з вродливою дівчиною Варею і закохався в неї. Вона здавалась йому неземною істотою, і наш герой не міг нею намилуватись. Душа його...
- Літній ранок Прокидаюсь рано, сонце тільки краєчок показало з-за обрію. Вибігаю на ганок і посміхаюся сонцю: “Ура! Літо, канікули!” Швиденько хапаю риболовні снасті. До річки спускаюсь вузенькою стежкою. А довкола на траві тремтять крапельки роси. Збиваю їх босою ногою. Як приємно! Річка з’явилася переді мною зненацька. Я навіть затамував подих від цього...
- Переказ повести Бредбери “Зелений ранок” Коли сонце зайшло, він присів біля стежки й приготував нехитру вечерю; потім, відправляючи в рот шматок за шматком і задумливо жуючи, слухав, як потріскує вогонь. Минув ще день, схожий на тридцять інших: з ранку раніше вирити багато акуратних ямок, потім посадити в них насіння, наносити води із прозорих каналів. Зараз,...