Експресіоністський театр Леся Курбаса
З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів.
Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував малярство й музику, створював “звукові пейзажі”.
За твердженням критиків, його постанову “Золотого черева” на харківській сцені можна вважати візитівкою Курбаса, а його
Говорячи про “Березіль” у Харкові, не можна оминути взаємини Курбаса з Кулішем, адже певною мірою драматург визначив творчу діяльність режисера. Думку геніального драматурга слід було театральними засобами донести до глядача; за допомогою слова, зорових образів, ритму примусити його співдумати. Критики назвали це експресіонізмом, а іноді й експресіоністичним
Курбас застосовував різні методи, через те й кожна його постановка була неповторною. Від суто режисерських робіт він йшов до акторсько-режисерських, від “побутопису-газетопису до мольєрівської умовної театральності”.
Тандем Курбас-Куліш, на жаль, не склався через політичні обставини, хоча потенціал був великим. Шкода, то доля Леся Курбаса склалася трагічно, як і більшості талановитих митці, що подавали великі надії на майбутнє, але відрадно те, що Лесь Курбас і “Березіль” повернулися до нас знов, що ми маємо можливість прилучитися до спадщини великого майстра.
Схожі твори:
- “Людина, яка була театром” (творче кредо Леся Курбаса) Є митці особливої долі й життєвого призначення. їм судилося жити і діяти на стрижні суспільного і художнього життя, віддзеркалюючи у своїй творчості найістотніші, найсуттєвіші тенденції розвитку духовної культури. До таких належав Лесь Курбас. Він народився 25 лютого 1887 року в місті Самборі Львівської області. Син галицьких акторів Ванди і Степана...
- Пошуки форми та змісту: театру Мейєрхольда, Брехта, Курбаса Серед найяскравіших явищ в драматургії XX ст. були театри російкого режисера В. Мейєрхольда, українського режисера Леся Курбаса ; “епічний театр” німецького драматурга і режисера Б. Брехта. Лесь Курбас (Олександр Степанович Курбас) (1887 -1942) – був засновником “Молодого театру” в Україні, що зародився в травні 1916 р. як театр-студія. Молодотеатрівці хотіли...
- З минулого – у майбутнє У Києві між Хрещатиком і Пушкінською, на Прорізній, є сквер-хутірець, де навесні цвітуть яблуні, а влітку – соняхи. Тут можемо побачити два бронзові пам’ятники: ближче до Хрещатика – літературному герою Паніковському, а трохи далі від нього – режисеру Лесю Курбасу. Це цікавий пам’ятник: права рука Курбаса повернена до грудей так,...
- Людина, яка викликає повагу Теплого травневого вечора молоді студійні чекають, зібравшись на свою першу репетицію свого режисера і вчителя. Його ім’я – Лесь Курбас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові. Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів – друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних...
- Лесь Курбас: філософія театру У сприйнятті найбільшого українського режисера, театр – це окрема держава. Замість слова “театр” він уживав термін “театральна комуна”. По-перше, це зібрання здатних на екстатичні почуття. По-друге, це об’єднання однодумців на основі довіри. Використовував світовий досвід театрознавства; своїми вчителями вважав українця Григорія Сковороду, німця Бертольда Брехта, австрійців Рейнхарда і Віктора Обюртера,...
- “Харківський державний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка” Одним з найстаріших театрів в Україні є Харківський державний академічний драматичний театр імені Тараса Шевченка. Він заснований 31 березня 1922 в Києві. Та, як не дивно це звучить, але харківський театр імені Т. Г. Шевченко має київське коріння. Засновником театру був видатний театральний діяч, режисер, народний артист УРСР Лесь Курбас....
- Театр Зощенко Театр Зощенко – це 10 п’єс, 8 одноактних комедій, 2 лібрето, безліч сценок (для сатиричних журналів 20-30-х рр. “Бузотер”, “Смехач”, “Бегемот” – під різними псевдонімами), мініатюри для естради. Він писав для театру й про театр. Так чи інакше, конкретний аналіз не обходиться без залучення рамки ігрових театральних категорій: терміни “клоунада...
- Володин: Театр! Чи любите ви театр “Театр!.. Чи любите ви театр, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усім несамовитістю, до якого тільки здатна палка молодість, жадібна й жагуча до вражень витонченого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр найбільше на світі, крім блага й істини?!” – уперше...
- “Театр корифеїв” Театр – важливий інститут для кожного народу і нації. Далеко не завжди у людей є можливість читати великі за обсягом літературні твори, але ознайомитися з ними дійсно важливо для інтелектуального і культурного розвитку людини. Відвідування театру дозволяє в стислі часові відрізки познайомитися з твором у формі театральної вистави, тим самим...
- “Театр минулого і сьогодення” Є такі місця, які являють собою справжні осередки культури і ніщо інше. Одним з найбільш важливих таких місць, безумовно, є театр, з цим напевно погодиться багато людей. Люди любили театр завжди, тому що саме там можна подивитися цікаві постановки, захопитися грою акторів і, звичайно ж, дізнатися багато нового і надзвичайно...
- Мир – театр. А хто в ньому хто? Ще в часи Всесвітнього потопу Ной у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, є своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні...
- Мир – театр. А ми в ньому кто Ще в часи Всесвітнього потопу Ний у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, уготовано своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні...
- “Чи потрібен сучасному світу театр?” Чи потрібен сучасному суспільству театр? Сам по собі це питання не нове – досить лише згадати оскароносний радянський кінофільм “Москва сльозам не вірить”, де оператор телестудії Останкіно говорить знамениті слова про те, що через двадцять років не буде ні кіно, ні театру – тільки телебачення. Нині ж телебачення витісняє Інтернет....
- Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і...
- “Театр абсурду” Ежена Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід...
- Твір доповідь з літератури: Німецький театр Берлін – це театральне місто, що має майже 150 театрів. Вечір у Державній опері “Унтер ден Лінден”, у Німецькому театрі з його камерними виставами, у вар’єте Вінтергартен, на сцені на Ленінській площі чи у театрі Заходу гарантує Вам найкраще розважання. Але й також у Гамбурзі, Дюссельдорфі, Кельні, Дрездені та Франкфурті...
- Оновлення драматургічної творчості Однією з найважливіших умов, що забезпечили піднесення справді народного, високоідейного, реалістичного сценічного мистецтва, було братерське єднання передових діячів російської і української театральних культур. Велику роль в становленні нового українського театру відітрав геніальний російський актор Михайло Семенович Щепкін (1788-1863). Початок театральної діяльності М. С. Щепкіна був безпосередньо пов’язаний з Україною, з...
- Давньогрецький театр У період культурної першості Афін (V-IV ст. до н. е.) центральне місце в літературі займали драматичні жанри. Афінський театр V століття до нашої ери був і трагічним (трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда), і комічними (комедії Арістофана). Театр займався питаннями політики і моралі. Це був театр, що усвідомлював свою виховну і наставницьку...
- СОФОКЛ – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР СОФОКЛ Дитинство та юність Софокла, який народився в заможній родині торговця зброєю в Колоні – передмісті Афін, минали в ті часи, коли грецьке суспільство перебувало під враженням від блискучої перемоги у війнах із Персією. Коли юнакові було 16 років, він у хорі ефебів співав гімни на честь перемоги...
- А. П. Чехов і театр Театр був для Чехова першим коханням. Цій любові він залишався вірним усе своє життя. Театр створив Чехова, і драматург відплатив йому тим же – він створив театр. Чехов нерідко зарікався писати для театру, але він не міг не повертатися до нього. Характерно також і те, що жанр водевілю він віддавав...