Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Едгар Аллан По Поліціан
Едгар Аллан По Поліціан
Едгар Аллан По
Поліціан
Переклад Анатолія Онишка та Михайла Тупайла
Зміст
Дійові особи
Ява перша
Ява друга
Ява третя
Ява четверта
Ява п’ята
Ява шоста
Ява сьома
Ява восьма
Ява дев’ята
Ява десята
Ява одинадцята
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ЛАЛАГА, сирота, вихованка ді Брольйо.
АЛЕССАНДРА, небога ді Брольйо, заручена з Кастільйоне.
ДЖАСІНТА, покоївка Лалаги.
ГЕРЦОГ ДІ БРОЛЬЙО.
КАСТІЛЬЙОНЕ, його син та спадкоємець.
САНОЦЦО, приятель Кастільйоне.
ПОЛІЦІАН.
БАЛТАЗЗАР, його товариш.
УГО, БЕНІТО, РУПЕРТ – слуги в домі ді Брольйо.
Місце дії: Рим [XVI] ст.
ЯВА ПЕРША
Кімната в палаці ді Брольйо. Сліди бучного бенкету. На столі недогарки свічок. На столі й долі розкидані маски, лютня, жіноча пантофля, карти, побиті пляшки. Входить БЕНІТО й натрапляє на п’яного УГО.
УГО
Це ти, Беніто? (Гикає). Гості вже забрались?
БЕНІТО
По правді, Уго, важко зрозуміти.
Пляшки порожні? Ну, тоді забрались.
Саноццо-граф, той збив мене на сходах
Допіру, як сюди я підіймавсь;
Про нього можу з певністю сказати,
Що він забрався… і набрався теж.
УГО
А той харциз?
Їх світлість, кажеш, зволили піти? [337]
І дідько (гикає) всіх музик позабирав?
Так спати хочеться – здуріти можна!
БЕНІТО (оглядаючи його)
Ти правду, Уго, кажеш, слово честі,-
З усього видно – ти таки здурів!
УГО
А так я не казав. Або ж (гикає) збрехав.
БЕНІТО
Звичайно, любий Уго, ти збрехав.
Бо ти брехун відомий – сам признався.
Уго сідає до столу й наливає собі вина. Входить РУПЕРТ.
Гей, юний Руперте, де дів ти графа?
РУПЕРТ
Де п’яного я мав його подіти?
Та витяг з-під стола, де він розлігся,
Й на ліжко приволік.
БЕНІТО
Ох, Руперте,
Невже ді Брольйо, герцог наш, не знає
Про синові пиятики нічні?
Вони не личать, далебі, нікому,
Тим більш не до лиця вони синьйору
З такого роду! Шкода й говорити!
Не бачити б мені, як він змінився!
УГО
Він перебрав, Беніто. Чи не так
Ти, Руперте, сказав? Всі гіршими
Стають тоді, як вип’ють. Я (гикає) також.
РУПЕРТ (до Беніто)
Став гіршим, кажеш, граф наш Кастільйоне?
І я помітив. А ще так недавно,-
Як витівки юнацькі оминути,-
Шляхетністю він кожного вражав.
БЕНІТО
Вражав… Ох, леді Лалага нещасна!
Така вродлива й лагідна. [338]
РУПЕРТ
Авжеж,
В моїх очах він дуже підупав.
Облудний пес! Заручений був з нею…
Вона ж сирітка, виросла в цім домі.
Ні, він у прірву котиться бездонну,
Туди ведуть його пиятики нічні,
Гра в карти і розпуста – все відтоді,
Як звів підступно Лалагу й покинув.
БЕНІТО
Їй-бо! То гріх йому мордує душу
І підбиває на лихе. А герцог
Прощає сину все, на неї ж лютий,
Її трактує зимно і суворо
Й затоптує у порох.
РУПЕРТ
На самоті,
Джасінта каже, в спочивальні руки
Вона ламає.
БЕНІТО
Бідолашна панна!
Учора у шпарину я побачив,
Як Лалага навколішках ридала,
І все крізь плач у неї виривалось
Імення Кастільйоне. Бач, його
Вона і досі любить!
РУПЕРТ
Як нещасній
Оте весілля пережити, га?
Воно за тиждень буде, так?
БЕНІТО
Аякже,
Бере за тиждень Кастільйоне шлюб
Із Алессандрою – його кузина,
Вона дружила з Лалагою щиро
Ще перед лихом цим. Бігме, аж плачу,
Як здумаю про Лалаги страждання.
УГО
Вино не зле! Панове, ви не лайте
Господаря мого! Оце (гикає) вино! [339]
А хто ця Лалага? Та бозна-хто!
Така собі го (гикає) норовита цяця,
Ще й бренька на гітарі! Ну й вино!
Скромніша стане. І хоч граф шелихвіст
Чи був таким, але уже розкаявсь
І п’є лиш най (гикає) добірніше вино.
РУПЕРТ
Ходімо спати! От уже упився! (До Беніто).
Ходімо!
Руперт і Беніто виходять.
УГО (підводячись)
Що вони сказали? Спати?
Невже так пізно? Гості розійшлись?
Гаразд! Я теж іду.
Входить ДЖАСІТА.
О! Щоб я луснув!
Джасінто! Ти?
ДЖАСІНТА
А хто ж іще? Це я,
А може, й ні. От, Уго, і загадка!
Була Джасінта вчора, а сьогодні
Джасінта синьйорина, пане Уго!
УГО
Ой кралечко, боюсь, що ти (гикає) занадто
До (гикає) пляшки прикладалась, синьйорино!
ДЖАСІНТА
Синьйоре Уго, дякую за кралю!
Граф Кастільйоне, в кожнім разі, каже,
Що я гарненька. П’яний бевзю, глянь-бо!
(Показує кілька прикрас).
УГО(гикає)
Де?
ДЖАСІНТА
Ось! Дивись!
УГО
Джасінто! (Гикає). Гей, Джасінто!
Невже, ти кажеш, мій господар граф
Подарував тобі оці прикраси? [340]
ДЖАСІНТА
А от подарував, мій друже Уго!
Подарував!
УГО
Ти глянь! Та я клянуся,
Що цю каблучку бачив я на пальці
Середньому… на вказів… на мізинці
У графа. Ну, Джасінто (гикає), начувайся!
Паскуда ти. Я (гикає) не візьму тебе!
Я в відчаї. Вчиню щось відчайдушне!
Я відчайдушний!
ДЖАСІНТА
П’яний!
УГО
Порішу…
ДЖАСІНТА (глузливо)
Себе порішить! Божечку!
УГО
Тебе!
Я йду, Джасінто. (Йде геть).
ДЖАСІНТА (тягне його назад).
Стій! Плаксивий дурню!
Не хочеш бачити прикрас? Поглянь лиш:
Аграфка, перли, ось рубіни – бачиш?
УГО (похмуро)
Ну, бачу.
ДЖАСІНТА
А ось топаз, смарагди! Ну як, бачиш?
УГО
Та бачу.
ДЖАСІНТА
Та бачу! І нічого більш не скаже
Поганий твій язик, крім “бачу, бачу”?
Ой телепню сліпий, якщо ти й бачиш,
То все тобі двоїться.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Едгар Аллан По Золотий жук Едгар Аллан По Золотий жук Перекладач: Р. I. Доценко Джерело: З книги:По Е. Золотий жук:- К.:Дніпро, 2001 Го-го! Він скаче, мов скажений: Його тарантул укусив. “УСІ ПОМИЛЯЮТЬСЯ” Багато років тому я був заприятелював з таким собі містером Вільямом Леграном. Він походив з давнього гугенотського роду і колись був маєтний. Але...
- Біографія Едгар Аллан По Едгар Аллан По – американський поет, прозаїк, критик, редактор, один з перших професійних письменників США, який жив винятково літературною працею, який знав славу й популярність, але якого не відразу зрозуміли й оцінували на батьківщині. Едгар По народився у Бостоні 19 січня 1809 року в родині акторів. Походив з давнього ірландського...
- Едгар Аллан По Вбивства на вулиці Морг Едгар Аллан По Вбивства на вулиці Морг Перекладач: М. Г. Сарницький Яких пісень співали сирени або яке ім’я взяв Ахіллес, ховаючись між жінок,- хоч і тяжкі питання, а все ж мають розгадку. Сер Томас Браун Розумові здібності, які називають аналітичними, самі, проте, аналізові не піддаються. Судити про них можна тільки...
- Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Едгар Аллан По Оповідь Артура Гордона Піма Переклад Віктора Шовкуна Передмова Кілька місяців тому, коли я повернувся до Сполучених Штатів, переживши в Південному океані та деінде багато дивовижних пригод, про які розповім далі, випадок привів мене у невеличке товариство джентльменів з Річмонда, штат Віргінія, і вони виявили глибокий інтерес до...
- Золотий жук (1843) – Едгар Аллан ПО 1809-1849 Книжка повинна мати широкі береги й залишати простір для роздумів. Едгар По Сторінки життя і творчості Загадковий, фантастичний, жахливий і яскравий – усе це визначення, якими характеризують художній світ американського письменника Едгара Аллана По. Він писав вірші, повісті й оповідання. Кожен з його творів має таємницю, яку ми й досі...
- Едгар Берроуз Тарзан Едгар Берроуз Тарзан У МОРІ Я гостював у одного приятеля і чув від нього цю історію. Він розповів мені її просто так, без усякого приводу. Міг би і не розповідати. Почав він її після кількох чарок, а коли я зауважив, що не вірю жодному слову, це здивувало його, і він,...
- ЕДГАР ПО. Чорний кіт – твір-відкликання Едгар Аллин По, чудовий американський поет і прозаїк, відчував величезний інтерес до мотивів і спонукальних причин людських учинків, до таємних глибин душі, про які багато з людей навіть не підозрюють. У багатьох оповіданнях він досліджує те, що називається духом протиріччя, своєрідним роздвоєнням особистості. Э. По хвилював питання: чому людина часто...
- Едгар Алан По – Видатний американський письменник В історію американської літератури Едгар Аллан По увійшов як поет, новеліст і критик. Він є класиком “короткого оповідання”. Його вважають родоначальником детективного жанру. Як це не дивно, але Америка По не відразу оцінила. За його життя американці не сприймали американських письменників всерйоз і захоплювалися Діккєнсом. Настрої вікторіанської Англії, література якої...
- Едгар По – надзвичайно яскрава постать у світовій літературі Його поезія значною мірою вплинула на творчість поетів різних народів, але на батьківщині, в Америці, його вірші довго не розуміли і не визнавали. Його прозові твори стали підгрунтям нових жанрів, детективного і науково-фантастичного, тому Ж. Верн і Г. Веллс вважали його своїм учителем. Його психологічні новели заклали підвалини психологічної прози....
- Зразок розповіді: Едгар Дега “Голубі танцівниці” Е. Дега перш за все відомий як художник балерин, бо ніякі інші сюжети його не приваблювали настільки. Він був першим з європейських художників, хто зовсім по-новому поглянув на балет. “Балетна” тема давала змогу художникові поєднувати вишукані лінії з ефектами штучного освітлення. Інтерес до Терпсіхори – давня традиція французького живопису. Багато...
- ДЕТЕКТИВНА ЛІТЕРАТУРА. ЕДГАР ПО. АРТУР КОНАН-ДОЙЛЬ ЛЕКЦІЯ 8 ДЕТЕКТИВНА ЛІТЕРАТУРА. ЕДГАР ПО. АРТУР КОНАН-ДОЙЛЬ 1. Е. По – засновник детективного жанру. Поняття про детектив: ознаки, структура, правила, види. Особливості інтелектуального детективу. 2. Ідейно-художній аналіз новел Е. По: “Червоний кіт”, “Провалля і маятник”, “Лігейя”, “Червона смерть”, “Окуляри”. 3. А. Конан-Дойль – послідовник Е. По. Детективні твори письменника....
- Образи аристократів – ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 8. ОБРАЗНА СИСТЕМА КОМЕДІЇ “МІІДАНИН-ШЛЯХТИЧ” Образи аристократів Граф Дорант – зубожілий аристократ, людина без моральних норм. Він обдурює Журдена, не гребуючи жодними засобами, аби видурити в того гроші. І все це під маскою вишуканості й благопристойності. Удаючи із себе друга Журдена, Дорант...
- Роланд ідеал лицаря середньовічної доби Сьогодні дочитав книгу польського письменника “Хрестоносці”. Ніколи більше не мріятиму про лицарські часи. Виявилося, що звання лицаря – то звання розбійника з битого шляху. Проте деякі риси баронів-розбійників викликали в мене повагу. Насамперед, це наявність ідеалу, яким повинен бути лицар. Цьому ідеалу відповідав франкський граф Роланд. Скоріше, він сам і...
- Валері Петров Регулювальниця Валері Петров Регулювальниця Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З автоматом, з орденом, в погонах, Прапорцем – скеровуючий жест. Мимо їдуть маршові колони – Ти серйозно віддаєш їм...
- Характеристика образа Альмавива в комедіях Бомарше П Альмавива – граф, спритний кавалер, потім чоловік Розини, якого в другій п’єсі циклу любовна плутня зробили посміховищем власних слуг. життєвий досвід, Що Прийшов з роками, перетворює А. у зразок щирої чесноти й мудрості серця, виявленої старим вельможею, коли в “Злочинній матері” виявляється під сумнівом честь і репутація Розини, що прится...
- Гармонія природи і мистецтва Л Юдству відомо чимало шедеврів паркового, ландшафтного мистецтва. Одним з них є “Софіївка”. Рідко який витвір паркової архітектури позмагається з нею кількістю легенд і романтичних історій, що загубилися в тінистих алеях, таємничих гротах, у нагромадженні скель. Вони розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати. Романтична оповідь про...
- Позитивні образи “Пісні про Роланда” І. Завдання, яке ставив перед собою автор “Пісні про Роланда”. (Турольд у “Пісні про Роланда” не уславлював минуле, а утверджував ідеали, на які мають рівнятися сучасники й нащадки славних лицарів. Він закликав франків бути сміливими, мужніми, вірними, як Роланд і його друзі.) 11 Позитивні образи “Пісні про Роланда”. 1. Образ...
- “Хто з героїв і чому із комедії “Міщанин-шляхтич” викликає вашу симпатію” Темою комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” є зображення нездорового прагнення головного героя пана Журдена будь-якою ціною отримати дворянське звання. Бажання стати кращим та зайняти гідне місце у суспільстві – природне для людини. То ж цей твір ніколи б не став комедією, якби автор не зобразив у яскравих кольорах те “пристойне товариство”, до...
- Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його....
- Журден у п’єсі “Міщанин-шляхтич” Визначальна риса образу Журдена – марнославство (пихатість, гонористість). Мріючи бути таким, як дворяни, Жур-ден ладен багато заплатити за те, щоб люди ставилися до нього як до благороднонародженого. Яскраво це показано у сцені з кравцем (дія II, ява 9). Комізм створюється за допомогою вживання титулів лакеєм, надмірним “підвищенням” Журдена від “шляхетного...