“Двоє чоловіків і одна дурна дівчина” (По п’єсі Б. Шоу “Пигмалион”)
Спектакль кінчений, і виникає природне запитанння: “А при чому отут Пигмалион?” Бернард Шоу у своїй п’єсі використовував давньогрецький міф про скульптора Пигмалионе. Він створив статую Галатеї – дівчини до того прекрасної, що він закохався в неї й став просити Афродіту пожвавити своє створення. Богиня любові вдихнула життя в Галатею, і Пигмалион женився на ній. Але, знаючи зміст п’єси, легко зрозуміти, що тільки на сміх Шоу охрестив Хиггинса Пигмалионом. Генрі Хиггинс не здатний на серйозне почуття, він занадто егоїстичний і по-справжньому
Професор фонетики вирішує поставити досвід: чи може дівчина із самих низів суспільства стати теперішньої леді в одязі, манерах і мовленні. Іншими словами, він береться за створення досконалості з “сирого матеріалу” – за працю Пигмалиона. І об’єктом його експерименту стає Элиза Дулиттл. Уперше ми знайомимося з нею на вулиці під час грози. І, на відміну від стереотипної в англійській літературі красуні-квіткарки із блакитними очами, Шоу дає нам образ безглуздої, розпатланої істоти в брудних лахміттях і промоклому
Однак з того моменту, коли Хиггинс починає навчати її фонетиці, ми бачимо, що в ній ховаються гарні щиросердечні якості. Дівчина хоче вирватися із середовища, що неї оточує. Однак Хиггинс бачить в Элизе тільки об’єкт для свого експерименту, шматок граніту без емоцій, думок і почуттів. І із часом із граніту з’являються форми майбутньої Галатеї, однак із придбанням гарних манер і зовнішньої шляхетності в ній проявляються й внутрішня шляхетність, гордість і щиросердечна краса, що не
(2 votes, average: 4.50 out of 5)