“Пигмалион” Шоу: герої, задум, символи
П’єса “Пигмалион” була написана в 1912-1913 роках. У цій п’єсі Шоу використав міф про Пигмалионе, перенесучи його в обстановку сучасного Лондона. Парадоксаліст не міг залишити міф недоторканним. Якщо ожила Галатея була втіленою покірністю й любов’ю, то Галатея Шоу піднімає бунт проти свого творця: якщо Пигмалион і Галатея античності одружилися, то герої Шоу в жодному разі не повинні вступати вбрак.
Безпосереднє завдання Шоу, як він усіляко намагався підкреслити в передмові, – пропаганда лінгвістики, і в першу чергу фонетики.
“Пигмалион”
… У літній вечір ллє дощ як із цебра. Люди біжать до портика церкви, сподіваючись укритися там від дощу. Серед них – літня дама, миссис Хилл і її дочка. Син дами, Фредди, біжить шукати таксі, але по дорозі натикається на молоду дівчину, вуличну квіткарку Элизу Дуллитл. Він вибиває з її рук кошик з фіалками. Дівчина голосно свариться. Якась людина записує її слова в записну книжку. Хтось говорить, що ця людина – донощик з поліції. Пізніше з’ясовується, що людина із записною книжкою – це Генрі Хингинс, автор “Універсального алфавіту Хиггинса”. Почувши це, особистістю Хингинса цікавиться один з вартих у церкви – полковник Пикеринг. Він дуже давно хотів познайомитися з Хингинсом, тому що й сам захоплюється мовознавством. У той же час дівчина-квіткарка продовжує журитися із приводу упалих на землю квітів. Хиггинс кидає в її кошик жменя монет і йде з полковником. Дівчина щиро рада – по її мірках вона має тепер величезний стан
На наступний ранок Хиггинс демонструє в себе будинку полковникові Пикерингу свої фонографічні апаратури. Економка доповідає, що “дуже проста дівчина” бажає переговорити із професором. З’являється Элиза Дулиттл. Вона хоче брати в професора уроки фонетики, тому що її вимова не дозволяє їй влаштуватися на роботу. Хиггинс хоче відмовитися, але полковник пропонує парі. Якщо Хиггинс зможе за кілька місяців “перетворити вуличну квіткарку в герцогиню”, то Пикерниг оплатить повністю її навчання. Це речення здається Хиггинсу досить привабливим, і він погоджується
Проходить два місяці. Хиггинс приводить Элизу Дулиттл у будинок своєї матері. Він хоче з’ясувати, чи можна вже вводити дівчину у світське суспільство. У гостях у матері Хиггинса перебуває сімейство Хилл, але ніхто не довідається квіткарки, що прийшла. Дівчина спочатку розмовляє, як великосвітська леді, але потім переходить на вуличний жаргон. Гості дивуються, але Хиггинсу вдається згладити ситуацію: він говорить, що це новий світський жаргон. Элиза викликає повний захват собравшихся.
Ще через кілька місяців обоє експериментатора вивозять дівчину на великосвітський прийом. Элиза має там запаморочливий успіх. Таким чином, Хиггинс виграє парі. Тепер він навіть не звертає увагу на Элизу, чим викликає її роздратування. Тільки вимова відрізняє вуличну квіткарку від герцогині, але Элиза не збирається ставати герцогинею. Це Хигинс у своєму науковому ентузіазмі кричить, що за півроку перетворить Элизу в герцогиню. Експеримент не проходить безкарно: Галатея повстає проти свого творця з усією силою ображеної й обуреної душі. Вона запускає в нього туфлями. Дівчині здається, що її життя не має змісту. Уночі вона збігає з будинку Хиггинса.
Ранком Хиггинс виявляє, що Элизи ні, намагається знайти неї за допомогою поліції. Без Элизи Хиггинс “як без рук”: не може знайти, де лежать його речі, на який день призначити справи. Мати Хиггинса знає, що можна знайти неї. Дівчина згодна повернутися, якщо Хиггинс попросить у неї прощення
Шоу зумів у своїй п’єсі освітити питання про соціальну нерівність людей. Утворена Элиза залишається такій же жебрачці, який вона була, коли торгувала квітами. Додалася тільки трагічна свідомість своєї вбогості й безмежної нерівності між людьми. Але в підсумку Элиза Дулиттл вертається в будинок Хиггинса, і тепер її аж ніяк не вважають дурною дівчиною, а цінують і поважають як особистість
(3 votes, average: 2.67 out of 5)