Духовний світ простої людини в новелі “Три зозулі з поклоном”
Григір Тютюнник – талановитий український новеліст. Із його ім’ям пов’язана ціла епоха в літературі. Письменник звертався здебільшого до дитячої та юнацької тематики, але проблеми порушував цілком “дорослі”. Та це й не дивно, адже сам він із покоління воєнних та повоєнних дітей, ще й син “ворога народу”, з тих сільських хлопців, які поповнювали “пролетаріат” і на своїх худеньких плечах винесли тягар відбудови після страшного фашистського лихоліття.
Про Григора Михайловича і його твори написано вже багато досліджень,
Подумаймо над цією загадкою й ми. Герої новели “Три зозулі з поклоном” – прості сільські люди. Щоправда, сам оповідач – уже студент, хоч душа його й коріння тут, у рідному селі.
А трагедія розгортається на рівні шекспірівської. Невідомо, чому дівчина Марфа вийшла заміж за недалекого, негарного парубка Карпа – з відчаю, жалощів чи з покірності долі. Полюбила ж сусідського одруженого чоловіка Михайла, що був як “сокіл”, чорноокий,
Коли ж трапилося нещастя: сусіда забрали як “ворога народу”, Марфа увесь час думала про нього, чекала листа – не до неї, до його родини,- щоб довідатися хоч, що живий, потримати дорогий папірець у руках, поцілувати його. І коли така нагода траплялася, Марфа раділа і плакала, жила цим.
Настільки великим і сильним було її почуття, що передавалося на відстані. Михайло в засланні, в “Сибірі неісходимій”, відчував, що десь тут біля нього “ходить Марфина душа нещасна”. Тому й просить дружину, щоб та сходила до Марфи і сказала, що посилає він їй “три зозулі з поклоном” і просить відкликати “свою душу назад”, тоді й до нього “хоч на хвильку прийде забуття”.
Хіба не дивне й не високе отаке неземне та безнадійне кохання Марфи? А з якою гідністю й тактом поводиться Михайло! Коли Софія, бачачи муки жінки, говорить: “Ти, Михайле, …хоч би разочок на неї глянув. Бачиш, як вона до тебе світиться” – то він: “Навіщо людину мучити, як вона і так мучиться”. Розуміє, що ні до чого подавати надію… Великим благородством віє від слів і вчинків Софії. Вона не сердиться, не вважає Марфу за суперницю, бо впевнена у своїх і чоловікових почуттях. Дивлячись на страждання сусідки (“Два годочки прожила з Карпом своїм і нажилася за сто”), жаліє її, навіть прагне допомогти.
Високий духовний світ, благородство почуттів і дій селян відчувається не лише в коханні, а й у щоденному, буденному житті.
Михайло садить сосни на жовтому піску, потім молоденькі деревця досаджують ще інші, бо звикли оточувати себе красою. Навіть на засланні чоловікові сниться його робота – столярування. Але просить у листі до дружини, щоб не жаліла найдорожчого – інструменту, якщо буде скрута. Михайло безмежно любить свою родину – Софію, сина, свій край. І не хоче засмучувати описом своїх бід, навіть вигадує, як їх “там” добре годують та вдягають. Тільки окремі деталі можуть видати справжнє його життя – посивів, хоч до цього зовсім не старів, “руки як не свої”, “вдягачка”, до якої селянам “не звикати”.
Поштар дядько Левко розуміє почуття Марфи і не встоює перед їхньою силою, “озирається довкола, немічно зітхає” і дає чужого листа, хоч за це його можуть покарати. Тільки попереджає, щоб не казала нікому та слізьми чорнила не розмазала, а потім делікатно одвертається і терпляче жде, поки дівчина натішиться тим листом і не наплачеться.
Марфа дає дядькові пожмаканого (збирала, видно, по копієчці, носила завжди із собою!) карбованця, щоб випив за здоров’я її любого, а той бурмотить зніяковіло: “Хіба що за його здоров’я.., а так зроду би не взяв би…”
Ось так у невеликому творі письменник майстерно розкриває високий духовний світ простих сільських людей. І десь у підтексті читається думка, що саме це допомогло їм вижити, вистояти у страшні часи сталінських репресій та воєнного лихоліття і залишитися при цьому Людьми.





Схожі твори:
- “Сини мої, гайдамаки…” (бачення молодим Шевченком трагічних подій в Україні 1768 року) Т. Г. Шевченко був гнівним голосом українського поневоленого народу, в пам’яті якого дотлівали останні задимлені головешки з гайдамацьких пожеж, а бурхлива епоха щемливим болем одлунювала в розлогих душах сліпих бандуристів – Україна була потрощеною бандурою з обірваними струнами. У 1768 році селянське повстання охопило всю Правобережну Україну. Коліївщина (коліями називали...
- Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації...
- Люблю я ліс (екологія природи й екологія душі) Буйний, незвичайний та чудовий ліс особливо літньої пори! Довкола лісу й поверх нього блукає вітерець, не наважуючись спуститися в тіняві хащі, мабуть, боїться заблукати там надовго. Сонце пригріває зверху шапки дерев. А всередині лісу завжди тихо, завжди зеленаві тіні лягають під ноги та приємна прохолода ніби торкає тебе невидимими руками....
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – аналіз твору Остап Вишня був затятим мисливцем і рибалкою, часто виїжджав у мальовничі місцевості з друзями на полювання. Але, як правило, ніякої здобичі не привозив. Бо його основна мета – помилуватися чудовою природою, поспілкуватися з місцевими жителями, послухати дивовижні й дотепні мисливські історії. Усі ті спостереження, усе почуте великий гуморист записував і...
- Дитячі роки. Панас Опанасович Фет У документальній біографії його багато чого не зовсім точно – неточна й дата народження. Цікаво, що сам Фет відзначав як день свого народження 23 листопада. Місце народження майбутнього поета – Орловська губернія, Село Новоселки, недалеко від міста Мценска, родовий маєток батька, Панаса Неофитовича Шеншина. Панас Неофтович багато років свого життя,...
- Мотиваційні чинники поведінки Марусі Кайдашихи з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Характер Кайдашихи формувався в умовах кріпосницької дійсності. Підкреслюючи деформацію особистості героїні, письменник зауважує: “Вона була вже не молода, але й не стара, висока, рівна, з довгастим лицем, з сірими очима, з тонкими губами та блідим лицем. Маруся Кайдашиха замолоду довго служила в дворі, у пана, куди її взяли дівчиною. Вона...
- “Характеристика Лужина i Свидригайла з роману Ф. М. Достоєвського “Злочин i кара” У романах Достоєвського майже всі провідні герої є ідеологами. А тому героя свого роману “Злочин і кара” Родіона Раскольникова Достоєвський наділив духовними двійниками – Свидригайловим і Лужиним. Ці образи уособлюють “темну” сторону особистості головного героя, концентрують у собі його пороки, що дозволяє читачеві отримати максимально вірне уявлення про особистість і...
- Скорочено “Огненне коло” Багряного У творах Івана Багряного відображається непересічна здатність письменника до гротеску, до сміху серед відчаю, до життєрадісності серед трагедій війни, Його повість “Огненне коло”, яку ви можете прочитати он-лайн чи завантажити, була четвертою частиною тетралогії “Буйний вітер”. Хоча автор називає твір повістю, за об’ємами та широтою розкриття подій його можна сміливо...
- Короткий сюжет роману “Шпигун, що прийшов з холоду” Дія відбувається в шістдесяті роки, у часи “холодної війни”, коли одним з головних засобів боротьби між двома ворожими політичними системами було шпигунство. Глава британської резидентури в Східному Берліні Алек Лимас після загибелі одного зі своїх головних агентів, члена СЕПГ Карла Римека, озивається в Лондон, і йому загрожує відхід на пенсію....
- Аналіз вірша Лєрмонтова “Хмари” Багато віршів присвятив М. Ю. Лєрмонтов темі батьківщини. За всіх часів поети зверталися до цієї теми: одні прославляли народ і його перемоги над ворогами своєї вітчизни, інші захоплювалися її природою. Лєрмонтов, продовжуючи розвивати ідеї Радищева й Пушкіна, мріяв побачити свою країну квітучий і вільної, народ – сильним і щасливим. Поет...
- Трагедія Ганни Розсохи (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Ідуть роки, минають десятиліття, все далі й далі віддаляючи нас від тих часів жорстокого сталінського режиму, командно-бюрократичного управління державою. І хотілося б забути пережиті нашим народом муки та страждання, та ні. Знов і знов постають вони з пам’яті народної, залишаючи глибокі рани на серці. Світле й омріяне майбутнє, до якого...
- Моє сприйняття новели “Intermezzo” МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ І благословен я був між золотим Сонцем і зеленою землею. М. Коцюбинський Знесилений хворобою та втомою, мріяв про відпочинок серед природи Михайло Коцюбинський. Його душі була необхідна перерва, під час яковін зміг би набратися сил для подальшої праці. Його новела “Intermezzo” розповідає про відпочинок серед чудової природи. В образі ліричного...
- Драма дитини (за оповіданням “Ялинка”) – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ Драма дитини (за оповіданням “Ялинка”) Хлопчик Василько нетерпляче чекав Різдва. Батько пообіцяв йому справжню ялинку! Хлопчик доглядав деревце, пестував його. Дуже скоро це зимове диво повинне було прикрасити оселю. Але через нестатки напередодні Різдва довелося продати лісову красуню – ялинку. Важко уявити, як жаль Василькові ялинки. Але хлопчик...
- М. СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “НЕ СУДИЛОСЬ” Варіант 1 1. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинцях… А На Полтавщині. Б Київщині. В Харківщині. Г Херсонщині. 2. Початкову освіту М. Старицький отримав… А У Миргородській початковій школі. Б У Полтавській початковій школі. В Удома. Г У Сумській духовній семінарії. 3. П ‘єса І....
- Роль случаючи в “Повістях Белкина” 1. Вплив природних явищ на долі людей. 2. Наслідку випадкових подій. 3. Роль случаючи в розвитку дії. Ненавмисний випадок усіх нас здивувався А. С. Пушкін Випадок у житті нерідко відіграє фатальну роль. Іноді він міняє положення речей і хід подій у протилежному напрямку. Комусь він дає шанс почати життя із...
- Словник синонімів української мови Синоніми – це слова, які відрізняються одне від одного звуковим складом, але означають назву одного поняття з різними відтінками в його значенні або з різним стилістичним забарвленням. (Г. О. Козачук “Українська мова для абітурієнтів”). Такі слова поєднуються в синонімічний ряд, в якому одне – найуживаніше та стилістично нейтральне – називається...
- Герой кіноповісті “Україна в огні”, який справив на мене найглибше враження” Кіноповість відомого драматурга і письменника О. Довженка “Україна в огні” є багатопроблемним і багатоплановим твором. Звернення автора до загальнолюдських цінностей і моральних проблем робить цей твір хвилюючим і близьким для всіх поколінь, в тому числі і для сучасного. У кіноповісті найбільш складним і найбільш цікавим для мене є образ Олесі...
- Урок додаткового читання. Е. Гофман. “Золотий горнець” Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 34 Тема. Урок додаткового читання. Е. Гофман. “Золотий горнець” Мета: Поглибити знання про творчість Гофмана; ознайомити учнів з твором Е. Гофмана “Золотий горнець”; виховувати інтерес до літератури та мистецтва. Обладнання: схема. Тип уроку: Додаткове читання з елементами аналізу епічного твору. Художник – не...
- Маруся – моя улюблена героїня повісті Г. Квітки-Основ’яненка Мені припала до душі головна героїня Маруся. Її автор дуже яскраво, з симпатією змалював у своєму творі. Ось як описав Квітка-Основ’яненко її портрет: “Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, бровоньки, як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі пряменький з...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє Доля рідного народу, його духовне надбання були для Тараса Григоровича Шевченка метою його життя. Ціла епоха говорила про себе його словами від імені народу. Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприймання, наше минуле, надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух, пам’ять. Т. Г. Шевченко...