Духовне переродження Ниловны в романі Горького “Мати” (Образ Ниловны)
Роман М. Горького “Мати” – один з найбільш значних добутків російської літератури початку двадцятого століття. На його сторінках перед нами з’являється російський революційний рух, як рух народних мас, героїчних у своєму пориві. Роман “Мати” зіграв величезну роль у розвитку соціального мислення багатьох поколінь читачів і позначив нову віху в розвитку росіянці й світовій культурі. Не випадково “Мати” Горького стала настільною книгою для багатьох російських революціонерів того часу. У центрі оповідання – мати Павла
Якщо роман “Мати” – це добуток про болісний процес изживания в людях рабських почуттів покірності й страху, про складне перетворення людини з жертви в борця, те Ниловна щодо цього – найбільш яскравий і переконливий приклад. Шлях Ниловны складний і суперечливий. Жінці, що прожила більшу частину життя в покірності й страху, не так просто було звільнитися від старого
Пелагія Ниловна випробувала всю гіркоту важкої долі дружини робочої людини. Вона пригноблена бідністю, п’яним
Вона вчить сина рятуватися від людей, тому що вони “ненавидять один одного”. У цьому Ниловна глибоко переконана. Довідавшись, що син читає заборонені книги, вона спочатку злякалася, але потім серцем відчула, а потім розумом зрозуміла правоту сина і його товаришів. Героїня Горького зненацька попадає в інше середовище, у середовище людей віри й самопожертви, у середовище відданості справі майбутнього. Спостерігаючи за товаришами Павла, Ниловна зрозуміла, що революціонери – кращі люди на землі, і вона полюбила їх як рідних
Спочатку вона вражена їхнім невір’ям у бога, відчуттям своєї несвідомості, недостатнім розуміння подій, але все це вона переборює силою своєї материнської любові. Ниловна охоче починає виконувати доручення сина, поступово втягується в революційну роботу. Після арешту Павла Ниловна носить на фабрику листівки, щоб не зупинилася справа, почате сином. Поступово з темної, забитої, безмовної істоти вона перетворилася в людину, що знає правду й упевнено несучого її людям
Упевненість у тім, що вона може допомогти в революційній боротьбі, розпрямляє душу Ниловны. Бідний було коло її інтересів і прихильностей. Її інтереси, поводження раніше були обмежені побутовими турботами. Її любов до єдиного сина переросла у величезне материнське почуття до всіх борців за звільнення народу. Таким чином, зміст заголовка “Мати” розширилося, приобретя значення символу
Свідомість того, що вона своїми діями приносить істотну користь революційній боротьбі, наповнює серце жінки гордістю, є основою виниклі в неї почуття самоповаги. Не тільки Ниловна пишається своїм сином, але й Павло пишається своєю матір’ю, що стала йому за духом рідної. Ця духовна спільність зміцнює й наповнює глибоким змістом любов матері й сина. Процес духовного збагачення був складним і важким, але вона переборола труднощі. У першому агітаційному виступі Ниловны на першотравневій демонстрації її Алл С о ч. Р У подання про соціальну боротьбу ще сусідить срелигиозным.
Поступово її кругозір розширюється. У селі Никольском Ниловна мистецьки веде пропагандистську роботу із селянами. Після суду над Павлом мати не піддалася горю, вона продовжила справу сина. Арештована на вокзалі, що б’ється жандармами, Ниловна напружує останні сили, щоб кинути в народ листівки з мовленням Павла. З її грудей виривається полум’яний заклик: “Збирай, народ, сили свої в єдину силу”.
На новому шляху Пелагії Ниловны в революційному русі згоряє все старе, відстале, народжуються нові думки й почуття. Вона переймається великою любов’ю до миру, до людей, до народу. Письменник показує відродження Ниловны до боротьби за волю, малюючи тип людини з народних глибин: “Здавалося, тисячі життів говорять її вустами”. Велика заслуга Горького, що створило в романі “Мати” образ простій росіянці жінки з народу, що вступає в мир революційної визвольної боротьби, що духовно відродилася із пригнобленого стану. Образ Ниловны сприймається як уособлення величезних змін, що происшли у свідомості людей, що вступили на шлях революційної боротьби
У романі Горький створює образ жінки-революціонерки, для якої всі борці за правду – її діти