Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Драч Іван Федорович Троє яблук циганок
Драч Іван Федорович Троє яблук циганок
Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.).
Коли юна вдова,
Як громом побита яблуня,
Наша вчителька перша
Фросина Федотівна Комашко
Ридала біля трьох своїх хлопців –
Шури, Володі і Толі,
Коли найгарніша учителька,
В яку ми були закохані
Первісною чистотою дитинства,
Коли вона всім сказала:
– Людоньки, Перемога! –
Коли вона першачків розіслала
Білими метеликами по селу,
Ми розбіглися по селу,
Як білі метелики,
У яких нас війна помилувала.
Кожен з нас мав прийти до вдови
І сказати про Перемогу.
Так було вдів багато,
Що школярів не вистачило.
Мене аж в Підліс послали,
До старої баби Параски.
Я полем чимчикував
І боявся іти, аж ламався.
– Що їй сказати і як? –
Три похоронки на трьох синів
Дістала баба Параска
І кожного разу ридала,
Ледве небо на неї не впало
І не вбило її хмаровищем.
Ми, бувало, в садок, її лазили
І патрали груші і яблука
І боялись її синів-вушкодерників,
Що ловили нас, і хмолостали,
І за вуха підсмикували,
Щоб росли ми нівроку.
Тепер нікому, нікому, нікому!
Як одчинив я ту хвіртку,
Як через сад я знайомий пройшов!
Баба сиділа, картоплю перебирала.
Подивилась на мене, малого горобчика
В білій сорочці і з переляком в очах.
– Чого б то тебе принесло, дитино?
– Того, бабо, що вже Перемога
І до сільради кличуть на мітинг.-
Як сиділа баба, отак і сиділа.
Потім встала, пішла до льоху,
З фартуха обтрусивши росточки.
І не плакала, і не ридала,
Чого я боявся найбільше,
Тільки йшла, переламана втричі,
І переламаною повернулась –
Троє червоних яблук винесла
З того тьмотьменного льоху
І без слів мені в руки тицьнула
Троє червоних циганок,
Що палали під цвітом яблунь.
– Не піду я, дитино, нікуди,
А від хлопців, синок, це тобі.-
І в чоло мене поцілувала
Таж сухими, як горе, губами
Й до картоплі під цвітом всілася.
Йшов я полем, і двоє яблук
Пропікало мені кишені,
Третє яблуко ніс я в руках –
Обпікало мені воно руки.
Наче перше яблуко був Сергій-танкіст,
Що мене на коня підсаджував,
Наче друге яблуко був Василь-матрос,
Що давав поносить безкозирку,
А вже третє яблуко
був найменший, Влас,
З яким бігав я по городах
І який аж до Праги добіг,
Та не зміг повернутись додому.
Так пекли мене троє яблук,
Що я мчав як стріла до школи,
До Фросини Федотівни швидше.
– Ось вам баба передала
Троє яблук для ваших трьох:
Це Володі, це Шурі, це Толі.-
Так звільнився, аж я зітхнув,
Не пекли вже кишені і руки.
Пломенисті циганки жаріли,
Осявали весь клас, і всю школу,
І веселу в сльозах Фросину Федотівну
Із трьома її сиротами
Під багряним крилом Перемоги.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Схожі твори:
- Драч Іван Федорович Балада про гени Ген карих очей домінує Над геном блакитних. Я підіймаю вогонь на руках, Рудоволосу мою завію, Коса її пишна, лоскітно-гірка, Карість очей завіює. Я в заметілі шалу стою, Всотаний в сіті всоте. Питаю губами згубу свою: “Згубонько, звідки ти, хто ти?” Питаю її, карооку й руду, Модернову красуню достоту, Антикварне доскіпуюсь...
- Драч Іван Федорович Литовська Погоня від Максима Богдановича Що мені в тих запінених конях? Чом не гасне видіння жахне?! Стародавньої Литви Погоня І батожить, і смужить мене. Чом мене? Я ж Вітчизни не зрадив, Я ж не зрікся ні краплі Дніпра, Це ж чому і чого вона ради Мою совість в полон забира?! Розпаношиться ніч петрівчана Чадом розпачу...
- Драч Іван Федорович Калина на тому світі Я прокинувся на тому світі – На тому боці океану. Так. Чикаго, загодований снігами По зав’язку чи просто лиш по вуха, Ледь блимав жужмом хмарочосів, Вони стояли рівно, ряд у ряд, Немов патрони світла в патронташі За мною приїздили тричі, Аби забрати в недалекий Медісон. Літак пробивсь нарешті крізь сніги....
- Драч Іван Федорович Балада про пера Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Перо сови мені на стіл упало, І стрепенулось дико і зухвало, І прошептало виклично: “Лови! Бери й пиши – пиши пером сови!” Я – жайвір по натурі. Не...
- Драч Іван Федорович “Як ховали два Майбороди Малишка…” Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Як ховали два Майбороди Малишка, Як землі закривалася чорна книжка, Як земля проковтнула усе, що могла, – Від східних зіниць до гіркого чола, Від карого усміху до любистку...
- Драч Іван Федорович Люди, машини, бджоли Це в Ялті було. Раннє таке тепло. Випустили бджіл на Теплого Олекси. Аж раптом вдарили сніги. Гроза гуляла, кипариси била. І блискавка серед снігів, і грім На цвіт мигдалю і на перші бджоли. Коли одхекалась гроза, Сніги лежали, тихо танули. Дороги чорні протряхали першими, Нагріті сонцем вабили бджолу. І, знаджені...
- Драч Іван Федорович Людиноптахи, птахолюди – ми Я наснився собі не птахом – Цілим птаством собі наснився. Снилось: ми, птахи, тяжко замкнуті. Снилось: нам, птахам, треба вилетіти. Снилось: ми, птахи, це єдине “я”. Кружеляв я під склепінням замкнутим, Облітав я всіх птахів навколо, Тобто сам себе я геть облітував І казав собі, як всім птахам: “Зараз виліт...
- Драч Іван Федорович Крила Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Через ліс-переліс, через море навкіс Новий рік для людей подарунки ніс: Кому – шапку смушеву, кому – люльку дешеву, Кому – модерні кастети, кому – фотонні ракети, Кому...
- Драч Іван Федорович Барвінок Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Я пам’ятаю їх, барвінків, навесні. Цвіли вони, синющі, навісні, Такі блакитні, буйні, небоокі, Такі безжальні і такі жорстокі. Цвіли вони на всіх моїх могилах, На всіх зелених, з...
- Драч Іван Федорович Дід Любимененепокинь Зачучверілий. Запліснявілий. На хазяйстві одна коза, І та на нього покрикує, А худюща – сама сльоза. Тримає на збитому прикорні Дідову горду планиду, Тримає планету на прикорні, Тільки не подає виду. Чого він по ночах нипає, Тиняється все по узліссі, Горобець у нього ночує, За всім назирає у стрісі, Собака...
- Драч Іван Федорович Таємниця Був похорон. Були промови. Був холод склеплених повік. В труні без мови і обмови Лежав відомий чоловік. На марах ще сосновий човен Чекав підземної плавби – На дні таємних улоговин Уже розсунулись гроби. Тужила зридано дружина. Сини вернигори були. Машини на гарячих шинах Сніг, мов копитами, гребли. Студив оркестр чоло...
- Драч Іван Федорович Бабусенція Ой оце чудне дівчатонько, ой-я, Щосуботоньки їде з містонька До бабоньки, до бабусеньки, ой. Лишає свої інфузорії-туфельки, Скидає свої лаковані туфельки, Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки. У бабцюлі, у бабусеньки, ой, Взува старі чоботи-шкарбани, Бабчині чоботи-чоботищеньки. Наносить води повну балію – Ще відро, ще відро, ще відеречко, Та в баняки, банячища,...
- Драч Іван Федорович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Драч Іван Федорович (нар. 1936 р.) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: поеми “Ніж у сонці”, “Смерть Шевченка”, драматична поема “Дума про Вчителя”, збірки “Протуберанці серця”, “Народжуйте себе”. П’ять років минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому – народився Іван Федорович 17...
- Драч Іван Федорович Балада про усмішку Олесю Гончару Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь морози фашистського мору, Як вберегли її світло дитинне, Коли слава стріляла в її пелюстки Зі ста золотих гармат?! Так, я кажу тут лише про людину І про знамено...
- Драч Іван Федорович Балада про Кармалюка Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Прив’язали, примоцювали, гей, мотуззям Устима, лицаря, гей, Кармалюка До кобили дубової, до позорища Три екзекутори та й четвертий кат. Як один екзекутор шкірив зуби іржаві, Як другий екзекутор...
- Драч Іван Федорович Свічка для Патріарха Боже це я Господи Це ми Господи ми українці Стаємо собою із малоросів Стадом ідемо гуртом Отарою за баранами Це ми повстаємо зі стада Стаємо людьми з овець Але ще надіємось на кожного Барана Дивний собор Володимирський Російська еліта старалась Врубелем Суриковим Васнецовим Йому гнути брови по-своєму А доля сучасна...
- Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена...
- Драч Іван Федорович Реквієм Павлові Тичині Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його кімнаті-хаті, І до книжок принюхувалась ласо, І вже...
- Життєвий і творчий шлях – Іван Федорович Драч Іван Федорович Драч (Нар. 1936 р.) Життєвий і творчий шлях Іван Федорович Драч народився 17 жовтня 1936 р. в с Теліжинці Тетіївського району на Київщині. У1951 р. у районній газеті був надрукований його перший вірш. Відразу після закінчення Тетіївської середньої школи І. Драч розпочав трудову діяльність – викладав російську мову...
- Драч Іван Федорович Балада про кобзаря Хведора Холодного Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Ладів аж цілих штири він вживав: Бандурний, скрипошний, жалобний, косий. Та й козачка на кобзі награвав Ногами босими. Бувало, сяде босий Та й пальці струнами – бринь-бринь –...