Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”)

Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”)

Приїжджаючи до них улітку відпочивати, а точніше, працювати, ми своїми очами бачимо, як важке життя селян і наскільки складно нам, міським, пристосуватися до цього життя. Але завжди хочеться приїхати в Село, відпочити від міської суєти.

Багато письменників торкнулися у своїй Творчості долю російського села. Одні захоплювалися сільською природою й “училися в істині блаженство знаходити”. Інші бачили щире положення селян і називали село жебрачці, а її хати – сірими. У радянський час тема російського села стала чи ледве не провідної,

а питання так званого великого перелому актуальний і в наші дні. Потрібно сказати, що саме колективізація змусила письменників узятися за перо.

Згадаємо “Підняту цілину” Шолохова, “Котлован” Платонова, поеми Твардовского “По праву пам’яті” і “Країна Муравия”. Ці добутки, здавалося б, повинні розповісти нам усе про долю російського селянства, показати положення села. Але все-таки ця тема залишається для нас загадкою, адже про “великий перелом” прийнято було умовчувати.

“Забути, забути велять безмовно,/ Хочуть у забвенье утопити/ Живе минуле. І щоб хвилі/ Над нею зімкнулися.

Минуле забути”.

Але забути неможливо, тому що події того років дуже боляче віддаються в нашім сьогоднішнім житті.

У повісті “Прощання із Запеклої” В. Распутін ставить перед читачем питання: потрібно чи затопляти село, якщо вищестоящі організації вирішили побудувати там ГЕС? Зрозуміло, науково-технічний прогрес вище всього, але як можна позбавляти селян рідний Матеры? Село повинна піти під воду, а жителі – переселитися в інше село. Селян ніхто не запитував, чи хочуть вони цього: наказали – будь ласка підкоритися! Цікаво, що жителі по-різному відреагували на таке рішення. Старі, що прожили в рідному селі все своє життя, не можуть просто розстатися із Запеклої. Тут їм знаком кожний куточок, кожна берізка, тут порох їхніх батьків, дідів. Так, головна героїня повести баба Дар’я не може покинути свою хату. Дуже зворушливий епізод, коли стара Дар’я прикрашає хату перед тим, як її назавжди покинути. Як мудро міркує ця малограмотна жінка про долю свого села! Синові Дар’ї теж жаль розставатися з будинком, але він згодний з тим, що наука важливіше природи й вони повинні переселитися будь-що-будь.

Не тільки люди, але й сама Природа проти грубого, безцеремонного вторгнення в життя. Згадаємо могутній царський листвень, що не могли взяти ні сокира, не пила, ні вогонь. Всі він витримав, не зломився. Але чи не так вічна природа? В. Распутін стосується багатьох моральних питань у своїй повісті, але доля Матеры – провідна тема цього добутку.

Ну а що траплялося із селянами, коли вони залишали рідне село в період колективізації? Їх засилали на Соловки, у Сибір, на лісоповали, у шахти, де живі заздрили мертвим. Жорстоко обійшлася доля із Хведором Ровбой, головним героєм добутку В. Быкова “Облава”. Спочатку Хведор втрачає дружину, а потім і дочка, яких любив безумно. Начебто б треба озлобитися, зненавидіти всіх, хто зігнав його з рідної землі-матінки. Але Хведор, витерпівши й переживши всі, знову вертається на батьківщину. Взагалі, головною рисою російських селян є те, що вони не можуть жити без рідної землі.

Приблизно про цьому ж і оповідання А. И. Солженицына “Матренин двір”. Дія оповідання відбувається в 1956 році. Молодий учитель оселився в хаті селянки Матрены, і читач спостерігає сільське життя очами інтелігента. Нас відразу ж вражають бідність і вбогість її житла. Це була темна кімната, у яку світло попадало тільки з вікна; це численні таргани й миші, кульгаючи кішка. Матрена живе вже в той час, коли за залишилися громадянська Війна, колективізація. Невже в 50-е роки селяни були такими бедными? Ми не побачимо в Матрены ні добре налагодженого господарства, ні городу, ні палісадника, ні худоби. Одна коза грязно-білого кольору так колченогая кішка – от і вся худоба Матрены.

Доля селянки досить трагична: Матрена була хвора, але не вважалася інвалідом. Вона не працювала в колгоспі, тому пенсія їй не покладалася. А для того щоб одержати пенсію за померлого чоловіка, потрібно було обійти безліч установ. Одним словом, як пише сам автор, “багато було навернено несправедливості з Матреной”. Але, незважаючи на всі тяготи життя, Матрена не озлобилася. Вона настільки добра й нехитра, що допомагає всім сусідкам копати картоплю. Вона думала про себе в саму останню чергу: аби тільки квартирантові було гарно. Однак злість і жадібність навколишніх погубили селянку.

Наприкінці оповідання автор затверджує, що саме на таких селянах, як Матрена, тримається село, тримається вся російська земля


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Доля російського села в оповіданні А. И. Солженицина “Матренин двір” Ім’я Олександра Ісайовича Солженицина ще кілька років назад було заборонено, але в цей час ми маємо можливість захоплюватися його добутками, у яких він демонструє виняткову майстерність у зображенні людських характерів, у спостереженні за долями людей і розумінні їх. Особливо яскраво все це розкривається в оповіданні Матренин двір. З перших рядків...
  2. Доля російського села в повісті Распутіна “Прощання із Запеклої” И нарешті, прийшов час, коли кращі письменники й публіцисти вдарили в дзвін, прагнучи попередити нас, що природу треба рятувати. Ю. Черниченко зрівняв сучасні відносини людини й природи із громадянською війною: “Не було б громадян – не було б ніякої війни”. Із закликом задуматися про проблеми екології виступили такі чудові письменники,...
  3. Доля російського села в літературі другої половини XX століття Моральні проблеми в добутках сучасних письменників Моральні уроки історії як одна з тем сучасної російської літератури [Російське Село… Яка вона? Що ми маємо на увазі, коли вимовляємо слово \”село\”? Відразу ж пригадується старий будинок, запах свіжого сіна, неосяжні поля й луги. А ще пригадуються селяни, ці трудівники, і їх міцні...
  4. “Матренин двір” – це оповідання про нещадність людської долі Росія багата не тільки безмежними просторами, родючими землями, фруктовми садами, але й неабиякими людьми, праведниками, обдарованими чистою, божественною енергією. Вони дивляться на нас ясними глибокими очами, начебто заглядають у душу, так так, що нічого від них не сховаєш. Праведники жертвують багатьма життєвими принадностями заради чистоти душі, з радістю допомагають навколишньої...
  5. Матренин двір. Оповідання Улітку 1956 р. на сто вісімдесят четвертому кілометрі від Москви по залізничній вітці на Муром і Казань сходить пасажир. Це – оповідач, доля якого нагадує долю самого Солженицына (воював, але із фронту “затримався з поверненням годиков на десять”, тобто відсидів у таборі, про що говорить ще й те, що, коли...
  6. Твір по літературі по оповіданню О. І. Солженицина “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин. Ще якихось двадцять років тому його ім’я заборонене було вимовляти, а сьогодні ми захоплюємося його глибоко філософськими добутками, у яких розкривається майстерність у зображенні характерів, уміння спостерігати за людьми й розуміти їх. І особливо яскраво розкривається це в оповіданні “Матренин двір”. Чим цікавий це оповідання? Начебто б...
  7. Мотиви російського села в сучасній літературі Мовчав, задумавшись, і я, Звичним поглядом споглядаючи, Лиховісне свято буття, Збентежений вид рідного краю. Н. Фляків Поет Микола Фляків одним з перших у сучасній літературі підтримав традицію російських класиків: Пушкіна, Лермонтова, Тургенєва, Тютчева, Фета, Єсеніна, Пришвіна, у Творчості яких первозданна Природа, її свіжість і краса посідали не останнє місце. Слава...
  8. Скорочено Прощання із запеклої Распутіна В. Г У цьому добутку автор по-новому розробляє теми, які хвилюють його: тут і ностальгія по “малій батьківщині”, і суперечка поколінь, і роздуму про моральне здоров’я народу. У повісті Матера – це власне ім’я, назва села й острова на Ангарі, а образ Матери – своєрідний символ селянської Росії й народної історії. Саме...
  9. Міркування по оповіданню А. І. Солженицина “Матренин двір” Важко й непросто зложилася доля А. І. Солженицина. Фронт, важкий шлях від Орла до Східної Пруссії, медалі за виявлену мужність, а потім арешт, восьмирічне перебування у в’язницях лиховісного “архіпелагу ГУЛАГ”. В 1970 році Солженицин був визнаний гідним Нобелівської премії по літературі. Оповідання “Матренин двір” Надрукований в 1963 році. Він повністю...
  10. Образ Фаддея в оповіданні “Матренин двір” Не нагромадивши “багатства” і не нажив якого-небудь “добра”, Матрена Григор’єва зуміла зберегти для навколишню товариську вдачу й серце, здатне до жалю. Вона з’явилася рідкою людиною з безмірно доброю душею, не втратила здатності відгукуватися на чуже лихо. Так, жодна оранка не обходилася без її. Разом з іншими жінками вона впрягалася в...
  11. “Матренин двір” А. И. Солженицина. Образ праведниці. Життєва основа притчі 1. Солженицин – літописець радянської епохи. 2. “Матренин двір” – прототип праведного куточка в країні. 3. Образ Матрени. 4. Фінал й зміст оповідання. А. И. Солженицин має своє особливе місце в російській літературі XX століття Він немов літописець цієї епохи, що правдиво відбиває реальність, не прикрашаючи й не спотворюючи нічого....
  12. Мої міркування над романом Распутіна “Прощання із Запеклої” Усякий учинок став говорити про людину й світ начебто останню правду, тому що “щира людина, – як пише Распутін, – чи висловлюється не тільки в мінути прощання й страждання – він це і є, його й запам’ятаєте”. А в повісті не одна людина, тут ціле життя села і її жителів....
  13. Характеристика добутку Матренин двір Солженицина А. И “Улітку 1953 року з курної гарячої пустелі вертався навмання – просто в Росію”. Ці рядки відкривають оповідання Солженицина “Матренин двір”, дивний сплав документа й високої художньої прози. У рукописі, щоправда, вказувався 1956 р., але, за порадою Твардовского, Солженицин перемінив дату з міркувань цензури, перемістив дію в часи хрущовської відлиги. Оповідання...
  14. Комплексний аналіз добутку “Матренин двір” А. І. Солженицина У добутку “Матренин двір” Олександр Ісайович Солженицин описує життя працьовитої, розумної, але дуже самотньої жінки – Матрени, що ніхто не розумів і не цінував, але всякий намагався скористатися її працьовитістю й чуйністю Сама назва оповідання “Матренин двір” можна витлумачити по-різному. У першому випадку, наприклад, слово “двір” може означати просто уклад...
  15. Загубитися в самій нутряній Росії (по оповіданню А. И. Солженицына “Матренин двір”) Цінність оповідання складається в дуже реалістичному й достовірному викладі подій. Життя й смерть Мат-Рены Захаровій показані такими, якими вони були насправді. Назва оповідання показує читачеві, що на його сторінках буде йти мовлення про життя Матре-Ны, її будинку й дворі. ” Матренин двір ” визначає про-странство для здійснення дії оповідання. Після...
  16. Рецензія на повість В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” Валентин Григорович Распутін народився в 1937 році в селі Усть-Уда Іркутської області. Перші збірники оповідань і нарисів Распутіна були надруковані в 1965-1967 роках: “Василь і Василиса”. Популярність йому принесла повість “Гроші для Марії”. Здавалося б, описана звичайна ситуація недостачі, що обернулася трагедією для Марії. Однак проблематика роману глибше: розкриття нового...
  17. Аналіз повести “Прощання із Запеклої” Распутіна В. Г “Прощання із Запеклої” В основі сюжету повести В. Г. Распутіна “Прощання із Запеклої” лежить реальна Історія. У процесі будівництва ГЕС на Ангарі були затоплені околишні села. Переселення стало хворобливим явищем для жителів затоплюваних сіл. Добуток відкривається поетичною картиною опису початку бурхливого льодоходу на Ангарі. Автор підкреслює циклічний характер цієї дії:...
  18. Любов до малої батьківщини “Прощання із Запеклої” У Распутіна У кожної людини є своя мала батьківщина, та земля, що є Всесвіту й всім тим, чим стала Матера для героїв повести Валентина Распутіна. Від любові до малої батьківщини беруть джерела всі книги В. Распутіна. Не випадково в повісті “Прощання із Запеклої” легко прочитується доля рідного села письменника – Аталанки, у...
  19. Трагічна доля Матрени в оповіданні Солженицина “Матренин двір” Письменника Олександра Солженицина з першого моменту його появи в літературі проголошували “новим Толстим” і донині пристосовують його до “нового Толстого” – або нарікають на “нового Толстого”, ким він нібито так і не став. Але ті, що чекали цього другого пришестя, так так і не дочекалися, убачаючи егоїзм самопризначеного месії вже...
  20. У чому полягає праведничество Матрени й чому воно не було оцінено й замічене навколишніми? (по оповіданню А. И. Солженицина “Матренин двір”) Як і багато хто інші, оповідання Солженицина “Матренин двір” заснований на фактах біографії самого письменника. Однак у ньому відбиті не роки, проведені в сталінських таборах, а життя письменника в селі Милидево Владимирской області. Головна героїня оповідання – реально існуюча жінка, добре знайома авторові. Саме Матрена – убожіючи й фізично немічна...
Долі російського села в літературі 1980-х років (В. Распутін “Прощання із Запеклої”, А. Солженицын “Матренин двір”)
«
»