Добутку Косинки – це й справді маленькі шедеври
Коли вершиться революція, міняється світогляд людини, міняється його відношення до загальнолюдських і моральних цінностей. Він начебто по-іншому починає дивитися на мир, по-іншому усвідомлювати своє особисте “я” у загальному життєвому потоці. У цей час, звичайно, важко визначитися, але зробити це потрібно, щоб не тягтися за усіх, щоб не бути викинутим із плину за назвою “життя”. До такого висновку приводять оповідання Григорія Косинки. Добутку Косинки – це й справді маленькі шедеври. У них чутний плач і нарікання на гірку долю
Процес цей, насправді, був чималий! Але, будучи вірним історичній правді, Косинка не прикрашає обставин, у яких формувалася нова людина, а зображує все объективно. Ідуть бої в селі: “Висікають полум’ям, іскряться, і в димі, як чорні примари,
А от інша новела Григорія Косинки – “Політика”. Головний її герой – Мусій Швачка – завзятий організатор нового політичного життя на селі (за що односільчани й прозвали його Політикою), принциповий комуніст і ненависник куркульства. Тому навіть свого тестя не пошкодував, забравши наділ землі, щоб потім ніхто не говорив, що він “неправильну політику веде”. На колядуванні в батька дружини відбувається непоправне: Швачку вбивають заможні селяни за його “політику”. Революція в українському селі не проходила мирно: кулаків не хотіли віддавати своє нажите добро, селяни не хотіли уступати своїм принципам
Продовженням цієї Теми є новела “Заручини”. Іде теперішня Драма двох мирів: агонізуючого куркульства, що хоче удержатися в житті шляхом махінацій, і впевненої у своїй правоті бідності, що протистоїть будь-яким махінаціям. Кулак Рудик сподівався поженити свою дочку із селянином – сином Мелашки й переправити до неї “коней, воза, скрині”. Але Мелашка відчула, що її не просто хочуть обдурити, а й знущаються з неї, хитростями штовхають на антигуманний учинок. Слухаючи “солодкі” слова Рудика про те, що “необхідно рятувати один одного”, вона думала про іншому: “Хіба вона – Мелашка – ровня Рудикам, що вони дочкою напрошуються? Не прийшла б колективізація, те ніколи б Рудики й не згадали б за її Михайла…” Ми бачимо в цій новелі суворий реалізм, об’єктивне перо письменника, якого вели бажання розповісти всю правду про гримаси класової боротьби на селі, про те, як нелегко там установлювався новий життєвий лад, новий погляд на життєві цінності
У новелі “Гармонія” головної є проблема вибору шляхи в революції, до якої крізь борошна й страждання, крізь сумніви й денікінські в’язниці йшов сільський бідняк Василь Гандзюк, а по суті весь експлуатований у минулому трудовий люд. А прозріння героя, усвідомлення їм того, що в багатіїв потрібно забрати “або всі, або нічого”, – це прозріння всього народу. Тому й доля Гандзюка зображена невіддільної від життя його народу, суспільства, що йде “до більшовиків”. Такий шлях він вибирає собі, так він розуміє щастя
Працював Григорій Косинка у літературі неповних п’ятнадцять років. Але залишив після себе, хоч і незначна кількість, проте, художньо вагома новелістична спадщина. Він не відходив від селянської тематики, малював лише те, що справді хвилювало людей. Адже в цей час відбувалося відмирання старих і формування нових взаємин у селі – а виходить, зміна понять, думок, цінностей. Серед урагану нового, людина повинен був знайти свій власний шлях. Тільки питання: який?..