Добро і правда у романі Л. Костенко “Маруся Чурай”

Роман “Маруся Чурай” – панорамне полотно, заповнене історичними персонажами, легендарними постатями, він поєднує фактографічну точність і художній вимисел.

Успіх цього твору, загальнонародна любов до нього базуються на могутньому переплетенні етичних, духовних, емоційних рухів і проблем. Ліна Костенко вкрай напружує протистояння добра і зла, правди і кривди, вірності і зради, утілюючи ці поняття у двох групах героїв.

Представники роду Чураїв – це уособлення найкращих рис українського народу. Батько героїні цінує насамперед

свободу. Внутрішня свобода для нього невід’ємна від почуття власної гідності. Він живе по високих законах буття, як справжній герой із народу, уособлення його нескореного духу:

Він гордий був, Гордієм він і звався.

Він лицар був, дарма що постоли.

Стояв на смерть. Ніколи не здавався.

Тому гине Гордій Чурай там, де вижити може тільки покірний, здатний пристосуватися.

Мудрість допомагає Гордієві бачити головне в людях, знаходити справжні цінності. Задушу, не за маєток, покохав він дружину. Такою ж виховав і дочку – горду й талановиту Марусю.

Полярна протилежність Чураям – родина

Вишняків. Вишняк не існує як особистість, душа його сіра й засохла. Тому він шукає самовтілення в матеріальних цінностях. Для нього маєток – це “я”, і гроші – це “я”. А якщо так, то немає ніяких моральних принципів, є тільки вигода. Тому

Хто за Богдана, хто за короля.

А він за тих, которії не проти.

Під час облоги Полтави для Вишняка настає нагода заробити. Клопіт невеликий, прибутки знатні – тому він не вагаючись іде на зраду. Інстинкт самозбереження велить йому зберігати зовнішню пристойність.

Дочкою і по плоті, і по духу Вишняка є Галя. Для її куценького розуму, пихатої і самозакоханої вдачі знаходиться одна характеристика – “гуска”. І ця “гуска” стає на перешкоді Марусиному коханню, купуючи Гриця. А коли зрадник гине, єдине, за чим вбивається сім’я Вишняків, – це гроші. За товар плачено, а він пропав:

Вже тато наш і на весілля втратились,

А Гриць умер… а Гриця вже нема…

От і все, що може пробелькотіти “гуска”, утративши нареченого й чоловіка…

Протистояння сімей – це віковічне протистояння високих морально-етичних норм і бездуховного бидла. На жаль, у світі останні влаштовуються краще. Доля благородства і духовної краси в жорстокім світі гірка:

У всіх оцих скорботах і печалях,

У всіх оцих одвічних колотнечах –

І Чураївські голови на палях,

І Вишняковські голови на плечах.

Ліна Костенко не плекає надій перебудувати світ. Вона просто як невтомний стовпник стоїть на захисті гідності й справедливості: її твори збагачують людей, її герої захоплюють своєю душевною досконалістю, чистотою і величчю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Добро і правда у романі Л. Костенко “Маруся Чурай”