Діяльність М. Старицького на ниві національного і культурного відродження України
В історію української культури М. Старицький увійшов як організатор національного професійного театру і голова першого на Україні театрального товариства, режисер, актор, видавець. Це був період зрушень у суспільно-політичному житті країни. Загострилася криза кріпосницької системи. Студентська молодь жваво відгукнулась на політичні події часу.
У період соціального і культурного піднесення Старицький перебуває у вирі громадського життя: відвідує студентські збори і мітинги, на яких обговорюються національні і політичні проблеми, активно
1871 року М. Старицький приїздить до Києва і повністю віддається громадсько-культурній діяльності. Разом з М. Лисенком (із сестрою якого він одружився) організовує “Товариство українських сценічних акторів”, силами якого було поставлено багато п’єс, опер та оперет.
1883 року М. Старицький очолює першу українську професійну трупу. До її складу входили М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька, І. Карпенко-Карий та ін.
Діяльність М. Старицького гідна подиву. Він створив
Театральний колектив побував з гастролями у Петербурзі, Москві, Астрахані, Вільнюсі, Мінську, Варшаві та інших містах.
М. Старицький був одним з організаторів Всеросійського театрального товариства. 1897 року було скликано Перший всеросійський з’їзд діячів сцени. Тут були В. Немирович-Данченко, М. Єрмолова, М. Савіна та ін. Поява М. Старицького в залі викликала овацію. Він висловив протест проти переслідування царизмом української мови.
У Києві драматург очолював Літературно-артистичне товариство. Багатогранна діяльність М. Старицького має велике значення. Він віддав усі свої сили і хист для національного і культурного відродження України.