Дивосвіт скорочено – Ігор Калинець
Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм24 цієї поезії.
Стежечка
Ходім зі мною
Стежечко
Обережно
Не зачепися за камінець
Переступи соломку
І під спориш не ховайся
Все одно бачу
А там
За городом
Ого як ти виросла
Сама біжиш
Через струмок перескакуєш
Батіжком по пилюці цвяхуєш
За суницею збочуєш
Топчеш
Коли б глянути
Стежко
Он з тої гори
На всенький світ
Тільки не поспішай
Така верчена ти
Як дзига
Але ж світ красний
Голова крутиться
Блискавка
Пливе собі королева
Королева темряви
У дзеркало
А темно
Зблисне
На мить
Світлом
Зазирне
Хто на світі найгарніший
Ви ваша темність
Відкаже дзеркало
Похапцем
Заспокоїться королева
На часину
Сказано писана красуля
Веселка
Надягла веселка
Стрічок
Стрічок
Як у свято
Взяла коромисло
І пішла до річки
Дорогою перестрів її
Князенко
Із золотим черевичком
В руці
Поміряла веселка
Якраз на ніжку
От вони й побралися
Криничка
Сплю глибоко глибоко
А ще глибше
Мати моя підземна
Я їй про зорі розповідаю
А вона про коріння дуба
Я їй про хмаринку
А вона студеним молоком
Мене поїть
Я їй про метелика
А вона
З водяного царства
Русалку приводить
А оце
Весняна калина
Не хоче забрати з мене
Свою подобу
Тільки сонце
П’є та п’є
Калинову воду
Через золоті соломинки
Дим
Втік дим від вогнища
Просто у синіх джинсах
Розпатланий
Та й подався у мандри
Тільки спечену картоплину
Прихопив
По дорозі до міста
Сів у трамвай
Принюхується
Зітхнула кондуктор –
Осінь мені запахла
Залоскотало водієві в носі
Повернув трамвай
І гайнув у гай
Я не в той трамвай сів
Подумав дим
І через вікно
Вистрибнув