Дивосвіт І. Калинець

Дивосвіт

(фрагменти)

Вірші І. Калинця вирізняються серед вивчених раніше творів специфічним синтаксисом і, відповідно, пунктуацією. Відсутність розділових знаків, своєрідний поділ на строфи створюють індивідуально-авторський, неповторний ритм цієї поезії.

Стежечка

Ходім зі мною

Стежечко

Обережно

Не зачепися за камінець

Переступи соломку

І під спориш не ховайся

Все одно бачу а там

За городом

Ого як ти виросла

Сама біжиш

Через струмок перескакуєш

Батіжком по пилюці цвяхуєш

За суницею

збочуєш

Топчеш горох при дорозіколи б глянути

Стежко

Он з тої гори

На всенький світ

Тільки не поспішай

Така верчена ти

Як дзига

Але ж світ красний

Голова крутиться

Блискавка

Пливе собі королева

Королева темряви

У дзеркало

А темно

Зблисне

На мить

Світлом

Зазирне

Хто на світі найгарніший

Ви ваша темність

Відкаже дзеркало

Похапцем

Заспокоїться королева

На часину

Сказано писана красуля

Веселка

Надягла веселка

Стрічок

Стрічок

Як у свято

Взяла коромисло

І пішла до річки

Дорогою перестрів

її

Князенко Соняшник

Із золотим черевичком

В руці

Поміряла веселка

Якраз на ніжку

От вони й побралися

Криничка

Сплю глибоко глибоко

А ще глибше

Мати моя підземна

Я їй про зорі розповідаю

А вона про коріння дуба

Я їй про хмаринку

А вона студеним молоком

Мене поїть

Я їй про метелика

А вона

З водяного царства

Русалку приводить

А оце

Весняна калина

Не хоче забрати з мене

Свою подобу

Тільки сонце

П’є та п’є калинову воду

Через золоті соломинки

Дим

Втік дим від вогнища

Просто у синіх джинсах

Розпатланий та й подався у мандри

Тільки спечену картоплину

Прихопив

По дорозі до міста

Сів у трамвай

Принюхується

Зітхнула кондуктор –

Осінь мені запахла

Залоскотало водієві в носі

Повернув трамвай

І гайнув у гайя не в той трамвай сів

Подумав дим

І через вікно

Вистрибнув

Як бачимо, для віршів Ігоря Калинця характерна виразна персоніфікація неживих об’єктів: автор виокремлює предмети та явища, що мають для нього особливе, символічне значення, і наділяє їх атрибутами істоти. У такий спосіб поет залучає читача до співавторства, співтворення його поетичного світу, в якому людина живе в гармонії з оточуючим середовищем, природними об’єктами та явищами.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Дивосвіт І. Калинець