Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила”
Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у Каперні з’явилася б місцева причинна Ассоль Корабельна.
Ось як все сталося.
Ассоль бавилася іграшкою і впустила її. Егль спіймав “утікачку” і віддав її дівчинці. А оскільки не вмів розмовляти з дітьми, то й почав теревенити про корабель із пурпуровими вітрилами
І слово перевернуло життя дівчинки. Батько зрозумів небезпеку, та вже нічого не міг вдіяти. Життя вже почало змінюватись. Спочатку був обурений волоцюга, який підслухав розповідь дитини. Потім загула вся Каперна. Діти не стали гратися з дівчинкою, і вона навчилася бути на самоті. А це гірка наука. Час спливав, але нічого не змінювалося у ставленні людей до неї. Тільки хмільний вугляр розумів, яка чудова людська квітка виросла на добре угноєній ниві Каперни.
Життя поверталося
Отже, перемоги не було, бо перемога – наслідок боротьби. Ассоль же не змагалася з Каперною, а просто терпляче чекала. їй поталанило. Що буде потім?